Нові вимоги Кремля ставлять хрест на "зерновій угоді". Що скаже Туреччина і Китай?

Зернова угода, що забезпечує морський експорт української с/г продукції, під загрозою назавжди піти в минуле. Москва висуває нові вимоги в обмін на її продовження, які неможливо виконати, пише у своєму матеріалі ТСН.

G7 закликає продовжити та розширити (додати більше українських портів – ред.) дію зернової угоди для експорту української с/г продукції. Про це президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган говорив телефоном із воєнним злочинцем Володимиром Путіним у четвер, 27 квітня, запропонувавши створити ще одну робочу групу з "реалізації нових ініціатив". Ця пропозиція прозвучала вочевидь через постійні погрози Кремля вийти з зернової угоди, якщо не будуть виконані вимоги Москви. І нещодавно міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що нарікання Росії небезпідставні.

Про які вимоги Москви йдеться?

По-перше, зняти обмеження на страхування і доступ до портів для російських суден і вантажів, та розблокувати до Росії експорт с/г техніки, запчастин, комплектуючих і сервісних послуг. Тобто, це означає, що у них закінчилися європейські й американські комбайни і трактори, і немає чим збирати вражай. По-друге, поновити підключення "Россельхозбанка" до SWIFT, через який вони проводять всі ці платежі по зерну.

Про це в коментарі ТСН.ua сказав керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, головний редактор порталу BlackSeaNews Андрій Клименко.

За його словами, ці нові вимоги міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров висунув під час головування в Радбезі ООН, яке почалося 1 квітня. Це сталося одразу після появи інформації, що країни G-7 розглядають майже повну заборону на весь експорт до Росії. На що колишній президент РФ, божевільний Дмитро Медведєв прямо сказав, що після цього на зерновій угоді буде поставлений хрест.

"Вимога розблокувати аміакопровод "Тольятті-Одеса" у них була з самого початку. Ще минулого року президент Зеленський відповів, що ми можемо на це піти лише в одному випадку - якщо буде обмін полоненими всіх на всіх. Зараз справа з цим аміакопроводом дуже проста: він входить на територію України поблизу Куп’янська, і йде фактично по лінії фронту між Харківською і Луганською областями. Аміак вибухає від найменшої іскри. Тому, поновлення роботи аміакопроводу – це завуальована вимога припинення вогню. Звичайно, що на це ніхто не піде", - пояснює Андрій Клименко.

За час дії Чорноморської зернової ініціативи від липня 2022 року з України 903 суднами було вивезено 28,3 млн тонн зерна. Донедавна зернова угода пролонгувалася на 120 днів, як власне в ній і записано. Проте у березні Росія, як кажуть у Кремлі, дала згоду на продовження Чорноморської ініціативи лише на 60 днів, що дивним чином збігається з виборами в Туреччині, які відбудуться 14 травня.

Разом із цим Росія вдалася фактично до штучної блокади інспекції суден, які прямують зерновим коридором. На інфографіці BlackSeaNews щодо кількості суден, які прибували зерновим коридором до українських портів, можна побачити, як від вересня 2022 року їхня кількість зменшувалася, досягнувши свого найменшого показника в квітні цього року.

"Наша моніторингова група відслідковує все це щоденно з вересня. І не лише кількість, хто фізично заходить, але й всю риторику щодо цього. Наш висновок зараз однозначний: Росія йде на зрив зернової угоди. Швидше за все, вони ухвалили рішення покінчувати з цим. Тобто, коли висуваються нові вимоги, які точно не будуть виконані, це означає, що Москва вже ухвалила рішення. Це нагадує вимоги Путіна до НАТО забиратися до кордонів 1997 року перед тим, як він вже вирішив напасти на Україну 24 лютого. Вони прекрасно розуміють, що багато грошей з експорту с/г продукції йде до українського бюджету, з якого більше половини йде на фінансування війни. І вони вирішили з цим покінчити. І до речі, це їм ще вигідно, бо Росія, як і Україна, в першій п'ятірці світових експортерів зерна. Тобто, Росія думає, що якщо українського зерна на ринках не буде, ціна зросте, і Росія збільшить експорт свого врожаю, заробить більше грошей, в тому числі й на війну", - вважає Андрій Клименко.

Звичайно, крім суто фінансової складової є ще й політичні моменти.

По-перше, як ми вже зазначили вище, - це фактор виборів у Туреччині. За словами Андрія Клименка, не треба плекати ілюзій: вся ця Чорноморська зернова ініціатива - це на 98% проєкт Ердогана. Проте останні соцопитування свідчать, що Ердоган програє президентські вибори кандидату від об’єднаних опозиційних сил.

По-друге, є ще фактор Китаю. За статистикою, саме Китай є найбільшим покупцем українського зерна за зерновою угодою. За словами президента Зеленського, Сі Цзіньпін підтримав продовження дії Чорноморської зернової ініціативи.

Західні експерти припускають: якщо Росія в односторонньому порядку таки вийде з зернової угоди, теоретично інспекції суден можна буде проводити й без росіян. Проте, ціна на страхування таких вантажів і кораблів злетить в рази. Судновласники просто оминатимуть захід до акваторії Чорного моря. Хоча Китай, попри погрози Москви вийти з зернової угоди, продовжує фрахтувати кораблі для експорту з українських портів.

Хоча, за словами Андрія Клименка, у намаганнях Кремля покінчити з зерновою угодою, може бути ще один неврахований момент, - це український контрнаступ. Зерновий коридор обмежує свободу переміщення російських військових кораблів у Чорному морі, щоб обстрілювати українські території.