Далі — гірше. П’ять тривожних сценаріїв, які чекають Землю, якщо людство не зможе впоратися зі зміною клімату

Часті повені, нестача питної води, екстремальні зими й аномальні літа — ці та інші наслідки глобального потепління стануть реальністю до кінця XXI століття, якщо людство збереже темпи шкідливих викидів в атмосферу і забруднення природи загалом. Про це пише Новое время.

Прямо зараз тема клімату поряд з геополітичними проблемами — одна з найбільш обговорюваних на міжнародних зустрічах. 22−23 квітня США скликали саміт з питань боротьби зі зміною клімату, в якому взяли участь близько 40 світових лідерів.

За підсумками зустрічі ряд держав взяли на себе амбітні екологічні зобов’язання: Європейський Союз пообіцяв скоротити викиди вуглекислого газу в атмосферу на 55% до 2030 року, тоді як Сполучені Штати поставили перед собою мету до 2050-го створити економіку з нульовими викидами.

До Міжнародного дня клімату, який щорічно відзначається 15 травня, НВ розповідає про п’ять тривожних сценаріїв для Землі в разі бездіяльності людства.

1. Земля втратить важливі види тварин і рослин — зокрема каву

У 2021 році зміна клімату вже стала серйозною проблемою для виробництва кави в усьому світі. До 2088 року, за даними кліматичних активістів, очікуються втрати більшої частини природної популяції виду Arabica.

У міру підвищення температури і посилення засух стає все важче вирощувати хорошу каву, а купувати її стає все дорожче. Бідність у сільських районах, де вирощували каву, збільшується, сільськогосподарські угіддя занепадають, а цілі кавові регіони можуть бути повністю втрачені через погіршення кліматичних умов.

Однак це є загрозою не тільки для кавових насаджень, а й для інших важливих видів рослин і тварин. Різноманіття рослин зазнає серйозних втрат. Так, ризик зникнення рослин перебуває приблизно на тому ж рівні, що й загрози для ссавців, але він вищий у порівнянні з ризиком зникнення птахів. За даними звіту WWF за 2020 рік, кількість задокументованих зникнень рослин удвічі вища, ніж число зниклих ссавців, птахів і амфібій разом узятих. Нині один з п’яти (22%) видів рослин перебуває під загрозою зникнення, переважно в тропіках.

Крім того, зміни клімату міняють терміни життєвих циклів, змушуючи види переміщатися за місцем їх проживання, а в деяких випадках навіть призводять до зникнення. Глобальний Індекс живої планети 2020 свідчить про повне загальне середнє зниження на 68% у досліджених популяціях ссавців, птахів, амфібій, рептилій і риб у період з 1970 до 2016 року. Динаміка змін у популяціях видів — це важливий показник загального стану здоров’я екосистеми. І згідно з даними досліджень, найбільш значні втрати сталися за останні десятиліття.

Біорізноманіття, яке є фундаментом людського життя на Землі, руйнується новими безпрецедентними темпами. Згідно з дослідженням WWF, якщо викиди парникових газів залишаться на колишньому рівні, до 2080 року зникнуть 50% видів рослин і тварин на Байкалі, в басейні Амазонки та інших регіонах планети. А вже зараз під загрозою вимирання виявилася п’ята частина всіх відомих диких видів.

Глобальне потепління також може призвести до мутацій, згубно впливає на здоров’я організмів у зв’язку з впливом на функцію білків, вважають вчені з університету міста Упсала в Швеції. Це може мати серйозні наслідки для здатності пристосовуватися і виживати в змінених середовищах існування майбутнього. І з цим зіткнеться безліч видів на планеті.

Робітник сушить кавові зерна арабіка на фермі Конкіста в Альфенасі в південному бразильському місті Мінас Жерайс
Фото: REUTERS / Paulo Whitaker

2. Людство зіткнеться з новою проблемою голоду

Незважаючи на те, що кілька років тому ООН поставила за мету остаточно покінчити з голодом на Землі до 2030 року, зростання кількості людей, які голодують, у всьому світі ставить під сумнів можливість досягнення цього.

Станом на 2019 рік у всьому світі голодували близько 690 мільйонів осіб, або ж 8,9% населення Землі, а один з 11 жителів планети страждав від хронічної нестачі харчування, і число людей, що голодують, продовжує зростати.

Все це — прямий наслідок зміни клімату, яка призводить до посух, повеней, цунамі й інших лих, що знищують врожай.

«Джерелом більшості недавніх проявів відсутності продовольчої безпеки стало збільшення числа конфліктів, часто посилених кліматичними потрясіннями», — йдеться в доповіді ООН Стан справ у сфері продовольчої безпеки і харчування в світі — 2020.

