Перетворили читальний зал бібліотеки на знімальний майданчик. Як творилися «Відтінки Перемоги» у Чернівцях

Цьогоріч навесні у Чернівцях навчали кіномистецтву і творили кіно. У березні оприлюднили список двадцяти п’яти учасників КіноЛабораторії. Ними стали люди, які ніколи не були дотичні до кіно, але які отримали змогу пізнати кіновиробництво зсередини.

Ми дали оголошення і відібрали 25 учасників різного віку та з різним досвідом. У нас було сім школярів, для прикладу. Професійні викладачі з акторської, режисерської, монтажної, операторської майстерності, сценаристики впродовж двох місяців навчали дітей та дорослих офлайн і онлайн, – розповідає Лариса Ворнік, комунікаційна менеджерка проєкту, координаторка Інформаційного центру ЄС в Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича.

Викладачі з Києва, Рівного і Чернівців передавали свій досвід і навчали секретам кіновиробництва всіх, хто зголосився взяти участь у проєкті. Слухачі не лише пройшли теоретичні та практичні заняття, а й разом створили короткометражний фільм.

З групою учасників та учасниць почали проводити заняття кіномитці, які вже мають практичний досвід у створені фільмів і готові були поділитися всіма секретами, з тим щоб показати, що собою представляє кіно зсередини. Це кінематографістки з Києва Оксана і Марина Артеменко, які проводили заняття зі сценаристики та режисури, чернівчани Іван Морараш - викладач операторської майстерності та Інна й Іван Даніліни, які навчали акторській майстерності. Усі заняття відбувалися у Науковій бібліотеці ЧНУ імені Ю. Федьковича на базі Інформаційного центру ЄС ЧНУ, – розповідає Віктор Булига, ініціатор проєкту, засновник і директор Рівненського міжнародного кінофестивалю «Місто Мрії», сценарист і режисер.

Після проходження теоретичних і практичних занять був обраний один зі сценаріїв з усіх, які створювали в ході проєкту учасники. Ним став сценарій короткометражного фільму «МИ...», за яким була знята на професійному кінообладнанні силами учасників без жодної допомоги викладачів короткометражка.

Історія у стрічці співзвучна з сьогоднішньою ситуацією в Україні і, на жаль, близька для всіх українців. Короткометражку створили учасники, які протягом 3 місяців вперше навчалися азам кіновиробництва, після чого самостійно створили перший у житті фільм, – говорить Віктор Булига.

Анастасія Хома в житті є відеографкою, знімає рекламу та відеоконтент для блогів та брендів, але завжди хотіла долучитися до кіновиробництв. У проєкті Анастасія змогла втілити своє бажання – вона стала режисеркою фільму.

Я пробувала себе на радіо та телебаченні, проте завжди хотіла спробувати у кіно, а саме в режисурі. Коли побачила оголошення про набір в кіношколу, зрозуміла – це те, що я шукала, – говорить Анастасія.

Єлизавета Гринюк – студентка економічного факультету Чернівецького університету, зіграла головну героїню фільму. Поза навчанням, ще з часів школи та ліцею, дівчина фотографувала та займалася зйомкою відео. Це й змотивувало її піти до КіноЛабораторії.

Планувала, що участь у проєкті допоможе опанувати операторську справу, хоча, зізнатися чесно, до душі мені припали всі напрямки діяльності кіно.

Не лише сподобались усі напрямки, а й спробувала себе в акторстві, пройшовши кастинг на головну героїню. Кастинг, під час якого обирали усіх акторів, також відбувався серед учасників КіноЛабораторії.

Роль було грати дуже непросто. Героїня у фільмі – мучениця. А страждати на камеру не так вже й легко, коли вся твоя команда – надзвичайно приємні люди, з якими хочеться лише позитивні емоції відчувати. Тут можу подякувати одному з учасників Лабораторії, що порадив мені не намагатися викликати сльози насправді, а спробувати саме зімітувати сум. Переосмисливши свій підхід до ролі, все стало набагато легше, не так виснажливо і приємніше, – ділиться Єлизавета Гринюк.

Сценаристка та режисерка фільму Тетяна Федоруца працює в Хотинському будинку культури, декорує сцени, розробляє афіші та плакати, а також навчає діток мультиплікації. Саме карантинні обмеження та зйомки різних сюжетів дали зрозуміти, що робота з відео їй цікава. Про старт КіноЛабораторії в Чернівцях Тетяна дізналася з реклами в соцмережі.

Хоч і не студентка, але вирішила спробувати податися. Коли прийшла відповідь, я справді була щаслива. Я аматор, професійної освіти у мене нема, тому мені було дуже цікаво, – розповідає Тетяна.

