Українська еміграція: Історія та внесок у розвиток країни
Напад Росії на Україну серйозно вплинув на такий процес як еміграція – виїзд громадян країни за кордон. Загалом, це поширене явище, адже люди шукають, де їм буде краще. Втім, у 2022 році почалась чимала українська еміграція, але не в пошуках кращого життя – для багатьох це було необхідністю для виживання.
Попри те, що чоловікам призовного віку (18-60 років) було заборонено виїжджати з території України, за період з 24 лютого по 3 червня 2022 року з країни виїхало понад 5,2 млн осіб (більшість з них – громадянки України). Такі міграційні процеси не можуть безслідно пройти для держави – багато хто був змушений закривати власний бізнес. Але це далеко не перший випадок, коли з України виїжджають люди – наша історія налічує кілька подібних періодів.
Підготовлено за підтримки онлайн-школи BukiSchool: https://bukischool.com.ua/tutors/istoriya-ukrayiny
Історія української еміграції: за яких обставин вона відбувалась?
Українська еміграція як явище з’явилось у другій половині ХІХ століття та означає, що люди добровільно або вимушено виїхали за межі етнічної території. Історія налічує чотири хвилі еміграції українців.
Перша хвиля (1880 -1920)
Розпочалась з останньої частини ХІХ століття та тривала до кінця Першої світової війни. Причин було дві: економічні, політичні утиски з боку Російської та Австро-Угорської імперій, а також аграрна перенаселеність країни. Завдяки цьому в різних країнах, таких як Канада, Австралія, США стала з’являтись українська діаспора. Це впливає на Україну і нині – діаспора організовує чимало мітингів, які покликані на пришвидшення допомоги нам для протистояння Росії.
Друга хвиля (1920-1930)
Період між двома світовими війнами, коли утворився СРСР. В Україні було чимало незгодних з радянською владою, оскільки в той же час були придушені спроби зародити українську державу. Емігранти того періоду – ті, хто протистояли Радянському Союзу зі зброєю в руках, а виїжджали вони до Польщі, Чехословаччини, Німеччини, Канади та низки інших країн.
Третя хвиля (1940-1954)
Головна причина масового переселення українців стала політика, а почався цей період вже наприкінці Другої світової війни. Найбільше серед них було колишніх військовополонених, яких сталінський режим вважав зрадниками, також чимало людей мали антирадянську позицію.
Четверта хвиля (1987-2014)
Цей період напряму стосується сучасної України. Головна причина – скрутна економіка в країні того часу. Цікаво, що деякі дослідники підкреслюють, що тоді умисно створювалось безробіття, здебільшого на заході України. Загалом, до різних країн (Польща, Росія, Канада, США тощо) виїхало близько 7-8 млн людей, а частина з них, скоріш за все, вже не повернеться на Батьківщину.
Внесок українських емігрантів у розвиток України
Звичайно, що внесок у розвиток країни з боку емігрантів є досить значним, хоч люди і виїхали з території України. До прикладу, в 2018 році заробітчани відправили до України майже 14 млрд доларів. Втім, для виїзду українців треба було створити підґрунтя.
Це завдання стояло перед першою хвилею українських емігрантів. Її також називали трудовою, бо переїжджали переважно молоді та самотні чоловіки, бідні та малограмотні люди, а також молодь, яка не хотіла йти в російську чи австро-угорсУьку армії. Це було важливо, адже для того, щоб виїжджали інтелектуальні еліти, необхідно було створити хоча б якісь умови.
Друга хвиля була національно свідома та політично активна (на відміну від першої), тож українська культура отримала свій шанс. Саме за кордоном було простіше створювати українські твори, пісні тощо, оскільки влада не переслідувала за це.
Третя хвиля отримала назву політичної. Головною причиною були утиски з боку влади – спочатку колишніх військовополонених, а згодом і дисидентів – письменників, поетів тощо. Саме третя хвиля мала найбільший вплив у порівнянні з іншими. Перш за все, це через різноманітність людей: виїжджали вчителі, інженери, юристи, лікарі тощо. Головна заслуга третьої хвилі – демонстрація рішучого протесту проти радянської влади, продовження боротьби проти тоталітаризму, в основному, в УРСР.
Еміграція з України та з інших країн – спільне та відмінне
Як вже можна було помітити, війна в Україні не перший випадок, коли українці виїжджають з країни через вплив Росії. Наш сусід неодноразово впливав на процеси в країні, зокрема, в минулому сторіччі утворенням СРСР. Так український народ знову став поневолений, через що люди у великій кількості виїжджали до інших країн.
2022 рік в Україні можна порівняти з біженцями із Сирії, де війна триває вже понад 10 років. Інтервенція Росії (проводимо паралелі) збільшила відтік людей. Так, станом на 2017 рік, понад 5 млн сирійців виїхали до Туреччини через війну на власних територіях. На щастя, у світі зараз не настільки багато масштабних війн, тож і вимушено переїжджають лише в крайньому випадку.
А от еміграція через політичні утиски у своїй країні більше нагадує нацистську Німеччину чи фашистську Італію – з країн виїжджали усі незгодні з правлячою партією через ризик смерті. Українці стикались із цим понад 100 років в тій чи іншій мірі.
Українська еміграція: яка її роль у сучасному світі?
На жаль, поки Україна не здобула перемогу, масова рееміграція неможлива – багато людей не бажають повертатись на Батьківщину через чимало ризиків. Втім, навіть перебуваючи за кордоном, українці допомагають Україні: відправляють кошти на допомогу ЗСУ, донатять у благодійні фонди, висловлюють свою позицію та доносять всьому світу, що Росія – країна-терорист.
Таку позицію можна охарактеризувати як здоровий націоналізм, адже люди різними способами виборюють суверенітет країни, при цьому не вдаючись до радикальних методів. Наприклад, саме радикальний націоналізм, який перейшов у нацизм, став причиною Голокосту, який вчинила Німеччина Гітлера.
Тож мирні методи української діаспори мають чималий вплив на Україну – завдяки цьому інші країни усвідомлюють, що допомога нам може побороти абсолютне зло під назвою Росія.
* на правах реклами
-
Українські вчителі отримають щомісячну доплату до заробітної плати: що відомо?
-
Як підготуватися до іспиту IELTS?
-
Скільки днів відпочиватимуть школярі? На Буковині визначили тривалість осінніх канікул
-
Вступ до вишів у 2025 році: як відбуватиметься НМТ та чи буде ДПА
-
Відкриття Пластового року в Чернівцях стало справжнім святом для понад сотні учасників. Фоторепортаж
-
Педагоги чернівецьких ліцеїв та гімназій отримуватимуть 10% грошову надбавку за "престижність праці"