Найбільш трагічні тенденції фіксуються в Африці: 19,1% населення цього континенту страждає від недоїдання, що більш ніж удвічі перевищує цей показник в Азії (8,3%) і в регіоні Латинської Америки та Карибського басейну (7,4%). За даними Організації Об'єднаних Націй, якщо актуальні тенденції збережуться, до 2030 року на Африку припадатиме більш ніж половина загальносвітової кількості людей, що хронічно голодують.

Один із прикладів того, як кліматичні зміни можуть викликати голод, — масове нашестя сарани в Африці у 2020 році, що стало найбільшим за минулі чверть століття.

Комахи, що знищують посіви сільськогосподарських культур, в питанні харчування поставили під удар до 5 мільйонів жителів Африканського континенту і створили загрозу спалаху нового масового голоду.

В ООН бачать вихід у переході людства на здорові раціони, що також допоможе заощадити велику кількість коштів.

«Такий перехід дозволив би практично повністю нівелювати обумовлені нездоровим раціоном витрати в сфері охорони здоров’я, які, за прогнозами, в 2030 році досягнуть 1,3 трлн дол. США на рік, і майже на три чверті скоротити пов’язані з раціоном соціальні витрати у вигляді викидів парникових газів, які до 2030 року можуть сягнути 1,7 трлн дол. США на рік», — йдеться на сайті Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Нашестя сарани / Фото: REUTERS / Baz Ratner / File Photo

3. Зміна клімату зміщує земну вісь, а також зони тропіків — це може призвести до нових локальних епідемій

Протягом десятиліть з віссю обертання Землі відбувалися постійні незримі зміни. Однією з причин цього є танення льодовиків у результаті глобального потепління, дійшли висновку вчені зі США та Німеччини.

Таке зміщення земної осі називають феноменом полярного блукання, при якому північний і південний магнітні полюси Землі дрейфують навколо поверхні планети.

І хоча коливання полюсів відбуваються вже давно і не становлять загрози самі собою, однак через них, наприклад, необхідно вносити коригування в Світову Магнітну Модель, яка лежить в основі навігаційних систем, таких як GPS.

Однак справжня загроза ховається за зміщенням зони тропіків і субтропіків до полюсів, що розширює середовище проживання комарів, які переносять хворобу Зіка або лихоманку денге, і може викликати нові спалахи цих захворювань.

Зокрема, зміна клімату зробить людину більш уразливою перед респіраторними хворобами — це пояснюється тим, що загальносвітове збільшення температури повітря в поєднанні з «подовженими» порами року можуть призвести до буйного росту рослин-алергенів. Крім цього, частота лісових пожеж з плином часу зростатиме, а разом з нею — і негативний вплив шкідливого диму на людину.

Інша загрозлива перспектива — стрімке зростання популяцій колоній паразитів, бактерій і вірусів.

«Температура, опади, вологість та інші кліматичні чинники впливають на розмноження, розвиток, поведінку і популяційну динаміку вірусів, бактерій і паразитів. Комахи-переносники мають ряд фізичних особливостей, які допомагають їм користуватися перевагами кліматичних впливів, таких як повені, збільшення кількості опадів і тепліша погода», — роблять висновок автори проєкту ClimateSignals на підставі інформації, отриманої з десятка наукових досліджень.

Робітники займаються розширенням крематорію в зв'язку зі зростанням числа смертей від COVID-19
Фото: REUTERS / Navesh Chitrakar

4. Урагани і торнадо стануть повсякденною загрозою, яка забирає все більше життів

Довкілля людини, яке, за інформацією вчених, практично не змінювалося протягом останніх 6 тисяч років, ризикує отримати серйозний збиток в результаті стрімкого глобального потепління.

Згідно з розрахунками, загальна територія планети, на якій середньорічна температура перевищить 29 градусів, до 2070 року збільшиться з 0,8% до 19% земної суші. Це температурний «режим» пустелі Сахара.

Температура підвищиться і в густонаселених районах з найвищими темпами народжуваності на планеті. Практично безлюдними можуть стати значні ареали в Південній Америці, Індії, Африці, Північній Австралії та Південно-Східній Азії.

Однак це лише частина проблеми. Збільшення кількості тепла і води в атмосфері може призвести до збільшення кількості штормових опадів і швидкості штормового вітру. Крім збільшення потенційної енергії, доступної для штормів, зміни клімату призводять до підвищення рівня моря. За даними вчених, з 1902 до 2015 року він збільшився приблизно на 16 сантиметрів і продовжує рости на 3,6 міліметра на рік. Ця обставина робить ризики затоплення і руйнування прибережних регіонів все більш ймовірними, а також збільшує кількість екстремальних опадів.

