Курйоз буковинського журналіста Ростислава Демчука з Борисом Джонсоном в Брюсселі. ВІДЕО

Учора, вже коли спільне засідання саміту НАТО закінчилося, проходили ще двосторонні, тристоронні зустрічі лідерів країн НАТО, а по їх завершенні були брифінги для журналістів.

Під час брифінгу президента Польщі Анджея Дуди він ледве не плакав: "На наших очах у центрі Європи відбувається знищення держави і її народу. Я дивився відео і фото розбомбленого Маріуполя, понищеного Києва... Така красива європейська метрополія сплюндрована. Просто це мені серце крає. І це мені нагадало фотографії і кінохроніку розбомбленої гітлерівськими фашистами нашої рідної Варшави під час Другої світової війни. Коли пан Зеленський говорив по відеозвязку з нами, я відчував у кожному його слові біль за свій народ і Вітчизну...

...Ми, Польща є добрими друзями і сусідами з Україною, і ми не відмовляємось передати в Україну літаки-винищувачі. Але оскільки це питання усе НАТО не схвалює - ми не можемо самовільно робити те, що ми хочемо. Будемо й надалі переконувати наших союзників у необхідності надати Україні усю необхідну зброю, яку вона потребує", - сказав Анджей Дуда.

Це, звісно, я виклав скорочені тези Анджея Дуди.

Потім був президент Франції Макрон. Убив мене наповал. "...Франція не буде надавати Україні тяжке озброєння оскільки ми не хочемо бути втягнуті у війну і стати стороною війни.... Цю тезу Макрон повторив разів зо пять. "... Франція виступає за припинення війни і ми хочемо бути посередником у врегулюванні цього жахливого збройного конфлікту, але Франція не хоче бути стороною і учасницею війни". Цю тезу Макрон повторив разів зо пять.

Ну ось нарешті дочекались прем'єра Великобританії Боріса Джонсона. Я якось проморгав, що треба було відмітитись у списку журналістів які хочуть поставити запитання. Виступ Джонсона був дуже потужним на захист України. Далі він сам модерував прес-конфетренцію. Я сиджу у другому ряді, перед його очима і піднімаю руку аби задати питання. Але Боріс Джонсон дивиться у свій списочок і називає прізвища тих, хто там відмічений. І, нарешті, каже: останнє запитання й дає комусь слово. Все! Прес конференція завершилась і Джонсон сходить з подіуму. І ту я йому кажу: "Ех, Боріс! Дуже шкода, що ти забув свого давнього українського друга і колегу. Адже ж ми разом працювали в одному офісі у Брюсселі і пиво пили у ірландському пабі. Не впізнаєш?". Джонсон підходить ближце і вигукує: "О, май год! Рості, та ти вже такий сивий... Всі, по місцях. Запитання від нашого українського друга". Скомандував Джонсон.

Я його розпитав про переговори з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом щодо надання Україні військової допомоги. Без особливих уточнень Борис Джонсон розповів, що вони домовились з Ердоганом так: Британія надає Україні антибатарейні комплекси для знищення дальнобійної артилерії росіян, з якої вони розстрілюють Маріуполь. Ця британська артилерія зможе також знищувати російські кораблі на далекій відстані. А Туреччина доправить іще партію "Байрактарів" в Україну а також потужні колісні таягачі з платформами, на які буде вантажитись британська тяжка дальнобійна артилерія і розвозитиметься на потрібні місця дислокації. Я подякував. ми потисли один одному руки і домовились залишатись на звязку. І все це транслювалося на всіх моніторах штаб-квартири НАТО. Оце так хайпанув! Сам цього не очікував.

Ростислав ДЕМЧУК, журналіст-міжнародник, Брюссель (Бельгія)
Спеціально для БукІнфо (с)

Тут можете подивитися на це кіно. У самому кінці: