Повернулися додому навіки: в Чернівцях попрощалися з трьома військовими, які загинули на Донеччині

Додому навіки повернулись одразу троє буковинців, мужніх захисників України – Богдан Савіцький, Олександр Романенко та Сергій Грінческу.

Про це повідомляє molbuk.ua.

Героїв зустріли у церкві Різдва Богородиці УГКЦ у Чернівцях. Прощання з мужніми захисниками країни відбудеться завтра, 6 липня. О 9.00 віддати останню шану Героям можна буде в храмі, а об 11.00 їх поховають на Алеї Слави.

У Чернівцях попрощалися з сержантом Олександром Романенком та солдатами Богданом Савіцьким й Сергієм Грінческу. Усі троє загинули під час виконання бойових завдань на Донеччині.

Суспільне Чернівці розповідає про спогади рідних та близьких про бійців.

"Після війни хотів відсвяткувати велике весілля"

27-річний Богдан Савіцький попри те, що не був професійним військовим, разом з батьком та братом вступив до лав тероборони у перші дні повномасштабного вторгнення. Він загинув 2 липня на Донеччині.

Дядько військового Владислав Готинчан згадує його як чуйного хлопця, якого цінували в родині.

"З 2014 він брав участь у патріотичних вишколах. Був дуже освіченим – знав мови та працював перекладачем. На початку війни він розписався з дівчиною й казав, що коли повернеться, то ми усі зберемося за великим столом на весіллі. Війна радикально змінила плани. Для нас це велика трагедія", – каже дядько.

За словами Володимира, протитанковий снаряд розірвався під ногами у Богдана, коли він повертався з-під Бахмута.

Разом з Богданом служив син голови громадської організації "Крик душі" Ярослави Заліско. Жінка каже, син був поряд з Савіцьким й вивозив його тіло з поля бою. Тоді поранило ще двох бійців.

"Попри поранення хотів продовжити воювати"

44-річний Сергій Грінческу загинув 10 березня під Бахмутом. Його друг дитинства Василь Гатей каже, Сергій був добрим чоловіком й на нього завжди можна було покластися.

"Ми разом виросли. Він був хорошим та веселим. Бачилися ми з ним ще торік, коли він був у Чернівцях зі своїм підрозділом. За кілька днів до загибелі Сергія ми з ним спілкувалися телефоном, бо мали надсилати йому передачу. Він мав легке поранення, але казав, що все добре – "кілька днів відпочину й воюємо далі".

"На війні його брат і тато"

27-річний Олександр Романенко був старшим сержантом. Його сусідка Стелла Боднарюк каже, що чоловік пішов на війну ще на початку вторгнення. Його брат і тато також воюють.

"Я так зрозуміла, що були гарячі бої під Бахмутом і там він загинув. Він був хорошим сусідом, добросовісним, чуйним. Постійно як проходив повз, то вітався з нами".

Військових відспівали у храмі на вулиці Капеланській та поховали на Алеї слави в Чернівцях.