Спецоперація ГУР «Бариня» ― як російський офіцер перейшов на бік України, переманивши ще 11 військових

Співробітники Головного управління розвідки Міністерства оборони України за підтримки Сил спеціальних операцій ЗСУ реалізували успішну місію під кодовою назвою «Бариня».

Завдяки цій спецоперації кадровий офіцер армії держави-агресора, російський лейтенант Данііл Алфьоров перейшов на бік України, повідомляє ГУР Міністерства оборони.

«З червня 2023 року він активно співпрацював із Силами безпеки й оборони України, Головним управлінням розвідки. Алфьоров переконав і добровільно перевів 11 військовослужбовців рф у полон декількома партіями», ― повідомив представник ГУР МО України Андрій Юсов під час пресконференції.

Сам Алфьоров також був присутній на брифінгу ― нещодавно його евакуювали Сили спеціальних операцій ЗСУ.

Причиною, яка спонукала Алфьорова перейти на сторону України, стало його небажання брати участь у війні. За словами Юсова, лейтенанта вивели з Росії після того, як для його життя виникла реальна загроза, пише Обозреватель.

Алфьоров уперше добровільно вирішив розкрити свою особистість і хотів публічно виступити, аби розповісти про свій вчинок та мотиви, що до цього спонукали.

Він заявив, що освіту здобув у військовому училищі в Москві, випустився звідти. За розподілом потрапив до військової частини у Дагестані. Там, стверджує російський військовослужбовець, він остаточно розчарувався у російській армії – через "безлад, несправедливе ставлення до офіцерів, особливо молодшого складу, перепрацювання, невиплати" тощо.

"Моє звільнення не минуло без проблем, тому що на той момент навіть без війни здійснювалася політика утримування офіцерів, оскільки був кадровий голод, не кажучи вже про солдатів, прапорщиків та сержантів. Тому моє звільнення було нелегким. Мене 20 разів заарештовувала військова поліція, на мене відкривали кримінальну справу, після чого мені довелося звернутися по допомогу до військових юристів. Лише після цього я без особливих втрат звільнився з армії", – розповів він.

Після звільнення Алфьоров, за його словами, намагався знайти себе у мирному житті. Вчився на радіоведучого, думав про те, аби опанувати професію перекладача. Для цього вчив китайську, японську, німецьку, англійську мови. Мріяв подорожувати і згодом виїхати з Росії назавжди.

Однак усі плани перекреслила повномасштабна агресія РФ проти України.

"Я був категорично проти. Не розумів, чому вона почалася... Для мене це був повний шок. Я знав, що Україна ніколи не була ворогом. А пропаганди після звільнення не дивився і не слухав", – заявив Алфьоров.

Однак досвід служби в армії, зокрема в Дагестані, де "проводилася контртерористична операція", закрили для Алфьорова шляхи для виїзду за кордон Росії: після звільнення з армії для нього на два роки було заборонено виїзд із країни. Він намагався виїхати за межі РФ після оголошення часткової мобілізації, проте не зміг залишити хвору матір.

2022 року Алфьорову вдалося уникнути мобілізації. 2023-го, взимку, його викликали до військкомату. Там його зустріли військовий комісар міста Щьолково та "особіст" із ФСБ.

"Мене, м'яко кажучи, змусили підписати контракт із міністерством оборони. Не хотів ні воювати, ні вбивати. Я був проти війни від початку, тому що розв'язана Путіним війна несправедлива. Я вважаю Путіна вбивцею, він позбавив домівок тисячі українців, тому мені нескінченно шкода український народ. Я вважаю, це несправедливо, стільки смертей, горя через те, що у нашого "царя" загострилося божевілля. Цього не описати словами, наскільки несправедливо", – сказав Алфьоров.

Відчуття несправедливості спонукало російського лейтенанта погодитися на пропозицію про співпрацю, що надійшла від української сторони. З червня він передавав українській розвідці розвідувальні дані.

"Я погодився і мірою висування до лінії фронту співпрацював, надсилав якусь інформацію, підтверджувальні фотографії. Все, що допомогло б зібрати оперативно-тактичну інформацію про пересування військ", – заявив російський військовослужбовець.

А на початку серпня, за словами Алфьорова, його підрозділ перекинули на Херсонщину. Він докладно розповів про проблеми російських військ там як із боєприпасами, так і з мотивацією в окупантів воювати, яка суттєво підупала після величезних втрат.

Тому після довгих роздумів Алфьоров погодився на пропозицію розвідки: переконувати окупантів здаватися в полон до української армії.

"Вони (українська розвідка. – Ред.) мені запропонували тих, хто погодиться, відправляти військовослужбовців, бійців я маю на увазі, здатися в полон – і що у них будуть гарантії за програмою "Хочу жити". Я спочатку дуже довго розмірковував про це. До того, як мене на ніч прив'язали до дерева, мені вдалося вивести три групи, загалом 11 осіб. Конкретні місця, час, дати я не називатиму, тому що це оперативна робота. Але загалом мені вдалося вивести 11 осіб", – розповів військовослужбовець.

На якомусь етапі Алфьорова, за його словами, почали підозрювати. Тому й прив'язали до дерева на ніч, а потім відправили на херсонські острови, звідки, як зазначає сам росіянин, живим і неушкодженим повернутися було дуже складно. Тоді він вирішив скористатися програмою "Хочу жити" вже сам.

"Я не знав, що робити. І перед виходом на острови зв'язався зі своїм куратором із програми "Хочу жити", сказав, що я виходжу в раніше вказане місце. І я виходитиму вже без рації і так далі – просив, що мене треба було почекати. З островів я вибирався близько двох діб. Шлях був важкий.Тому що у мене не було супроводу. Але я знав те місце, куди мені потрібно було йти. Я дивом залишився цілим, бо дрони літали... Я не знав, за яким саме маршрутом буде безпечніше. Але в результаті мені вдалося вийти на спецназ, який мене зустрів і далі вже вивів на правобережжя. Після цього я вже проходив процедури, які передбачені для здачі в полон", – розповів історію порятунку російський лейтенант.

У полон до українських воїнів він здався 3 вересня.