Проєкт КіноЛабораторія «Відтінки Перемоги» організовувася для тих, хто хотів пізнати ази кінематографу й отримати реальну змогу доторкнутися до процесу створення кіно. З теорією та практикою допомагали професіонали, фахівці української кіногалузі, які на основі своїх кіноробіт та творчого досвіду розказували та показували як твориться кіно. КіноЛабораторія відбувалася в межах реалізації проєкту фонду ІЗОЛЯЦІЯ за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Саме навчання було цікавим та інформативним, були круті спеціалісти. Хотілося все осягнути і зрозуміти. І коли настав час обирати сценарій, обрали саме мій. І мене це здивувало, адже у нашій команді був професійний сценарист, – ділиться Тетяна Федоруца.

Корисним було все: нові знайомства, знання і усвідомлення, що я на правильному шляху, – говорить Анастасія Хома.

Сам процес зйомки – це два тижні продуктивної роботи. Учасники КіноЛабораторії в один момент стали акторами, сценаристами, режисерами, операторами, декораторами тощо. Техніку взяли напрокат, а місце зйомки облаштовували у бібліотеці та у фотостудії.

Тоді я вперше працювала в команді: хтось тримає звук, хтось налаштовує світло, хтось керує процесом, хтось підносить реквізити. Була чудова атмосфера. Керівники проєкту завжди були поруч, але вся справа була за нами. Нам дали техніку і ми почали роботу. Технічно сценарій був непростий для виконання. На перший погляд – нічого важкого, але зйомка в темноті, зйомка потрібних ракурсів потребувала зусиль, – розповідає сценаристка та режисерка фільму Тетяна Федоруца.

Незважаючи, що все – від сценарію до фінальних титрів – це виключно робота аматорів, прем’єра засвідчила успіх команди, яка працювала над короткометражкою.

Було і важко і легко одночасно...важко, бо будь-ка робота не буває легкою, бо було багато складних технічних моментів, бо обмежений час...але легко, бо у нас сформувалася така команда, яка «горіла справою». Незвичайним є те, що всі ми абсолютно різної вікової категорії, проте ніякої незручності не відчували. Було весело та приємно працювати з цими людьми, – ділиться режисерка Анастасія Хома.

Коли переглянули кінцевий результат, була вражена майстерністю усіх, хто був причетний. Так, не дуже приємно бачити себе в не найкращому вигляді (в сльозах, з ну дуже сумним обличчям, з ракурсів, які мені особисто не подобаються), але після реакції глядачів в Червоній залі після прем'єри, звісно ж всі незручності втрачають сенс, – пригадує сценаристка та режисерка Єлизавета Федоруца.

Нещодавно фільм проєкту «Відтінки Перемоги», було обрано до британського кінофесту The Lift-Off Sessions. Кінометражка отримала можливість поборотися за нагороду Lift-Off Season Awards разом з 66 стрічками з усього світу, – зазначає Віктор Булига.

Коли глянула фінальний кінопродукт, було усе: хвилювання, задоволення, критика, бо для неї завжди місце знайдеться, ніжність, наче до дитини, бо це і є свого роду «кіношна дитина», яку ти народжуєш і носиш в своєму серці, – пригадує Анастасія Хома.

Усе ж учасники та учасниці підкреслюють, що КіноЛабораторія в результаті – це не лише нові знання, навички, досвід.

Я познайомилася з чудовими людьми, з якими ми й досі тримаємо зв'язок. Саме вони дозволили мені проявити свою творчість за межами своєї кімнати, надихнули мене дозволити собі спробувати бути в об'єктиві, а не за ним. Останній раз, коли ми зібралися усі разом, це було застілля після прем'єри, ми були як справжня сім'я. Як і є цією ж сім'єю зараз, – ділиться Єлизавета.

А здобуті нові вміння роботи з камерою допомогли Єлизаветі працювати уже в іншій команді у ролі другого оператора.

Уся ця приналежність до кіновиробництва в цілому, навіть якщо це не масштабні професійні зйомки, звісно ж дуже вплинула на моє світобачення та мої бажання. Зараз я не боюся ставити творчість на перше місце у своєму житті, тому продовжую писати вірші, пісні, грати на гітарі, знімати, писати сценарії до своїх майбутніх відео/короткометражок, розглядаю можливість акторства для себе і все інше що виражає мене як особистість.

Тетяна Федоруца після участі у проєкті разом з дітками зняла короткометражку про фантастичну паралельну реальність. Наразі фільм на стадії дубляжу, тому з нового року планують презентацію.

Як керівниця гуртка з мультиплікації, я взяла для себе багато нового по композиціям, як писати сценарій, як знімати, як організовувати процес, – говорить Тетяна.

Фільм, який створили учасники та учасниці КіноЛабораторії, 26 листопада оцінити зможе і широкий загал, переглянувши стрічку на великому екрані — в Культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука, початок о 18:00. Короткометражний фільм «МИ...» буде демонструватися перед показом повнометражного документального фільму Віктора Булиги «Гамлет Світла».

Відтак, запрошуємо усіх переглянути дві стрічки, що були відзняті у Чернівцях у часи російсько-української війни.

Ольга ОБЕРШТ, спеціально для БукІнфо ©
Світлини надані авторкою