Військор Юрій Бутусов спрогнозував, якими можуть бути стратегія та цілі нового російського наступу

Путіну потрібен Радбез, очевидно, з метою затвердити стратегію, щоб переломити програшний для нього хід війни

Очевидно, що мобілізація та зміна командування війною в РФ направлені на проведення нової великої наступальної операції, мета якої — перехоплення стратегічної ініціативи, яку Росія втратила ще у березні.

Спробував спрогнозувати плани противника з точки зору аналізу дій за останній місяць, і мені здається, Росія буде намагатись повторити більшими силами ту саму стратегію, з якою починала «перший та другий етапи спецоперації», - написав у своєму Фейсбук головний редактор Цензор.нет, військовий експерт та кореспондент Юрій Бутусов.

А якщо детально, то на мою думку, російське командування може діяти так:

1. Спробувати знищити систему протиповітряної оборони України з метою встановити панування у повітрі на напрямках головних ударів. Новим командувачем Об'єднаної операції РФ в Україні призначено командувача Повітряно-космічних сил Сергія Суровікіна. Очевидно, що російське командування буде намагатись вибити в першу чергу радари та ЗРК ППО середньої та далекої дії. Вильоти іранських безпілотників на різних напрямках використовуються для виявлення системи ППО.

Противник скоротив кількість пусків балістичних, крилатих та авіаційних ракет. Очевидно, накопичується запас для масованої атаки або серії масованих атак на певних напрямках.

2. Російське командування буде продовжувати терористичні удари по житлових об'єктах у містах, що російські генерали вважають «ізолюцією районів бойових дій» — цілями залишатимуться Запоріжжя, Миколаїв, Харків. Також є висока ймовірність ударів по об'єктах енергопостачання в містах та залізничних станціях в районі річки Дніпро, щоб вивести з ладу систему комунікацій, що активно обговорюється в РФ. Не виключено, що ворог готує атаки на окремі стратегічні мости. Росія буде продовжувати стратегію «покарання міст та населення» за те, що біля них розгорнуті сили оборони.

Перевагу в стратегії такими діями здобути неможливо

3. Нові мобілізовані війська та приватні армії Кадирова та Пригожина будуть використані для наступальних дій. Мобілізовані вже поступили на фронт на ділянку Сватово-Кремінна, основна маса поступить протягом 1−2 тижнів на усі інші ділянки. Противник намагається зробити цю масу боєздатною навіть без якоїсь серйозної підготовки, шляхом природнього відбору. Високі втрати російських мобілізованих з підготовкою 1−2 тижні будуть повторювати дії мобілізованих на Донбасі «одноразових» піхотинців на початку вторгнення.

4. Ймовірні райони наступу будуть повторювати ті самі напрямки, на яких російське командування вже неодноразово завдавало удари:

— Бахмут-Соледар. Щоб досягнути швидких успіхів наступу росіяни намагатимуться захопити значні міста, до яких наблизились впритул, щоб прозвітувати про перемогу в інформаційному полі, в якому Росія катастрофічно програла. Стратегічно важливий Бахмут росіяни безуспішно намагаються захопити з травня. Але Суровікіну, Кадирову та Пригожину треба якомога швидше показати, що вони кращі полководці ніж начальник Генштабу Герасімов, і вони спробують все ж таки прорватись у місто. Донбас залишиться основним напрямком зосередження зусиль російської армії;

— Сватове-Кремінна. Противник буде проводити локальні дії, намагатись контратаками скувати наші війська під Сватово, і знову захопити Лиман (наступом на який у червні командував Суровікін) та вибити українські підрозділи за межі Луганської області. Російські мобілізовані вже пішли у бій на цьому напрямку, щоб втримати від колапсу оборону, росіяни кидають сюди нові резерви;

— Вугледар-Новоселівка. Раніше усі російські атаки в цих районах були відбиті. Але противнику важливо захопити міста, які забезпечують південний фланг нашої донбаської армії, щоб убезпечити коридор в Крим від українського наступу в Запорізькій області;

— Авдіївка-Мар'їнка. Будуть продовжувати обмежені локальні атаки, з метою відсунути наші війська від свого ключового комунікаційного вузла — Донецька. Обстріли російських військових об'єктів у Донецьку сильно дискредитують оптимістичні заяви російської пропаганди;

— Херсон. Противник посилюватиме оборону, утримувати Каховський плацдарм якомога довше, масштабні наступальні дії противника там неможливі через удари ЗСУ по комунікаціях через Дніпро;

— Київ-Чернігів-Харків-Суми. Росія намагатиметься скувати українські війська від наступальних дій, створивши загрозу на півночі на широкому фронті. Не виключено, що противник буде знову намагатись перетнути північний кордон, і не обмежиться демонстраціями та обстрілами. Також РФ намагатиметься знову втягнути у війну білоруську армію, або змусити її до демонстрацій.

Висновок:

Російське командування намагатиметься здобути ініціативу за рахунок зміни тактики та за рахунок екстенсивного збільшення чисельності. Але російська стратегія як була так і залишається програшною.

Путінські генерали вважають, що мобілізація дозволить довести до штатної чисельності і відновити професійну армію, більшість з'єднань якої втратили боєздатність. Вони шукають можливості втримати захоплене на Луганщині та Херсонщині, і змусити ЗСУ зупинити наступальні операції. Але тактичними рішеннями це можна лише відтермінувати на певний час. Перевагу в стратегії такими діями здобути неможливо.

У той момент, коли російська мобілізована армія не зможе втримати фронт, який не змогла втримати професійна армія, то інструментів втримання наземного фронту у Путіна не стане вже ніяких.

Бої за незалежність України попереду будуть запеклими — великі сили РФ ще доведеться розбити, це буде велика битва. Перемога буде важкою, жертви будуть значні.

Але хід війни визначався і буде визначатись в першу чергу діями Збройних сил України, діями українського суспільства та держави, та допомогою наших союзників по НАТО.