У росіян знову проблеми. Що відбувається на передовій - Том Купер

Огляд «на швидку руку», повністю присвячений подіям безпосередньо в південно-східному кутку Харківської області. Щоб допомогти мені заощадити трохи часу, я намалював карту основних подій у цій області за останні кілька днів.

Вибачте за відсутність подробиць, але довелося «зменшити масштаб», тому що це поле битви дуже велике. З півночі на південь і «по суті»:

^{Фото: medium.com/@x_TomCooper_x}

1. ЗСУ пробили два свої плацдарми в районі Куп’янська. Той, що на півночі, навпроти Дворічного, ще порівняно невеликий, і їм знадобилося кілька днів, щоб звільнити й убезпечити Таволжанку та Хижняківку, а поки що вони наступають на Лиман Перший та Ольшану.

2. Головний плацдарм — плацдарм на східній стороні Куп’янська — був значно розширений за останні два дні, українці захопили Сенькове на півночі, Петропавлівку на сході та весь Куп’янськ-Вузловий на півдні.

Очікується, що найближчими днями ці два плацдарми стануть одним (якщо це вже не так), і тоді для російської 20-ї загальновійськової армії настануть ще гірші часи.

3. Путін наказав усім Збройним силам Росії (ЗС РФ), його ПВК та сепаратистам «ні кроку назад» і кидає в бій усі війська, які тільки зможе зібрати. Особливо у східному Харкові, трохи менше в районі Бахмута. За останній тиждень можна виділити дві основні «групи військ», які перебували в процесі відновлення за допомогою резервістів, а потім рушили в Україну: 3-тя мотострілецька дивізія (МСД) у Бєлгороді та 20-а гвардійська мотострілецька дивізія (ГМСД) у Ростові-на-Дону.

З очікуваними результатами. Можливо, «найкращим прикладом» (аби «найгіршим» з точки зору росіян) було те, що сталося з 237-м танковим полком (ТР) 3-й МСД. При цьому одну з його батальйонних тактичних груп було перебудовано за рахунок мобілізованих резервістів, які пройшли менше 24 годин «перепідготовки». Що хочете, але навіть віра в християнство не могла їм допомогти: не дивно, що БТГ легко рознесли вщент, втративши десятки машин і більшість живої сили (саме це зіткнення і змусило тоді українців замислитись, чому росіяни взагалі намагаються, 2−3 дні тому). Наскільки я знаю, ЗСУ станом на вчорашній день все ще були зайняті збором всього того, що вони залишили: не дивно, що є люди, які кажуть, що ЗС РФ ніхто не боїться більше, ніж російські резервісти.

Путін наказав усім своїм силам «ні кроку назад»

4. Тим часом три дні тому з’явилися перші повідомлення про те, що ешелони з резервістами, поспішно організованими в БТГ 20-й гмсд, спішно перекидаються з Волгограда в Ростов. Я очікував, що вчора вони пройдуть Луганськ, а сьогодні дійдуть до району Сватове, але… Потім прийшло повідомлення про те, що українці HIMARS-ують один із потягів, що розглядаються, оскільки він ось-ось мав дістатися Луганська. І тепер усе, що можна почути, це «багато 200-х» (російський радіокод для «вбитих у бою»). Подумайте, може пройти ще кілька днів, перш ніж… те, що залишилося від 20-ї гмсд, дістанеться поля бою. Якщо взагалі дістанеться…

І далі на південь та захід…

5. Тоді як українська 25-та ВДД (яка, по суті, є механізованим з'єднанням, як і всі російські війська ВДВ) робить те, що такі з'єднання вміють робити найкраще (тобто «блукають тилами противника десь між Боровою і Сватовим, сіючи хаос у міру просування»), додаткові війська ЗСУ просунулися з Пісків-Радьківських на північ і, як повідомляється, вже звільнили кілька перших сіл. Ходять чутки про прорив українців до Луганська десь у районі Залимансько-Красноріченського, але підтверджень цьому поки що не знайшов (і не чув).

6. Два дні тому ЗСУ, поспішаючи взяти участь у путінському «референдумі» у Луганську, звільнили Нове. Тоді росіяни заявили, що контратакували та повернули село (здається, більше нікому не дадуть повеселитися, тс-тс). Тим часом, за даними народної розвідки, українці пішли до свого північного тилу і перебувають «десь між Іванівкою та Колодязем. Вони мали звільнити і Зелену Долину (підтвердження цього поки що не бачив (замало часу), а потім Рідкодуб, на північ від Лимана (що, тим часом, підтверджується і спричинило захоплення покинутих — але цілих — Т-72).

7. Дробишеве, здається, все ще перебуває в руках росіян, але («принаймні») де-факто оточено. У всякому разі, немає кінця-краю скаргам росіян на те, що ЗСУ їздить туди-сюди між цим селом і Лиманом.

8. Лиман все ще перебуває під контролем росіян, але вранці 27 вересня, за чутками, українці прорвали лінію фронту росіян десь між цим містом та Ямполем, або між Зарічним-Торцем і далі на схід (?) — дійшовши до дороги на Кремінну. Поки не знайшов часу на пошук доказів, але не сумніваюся, що, як мінімум, український спецназ бродить цією дорогою — вже добу.

Увага: весь цей час український спецназ нишпорить російським тилом — особливо вночі — на всій ділянці від Куп’янська до Кремінної (як мінімум): ставить міни, влаштовує засідки на колони, захоплює того чи іншого російського солдата (що завжди корисно для розвідки) — а потім зникає до того, як противник зрозуміє, що відбувається. Отже, ситуація не тільки «рухлива», але і, з російської точки зору, «вкрай невизначена», а захист деяких місць руйнується «раптово».

Так чи інакше, враховуючи все це, всі угруповання російських військ у районі Лимана — однозначно — мають великі проблеми. Я досі не впевнений, хто саме там командує: південна сторона має бути під контролем 1-го армійського корпусу (ЗСРФ контролюється сепаратистами), а північна сторона? Зважаючи на все, це комбінація військ 1-ї гвардійської танкової армії, 2-ї гвардійської загальновійськової армії, 41-ї загальновійськової армії та тих резервістів, яких Путін зміг привести туди до теперішнього часу. Найімовірніше, це просто не має значення: при владі не хтось із місцевих командувачів армією, а, як завжди, Путін. І, завдяки його мікроменеджменту та частим збоям у російському бойовому ланцюжку, навіть Південний ОСК не може зараз сказати, куди спрямувати війська і куди запаси… (Південний ОСК = Південний ВО ЗСРФ; теоретично, вищий військовий орган Росії в Україні) що, поклавши руку на серце, дуже непогано.

Все це свідчить про те, що погода — це проблема, що зростає. Йде дощ і ґрунт м’який. «Генерал Багно» бере управління на себе, і обидві сторони відчувають проблему з пересуванням їхньої техніки по бездоріжжю.

Переклад НВ