Російська блогерка заговорила українською мовою: "Мені шкода, що у вас такий єб*нутий сусід. Ми не заслуговуємо на пробачення"

Марина Данилюк-Ярмолаєва, відома як Marina Against Propaganda, стала одним із найпомітніших російськомовних голосів проти кремлівської пропаганди. Переїхавши до США, вона почала детально розбирати брехню російського телебачення, викривати маніпуляції російських пропагандистів і пояснювати механізми Z-ідеології.

Її відео швидко набрали популярність в Instagram та інших соцмережах, а аудиторія продовжує стрімко зростати. У своїх матеріалах блогерка аналізує інформаційну війну Кремля, реакцію російського суспільства на війну проти України та методи впливу пропаганди на мільйони людей. До вашої уваги - кілька її розшифрованих стрімів, які ми об'єднали в один матеріал.

Увага! У матеріалі трапляється ненормативна лексика 18+

Як жити, коли твою дитину витягують із-під із завалів? Як жити? Як зібрати себе та жити? Це неможливо. Я бажаю цим українським батькам знайти кожну мерзоту, яка це робить. Кожну, хто запускає бомби, хто вбиває людей та дітей. Я бажаю тим, хто це робить, всю свою решту кінчене життя прожити в страху і в жаху, щоб земля у вас під ногами горіла, щоб ви дітей своїх за хлібом боялися відпускати, щоб вас від кожного шереху трясло і одного разу, щоб вас знайшли українці.

Я бажаю українською народу знайти кожну кнопкову погань, яка позбавляє життя українських людей та дітей.

Я бажаю ніколи не прощати росіян за це. Ми не гідні вибачення ніякого. Так, я росіянка, я все ще говорю ми, тому що в мене з цими людьми паспорт один, розумієте? Це мої співвітчизники, так, хоч і колишні, так, мої співвітчизники Їб*нулись разом. Дуже багато стали просто людожерами закінченими. Я впевнена, ось ці люди, які запускають ці ракети, вони просто сидять у кабінетах та попивають каву, обговорюють плани якісь на вихідні, дітей своїх показують там фотографії, розповідають про проблеми батьків і запускають, с*ка бомби на українців. Холоднокровно натискають кнопки. Хто ви, блдь? Хто ви? Що ви за істоти такі? Ви звідки такі взялися? Вас що, мати дупи народжувала, чи що? А як можна бути такими мерзотами? я вже не вірю, що це Путін змушує вас це робити. Він у маренні, блдь. Він якусь херню несе. У нього якісь свої уявлення про війну, що не має жодного відношення до правди.

Кому ви намагаєтесь що довести? Кому ви вислуговуєтеся? Заради чого ви ці кнопки натискаєте? Я не можу дивитися новини. Я просто не можу дивитися новини. Просто не можу. Мене всю розриває. Я просто подумки з кожним із цих батьків стою і плачу. І плачу просто. Як їм далі жити? Я не знаю, що сказати українцям…

Я не знаю, що їм сказати. Мені так шкода, що у вас такий єб*нутий сусід.

Нешановні путіноїди, у мене для вас є класна порада, як полегшити ваше тривожний стан, коли Україна вас обстрілює. Я пропоную вам використовувати ту ж погану фразу, яку ви використовуєте по відношенню до українцям, а саме: "Вони б'ють тільки по військовим об'єктам або там людей немає, там самі нацисти".

Або ще можна говорити: "Треба потерпіти, нас скоро звільнять”. Ось застосовуйте їх до себе, коли вас обстрілюють, коли ви рятуєте дітей у ковдрах, коли вашу машину засипало уламками або рознесло вашу квартиру, коли бабусю та дідуся стареньких треба виводити надвір і надавати допомогу, коли вас трясе від страху та жаху, нерозуміння за що.

Я не українка, я була в Україні лише один раз у Києві. До України я ставлюся з великою теплотою, бо я виросла по сусідству з Україною і достатньо, щоб її любити. Я виросла на українських піснях, на українських казках, на українській кухні, яка вплетена в російську.

І ця клята війна навчила мене говорити українською. Я дуже багато дивилася новин про війну і продовжую дивитися. Говорю я гірше, але розумію я набагато краще. Тобто якщо ви мене зателефонуєте і говоритимете українською, я вас зрозумію. Нічого не чекайте від цього народу.

