Ахтем Сеїтаблаєв про Чернівці, кіно, арешт друзів окупаційною владою та повернення Криму

Ахтем Сеїтаблаєв – один з найпопулярніших в Україні акторів, режисерів та сценаристів. Актор приїхав у Чернівці для участі у виставі «Колядка для сопілки з оркестром». Разом із командою Ахтем розповів на пресконференції багато цікавого про унікальність вистави та свою роль у ній. Опісля відомий митець погодився ексклюзивно відповісти на кілька питань БукІнфо.

• Ахтеме, хто із близьких вам людей живе у Чернівцях? Коли вперше приїхали у Чернівці, які у вас були враження?

Найперше – тут живе мій близький друг Сергій Костинський (член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у 2015–2020 рр., - прим.авт.). Сергій саме був сьогодні на пресконференції. Я навіть не пригадаю, коли приїхав вперше у Чернівці. Це була вистава, де ми грали з Адою Роговцевою та моїми колегами. Мене так сильно захопив театр! Я був вражений як той Буратіно, який мріяв подарувати папі Карлові театр. Архітектура театру відразу сама по собі викликає захоплення. А далі ти поринаєш у атмосферу міста, вулиць. Чернівці – це місто з величезною культурною традицією. І розумієш, що дійсно правду казали, що Україна вже багато років тому була в Європі. І якби не ця більшовицька навала і більшовицький заколот, який відкинув Україну, в тому числі від Європи… І час вже давно повертатися туди звідки нас насильницьким засобом всіх відгородили від європейського наративу.

• В такому напруженому робочому графіку, де берете натхнення, сили?

Надихають діти й кохання!

• Розкажіть про роботи, над якими тепер працюєте. Які з останніх робіт є для вас найближчими?

Це як розповідати про дітей, кого з них найбільше любиш. Звичайно, наймолодшого, чи наймолодшу! Тому що їм треба ще стати міцно на ноги. Саме через тиждень має відбутися прем’єра вистави-феєрії за мотивами кримськотатарських казок, у київському Театрі юного глядача (ТЮГ). Ця вистава виявилася доволі важкою роботою. Я давно вже не працював у якості театрального режисера і те завдання, яке я сам собі поставив і яке поставив артистам, все-таки потребує більше часу. Але акторський склад працює на всі 150%. Це професіонали, яким дуже подобається матеріал.

Також зараз на етапі постпродакшну художня картина «Мирний-21». Це історія луганських бійців, яких сепаратисти та російські спецслужби безрезультатно намагалися змусити зрадити свою країну в 2014 році.

Ще два фільми вже запущено й наразі вони знаходяться на стадії development, це підготовчий період, коли режисер працює над сценарієм, йде робота з продюсером.

Також ще три фільми знаходяться на стадії завершення сценаріїв та договірних стосунків. Маємо вже підтвердження від приватного бізнесу, зокрема, про те, що вони готові долучитися до створення якісного українського контенту на території кіно та театру. Те, що є люди, які розуміють важливість культурної стратегії, надзвичайно мотивує рухатися далі.

• Які головні ваші плани на 2022 рік?

Бути живим, здоровим, працювати далі, мати можливість обіймати тих, кого кохаєш, кого любиш, за кого переживаєш і звісно – далі розвиватися.

• А з конкретних, творчих планів?

А з творчих – поставити Лесю Українку з українськими артистами, кримськотатарською мовою. Вже є переклад та майже написана чудова музика. Також в планах – зняти два фільми, поставити три вистави і продовжувати керувати ДП «Кримський дім», де в нас разом з великою кримською родиною надзвичайно важливі плани. У тому числі – побудувати сучасний живий музей на території Національного музею етнографії, архітектури та побуту України. Є вже домовленості.

• Митці часто передбачають майбутнє. Як ви бачите повернення Криму в Україну? Чи буде це?

Це буде! Звісно, як і кожна людина якій не байдуже, я мрію прокинутися одного ранку і дізнатися, що все! Ми повертаємося до Криму… Я, на жаль, а можливо на щастя, окрім того, що романтик, все ж намагаюся реально дивитися на речі. Крим – повернеться! У нас немає іншої альтернативи, принаймні у мене немає іншої альтернативи, як тільки повернути свою Батьківщину до своєї Батьківщини.

• Ваші друзі які залишилися у Криму, як вони переживають цей час?

Непросто…

• З чим найскладніше?

Їх просто заарештовують рано вранці і саджають в тюрму…

• За що саджають?

За те, що вони просто не згідні з окупаційною владою! За те, що не згідні з окупацією! За те, що людина читає Коран! За те, що людина ставить знак вподобайки у соцмережі під дописами, висловлюваннями про політичну ситуацію…

• Чи є хороший, юридичний захист у цих людей?

Звісно є. Але хороший, юридичний захист може існувати тільки на тій території, де поважають Закони. Російська окупаційна влада не та, яка поважає Закони. Професійний юрист це дуже важливо і ці люди отримують юридичну допомогу. Але окупаційна влада немає жодного відношення ні до справедливості, ні до виконання Законів, у тому числі – в площині міжнародного права. Це як розкидати перлини перед свинями. Вони цього не розуміють. І не хочуть розуміти.

• Про які терміни йде мова?

Абсолютно різні. Від 10 до 20 років. Тільки за те, що людина має власну гідність і власну думку.

• До цих визволень залучені міжнародні організації?

Звісно. І ми намагаємось зробити все можливе, щоб якомога більше інституцій, людей по всьому світу знали про це. І кожен з нас робить на своєму місці максимум з того, що може зробити.

Альона ЧОРНА, для БукІнфо (с)
Фото авторки