Видатному акторові Володимиру Етушу - 90

Етуш народився 6 травня 1922 року в Москві, але датою народження в паспорті значиться 6 травня 1923 року. Сам народний артист говорив, що в той час в деяких сім'ях було прийнято записувати новонародженого хлопчика роком пізніше: прийде час призову в армію - міцніше буде.

У шкільні роки займався в театральному гуртку. У 1940 році, після закінчення школи, був зарахований вільним слухачем на перший курс Щукінського училища.

У 1941 році, коли почалася Велика Вітчизняна війна, Володимир Етуш записався добровольцем на фронт, хоча як у студента, у нього була бронь. Спочатку Етуш був направлений в школу військових перекладачів до Ставрополя, а потім потрапив на фронт у стрілецький полк. Він бився в горах Кабарди й Осетії, брав участь у визволенні міста Ростова-на-Дону й України. Володимира Етуша було присвоєно звання старшого лейтенанта. У 1943 році під Запоріжжям він був важко поранений. Після госпіталю отримав 2-у групу інвалідності та був демобілізований. У 1944 році Володимир Етуш повернувся на 4-й курс Театрального училища імені Щукіна.

В 1945 році закінчив училище, курс Анни Орочко, і почав працювати в Московському театрі імені Євгенія Вахтангова, де служить і донині. Свій творчий шлях у театрі Володимир Етуш почав з вікових, характерних, комедійних епізодів. Найпомітніша роль на початку творчого шляху - слуга Лаунс в комедії Шекспіра «Два веронця». Серед ранніх робіт Володимира Етуша - Дорогомілов у виставі «Кирило Ізвєков» по Костянтину Федину, поліцейський Меньос у виставі «Ангела», знаменита маска Брігелли в «Принцесі Турандот» Карло Гоцці.

Від епізодів артист поступово перейшов до роботи над складними, різноплановими характерами: Блендербленд в комедії Бернарда Шоу «Мільйонерка»; Купо в драмі Еміля Золя «Пастка», Журден в «Міщанин у дворянстві» Жана Батіста Мольєра; Отто Марвульо в комедії Едуардо де Філіппо « Велика магія» і багато інших.

В останні роки Володимир Етуш виходить на сцену у двох виставах, що йдуть в театрі ім. Євг. Вахтангова, - «Дядечків сон» і «Пристань».

Паралельно з роботою в театрі Володимир Етуш з 1953 року успішно знімався в кіно, де виконував переважно острохарактерні і комедійні ролі. Дебютом в кіно стала роль Сеїд Алі в історичній картині «Адмірал Ушаков» (1953). Глядачам пам'ятні його роботи в комедіях Леоніда Гайдая «Кавказька полонянка» (Саахов), інженер Брунс з екранізації «Дванадцяти стільців», Шпак з картини «Іван Васильович змінює професію».

Дітям запам'ятався зіграний Володимиром Етушем Карабас Барабас з «Пригод Буратіно». Етуш знявся також у фільмах: «Голова» (1964), «Стара, стара казка» (1968), «Місія у Кабулі» (1970), «Тінь» (1971), «Справи давно минулих днів» (1972), «Цирк запалює вогні» (1972), «Як Іванушка дурачок за чудом ходив» (1976), «31 червня» (1978), «По вулиці комод водили» (1978), «Не будіть сплячого собаку» (1991), «Мрії ідіота» (1993), «Класик» (1998), «Поворот ключа» (1999), «Три мушкетери» (2005), «Парк радянського періоду» (2006) тощо.

З 1945 року Володимир Етуш займався викладацькою діяльністю у Вищому театральному училищі ім. Б.В.Щукина. У 1976 році він отримав звання професора.

У 1987-2003 роках Етуш був ректором Театрального училища ім. Б.В. Щукіна, в 2003 роки став його художнім керівником. З 2009 року по 2011 рік був головою правління Центрального будинку актора імені Яблочкіної.

Володимир Етуш - Народний артист СРСР (1984), лауреат Державної премії РФ (2002), Вищої театральної премії Москви «Кришталева Турандот» (1994), премії «Кумир» (2000) та інших театральних премій.

Нагороджений орденами Червоної Зірки (1943), Вітчизняної війни I ступеня (1985), «За заслуги перед Вітчизною» II (2008), III (2003) і IV ступенів (1995), Дягілєва I ступеня «За користь російській культурі» (2008) та іншими нагородами. Етуш - автор книг спогадів «І я там був» (2002), «Все, що нажито...» (2012).

Володимир Етуш одружений третім шлюбом на Олені Горбунової, викладачці англійської мови. Його першою дружиною була актриса Нінель Мишкова, але разом вони прожили недовго. Потому актор жив у цивільному шлюбі з актрисою Оленою Ізмайловою. Другий раз Етуш одружився на викладачці англійської мови Ніні Крайновій (1927-2000), з якою прожив 48 років. Від цього шлюбу у Етуша в 1955 році народилася дочка Раїса. Раїса Етуш - заслужена артистка РФ, працювала в Театрі Сатири.

БукІнфо (с)