Жодних змін, жодних покращень у головах чи протистоянні цієї влади не чекайте. Зіжруть все. Будь-які закручені гайки. Це буде ухвалено цим суспільством. Огляньтеся довкола себе. Багато взагалі у вашому оточенні людей, які мислять, як ви? У вас на роботі весь колектив Z-патріоти, або які політикою не цікавляться і якось живуть. У друзях у вас твориться те ж саме.

У вас у «друзях» тільки одні Z-патріоти. Ви підтримку знаходите тільки у тих, хто живе за тисячі кілометрів від Вас в Інтернеті. Родичі теж саме. Від вас давно зреклися. Те, що відбувається в російській школі, ви протистояти вже не можете. Вашу дитину вже давно примушують, щоб він «зіганув». Тяжко вам, важко йому. І я вас запевняю, вони будуть робити все, щоб «зіганула» кожна дитина.

А якщо ви не «зігуєте» або ваша дитина висловить свою думку, що їй шкода українців чи він проти війни чи взагалі за мир… Все! Сім'ю на облік, дитину до відрахування, кожен повинен стати частиною цього фашизму. Кожен. Тому не чекайте нічого. Будьте готові до тому, що буде гірше. Фашизм він розвивається. Я одного разу подивилась інтерв'ю Сергія Пугачова, і мені дуже сильно запала одна фраза.

Він сказав так: "Путін - це така людина, яка погоджується на будь-які пропозиції, якщо вони виходять із міркувань його безпеки та безпеки його оточення. Придушення опозиції в суспільстві, тримання суспільства у страху, все, він на це згідний. Ви можете собі уявити? Будь-яку дичину, яку йому приносять у папці на схвалення, він схвалює.

Прибрати книжки зі шкільної програми, за якими раніше діти навчалися і набиралися розуму, якихось важливих моральних аспектів. Забрати! Йому головне обґрунтування, що це необхідно для щоб ця влада втрималася. І все. І він це прийме. Розумієте? Гайки будуть закручуватися сильніше та сильніше. Жити вдвоємислиї і ростити дітей у двоєдумності - це дуже важко. Це здатні зробити лише дуже розумні люди і дуже сильні духом люди. Інші або зламаються, або радо підтримають це все. Вперед, «партія кличе»! Давайте, кого там, українців мочити. Давайте! Що ще там робити? Ненавидіти Європу та Америку? Побігли ненавидіти Америку. Нічого від них не чекайте. Це саме покірне взагалі суспільство, яке можна собі уявити.

Рабське та лизоблюдське суспільство. Вони і раби, і вони ж шанувальники цієї влади. Ось так. Це таке кохання, це таке відданість. Вони пульт телевізора люблять більше інших гаджетів. Їм так добре під пельмєшки ввечері залітає все те лайно, яке навалює їм пізд*ж-ТБ.

Я знаю, що ви думаєте, що цю ситуацію можна переламати, що росіянам можна розплющити очі і такі як ми, як я, ось ви пишіть у коментарях: "Давай відкриваємо очі, сподіваємося, що вони прокинуться". Я, звичайно, друзі, ваш біль розумію чудово. Я теж сподіваюся, що вони прокинуться, але подивіться правді у вічі. Я не знаю, як ви, але я 4 роки з ними таким чином розмовляю. Я 4 роки не замовкаю щодо того, що Росія робить. Просто 4 роки я доношу, намагаюся донести. Я через це поїхала. Родичі відвернулися, друзі відвернулися від мене, ну і від моєї родини, ось так...

І, загалом, і ми від них відвернулися. Нах*р би вони з такою думкою обіср*лись. Росія ваша вбиває людей щодня в Україні. А ви її хвалите, та ви оху*ли, чи що? Просто правда полягає в тому, що ось ми з вами тут сидимо, ви вмієте користуватися VPN, але там більшість з них, переважна більшість, ви навіть не уявляєте собі, яке величезне кількість людей просто самі не бажають користуватися VPN , не хочуть шукати якусь альтернативну думку. Ну, типу, там на Ютубі щось подивитися, передплатити якогось опозиційного блогера або там «Дощ» передплатити, ви що?! У них дощ (опозиційний телеканал "Дождь") знаєте що? Дощ. Який дощ? На дачі он учора дощ пройшов. Завтра не поїду поливати. Ось і весь “дощ”. Їм це зовсім не потрібно. Якусь інформацію шукати, на когось підписатися та слухати, якесь друге думка взагалі шукати, відкривати, подивитися на цю ситуацію.

З іншого сторони, їм заважає гординя. Раз. Вони ніколи не визнають, що були неправі… Подихати будуть, але кричатимуть "Расія молодєц"…