Україні потрібно пів року, десятки потужних трансформаторів та $200 млн. Чи вийде підлатати енергосистему

Російські ракети руйнують енергосистему України. Світові та українські енергетики шукають можливості, як її врятувати. Скільки на це потрібно грошей, часу та обладнання

Російські ракети пошкодили всі теплові та гідроелектростанції України, заявив нещодавно прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Що це означає на практиці? Щоб відновити все розбите і сформувати резерв, треба 70 високовольтних трансформаторів, говорить директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. «Це приблизно $200 млн і рік часу за оптимістичними оцінками», – додає він.

«ДТЕК Енерго», одна з найбільших енергетичних компаній країни, оцінює втрати від обстрілів у мільярди гривень. «Один трансформатор – це 200 млн грн, а потрібні десятки, – говорить СЕО «ДТЕК Енерго» Ільдар Салєєв. – Грошей немає». Він прогнозує рекордний збиток своєї компанії цього року – 20 млрд грн.

На брак коштів і часу накладається інша проблема – потрібне обладнання важко знайти і доставити. Як українські та світові енергетики намагаються вирішити цю головоломку? Про це аналізує видання Forbes.

Пригода одного трансформатора

«Автотрансформатор важить 200 т і сягає п’яти метрів заввишки», – говорить консультантка з логістики Енергетичного співтовариства Катерина Богачова.

Енергетичне співтовариство координує доставку автотрансформатора з Литви. В Україну він прибуде вже наступного року.

Чому так довго? Потрібна згода всіх країн маршруту, вантаж не повинен чіпляти мости й електропередачі, а навантаження має бути правильно розподілене між осями. «У разі доставки з Литви морем та залізницею це триватиме півтора місяці», – каже Богачова.

Автотрансформатори – найдорожче енергетичне обладнання, якого бракує Україні, говорить керівник оперативної групи підтримки України Секретаріату Енергетичного співтовариства Адам Балог. Вартість одного – €3–8 млн залежно від рівня напруги.

Крім ціни, є ще одна проблема – наявність. Україна успадкувала від Радянського Союзу енергосистему із потужними лініями електромереж, щоб транспортувати електроенергію з АЕС. Європейська мережа влаштована інакше. «У них переважно обладнання 500 кВ, 380–400 кВ і нижче, – розказав заступник міністра енергетики Ярослав Демченков в інтерв’ю Liga.net. – Там немає трансформаторів на 750 кВ».

Як передають електроенергію в Україні

Пояснює енергетичний експерт Олександр Харченко

В українській енергомережі одразу після генератора електроенергії стоїть дуже потужний автотрансформатор на 750 кВ. Він приймає струм, перетворює його у змінний потужністю 750 кВ і віддає у мережу. За 1000 км високовольтних ліній стоїть ще один автотрансформатор. Він приймає 750 кВ, знижує напругу до 330 кВ і віддає далі. Потім напругу зменшують ще у кілька етапів.

В Україні автотрансформатори виготовляв Запорізький трансформаторний завод (ЗТЗ). «Зараз він потрапляє під обстріли, тому міг би закрити хіба що 10% потреб», – вважає Харченко. Ще до обстрілів ЗТЗ було підприємством-банкрутом і мало обмаль замовлень в останні роки. Серед останніх довоєнних контрактів – два автотрансформатори для «Укренерго» за 149 млн грн, пише «Наші гроші».

А 6 листопада акції ЗТЗ перевели в державну власність. Зараз завод виконує деякі замовлення, без конкретики розповіло джерело Forbes в енергетичній компанії, не уточнюючи, в якому місті воно зараз працює.

Також трансформатори високих потужностей виробляють в Азії – Південній Кореї, В’єтнамі, Лаосі, Китаї, говорить директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Мегавати з усього світу

Україна веде перемовини з міжнародними партнерами про поставки обладнання з перших днів повномасштабної війни, розповідає Forbes заступник міністра енергетики з питань цифрового розвитку Фарід Сафаров.

Польща надсилала обладнання ще у березні, у квітні–травні приєдналися Данія, Латвія і Швеція, говорить Катерина Богачова.

За понад дев’ять місяців Україна отримала близько 1907 т гуманітарної допомоги для підприємств паливно-енергетичного комплексу, відповіли в Міненерго на запит Forbes. Компанії та регіони також отримують допомогу від донорів напряму.

Для розподілу допомоги в Україні створили хаб, каже Демченков з Міненерго. «Там все перевіряють, якщо треба – ремонтують. Вирішують, що, скільки і куди відправити», – уточнює він.

Останні поставки при координації Енергетичного співтовариства з ЄК: 248 трансформаторів з Литви та 100 генераторів із Франції. «Вони вже доставлені», – уточнює Богачова.

Які країни допомагають Україні з енергообладнанням*

США – енергетичне обладнання на $13 млн (всього буде $53 млн)

Данія – енергетичне обладнання на $20 млн

Естонія – генератори, трансформатори

Фінляндія – 28 трансформаторів

Франція – 100 генераторів

Німеччина – 470 електрогенераторів

Італія – трансформатори, перетворювачі (50 т)

Латвія – 49 генераторів і теплові гармати

Литва – 114 трансформаторів відправили (всього буде 252)

Північна Македонія – 6 електричних трансформаторів

Норвегія – генератори прикордонникам, $100 млн

Польща – кабелі, трансформатори

Нідерланди – 26 потужних генераторів

Швеція – трансформатори, генератори й інше обладнання

*Інформація може бути неповною, зібрана з відкритих даних

Для підтримки української енергетики, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, екстрено потрібно $500 млн. Одним компаніям терміново потрібен кабель і масло для трансформаторів, іншим – трансформатори, опори чи інше специфічне обладнання, розповідав в розмові з Liga.net Демченков з Міненерго.

Як енергокомпанії отримують допомогу? Перші у списку – підприємства у прифронтовій зоні або постраждалі від обстрілів, розповідає заступник глави міністра енергетики Фарід Сафаров. «Якщо кілька підприємств конкурують – дивляться на вид діяльності, критичність ситуації, охоплення споживачів», – додає він.

«ДТЕК Енерго» має отримати резервне обладнання від міжнародних партнерів тільки найближчими тижнями. За словами СЕО компанії Салєєва, воно закриє потреби компанії на 10–15%.

«Великих автотрансформаторів у переліку допомоги немає, – говорить Салєєв. – Деякі ми не можемо замовити, оскільки не маємо грошей», – додає він. Виготовлення такого обладнання потребуватиме від шести місяців, зазначає він