Так, за даними Національного центру США з ураганів, з 1963 до 2012 року саме шторми стали причиною 49% смертей в результаті ураганів, а дощі — ще 27%.

Дані спостережень також показують незначне, але помітне збільшення ризику торнадо за останні кілька десятиліть через декілька факторів. Серед іншого, зростання числа торнадо у великих осередках, зміна пори року, коли вони виникають, і зміни в поведінці реактивного потоку, що сприяють сильним грозам.

«Ми не можемо взяти один торнадо і сказати: „Ага, це сталося через зміни клімату“, але ми безумовно можемо вказати на фактори, пов’язані зі зміною клімату, і сказати, що незвичайна погода трапляється все частіше. Такі речі, [як торнадо], будуть відбуватися частіше», — зазначає вчений Дослідницького центру Вудс-Гоул Дженніфер Френсіс.

Наслідки урагану Йота в Білві, Нікарагуа / Фото: REUTERS / Oswaldo Rivas

5. Вища температура — більше насильства

Зміна клімату впливає на частоту конфліктів і воєн у світі, показує дослідження, проведене на основі метааналізу 55 наукових робіт про взаємозв'язок між підвищенням температури і зростанням агресії.

Так, збільшення світової температури повітря на 1 градус Цельсія може призвести до 20%-го зростання числа цивільних конфліктів у Африці. Щодо США прогноз інший: з потеплінням на 1 градус число міжособистісних конфліктів буде збільшуватися на 1% — йдеться, зокрема, про напади, пограбування, агресивну поведінку на дорозі і сутички між учасниками спортивних змагань.

Такі тенденції пояснюються тим, що нові випадки голоду, виснаження природних ресурсів (і, як наслідок, їх дефіцит), соціальна напруженість і стихійні лиха, викликані серйозними кліматичними змінами, можуть вести до підвищення рівня агресії в суспільстві.

Американський дослідник Метью Ренсон проаналізував статистику злочинів і погодні зведення з майже 3 тис. округів США за 30 років і дійшов висновку, що температура повітря дійсно впливає на рівень злочинності.

«Між 2010-м і 2099 роком кліматичні зміни спровокують додаткові 22 тис. вбивств, 180 тис. зґвалтувань; 1,2 млн нападів при обтяжувальних обставинах; 2,3 млн звичайних нападів, 260 тис. пограбувань; 1,3 млн крадіжок зі зломом; 2,2 млн дрібних крадіжок, а також 580 тис. випадків викрадення автомобілів у Сполучених Штатах», — наголошується в передмові до його роботи.

Пізніше дослідження, проведене вченими зі Стенфордського університету, показує, що за минуле сторіччя кліматичні зміни підвищували ризики виникнення воєнних конфліктів — рівень цього впливу автори оцінили в 3%-20%.

Протест проти бідності і поліцейського насильства в Боготі, Колумбія / Фото: REUTERS / Luisa Gonzalez

Погодні умови, що викликають сильні шторми, зустрічаються частіше. Кількість торнадо у великих спалахах торнадо зростає. Сезонність торнадо змінюється. Частота торнадо збільшується в холодні місяці з листопада до лютого, особливо на південному сході, а нічні торнадо, які в 2,5 раза частіше призводять до загибелі людей, частіше зустрічаються в цю пору року.

«У разі глобального потепління на 4 градуси Цельсія (це приблизно той шлях, по якому ми йдемо, якщо суспільство істотно не скоротить викиди парникових газів), вплив клімату на конфлікти збільшиться більш ніж у п’ять разів, значно підвищуючи ризики виникнення конфліктів до 26%, показує дослідження. Навіть при сценарії з глобальним потеплінням на 2 градуси Цельсія у порівнянні з доіндустріальним рівнем — заявлена мета Паризької кліматичної угоди — вплив клімату на конфлікти більш ніж подвоїться, підвищуючи ці шанси до 13%», — кажуть у Стенфорді.

На рівень агресії в суспільстві впливає не тільки підвищення глобальної температури, але, хоч і менш істотно, рівень опадів.

Сама собою температура повітря, найімовірніше, не є рушійною силою в питанні виникнення нових конфліктів, і вчені припускають, що кількість воєн в майбутньому може зменшуватися, незважаючи на глобальне потепління, проте дослідники сходяться в тому, що значні коливання клімату можуть мати великий вплив на частоту конфліктів і насильства в найрізноманітніших контекстах.


Коментарі:
Більше новин по темі: