Польща готова депортувати українців призовного віку

Українці за кордоном продовжують штурмувати центри видачі паспортів, аби отримати документи. Найгучніше – у Варшаві. А тим часом міністр оборони Польщі заявив, що країна таки готова допомогти повернути чоловіків призовного віку назад до України, адже обурюються вже й самі поляки, коли в кафе бачать молодих українських чоловіків.

Як реагують люди, за яких умов може розпочатися депортація українських чоловіків та кому точно доведеться збирати валізи – дивіться в ексклюзиві журналістки Вікторії Гнатюк для TSN.ua.

Гучна заява міністра оборони Польщі

Паспортні сервіси у Польщі люди почали блокувати, документи видавати працівники відмовляються, адже ще 23 квітня отримали вказівку від МЗС України про призупинення надання консульських послуг чоловіка призовного віку. А тим часом міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зробив не менш гучну заяву про те, що його країна готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку. Про це пише Polsat News. Міністр заявив, що не здивований рішенням українського МЗС припинити надавати консульські послуги чоловікам призовного віку. Він наголосив, що "українська влада робить усе, щоб забезпечити фронт новими солдатами, адже потреби величезні", а от чому дивуються самі поляки, то це тому, що бачать заповнені кафе молодими українськими чоловіками.

"Я думаю, що багато поляків обурюються, коли бачать молодих українських чоловіків у готелях і кафе та чують, скільки зусиль ми повинні докласти, щоб допомогти Україні. Мене не дивує, що українці, які перебувають на фронті, мають обґрунтовані претензії до своїх ровесників, які роз’їхалися світом", – сказав очільник польського оборонного відомства.

Чи зважиться на таке рішення Варшава?

Міністр повідомив, що Польща давно пропонувала українській стороні допомогти в ідентифікації тих, хто є військовозобов’язаними і має їхати до України, й розповів, як Варшава відреагує, якщо Київ попросить допомогти повернути додому тих, хто може втратити право залишатися в Польщі після закінчення терміну дії паспорта.

"Форма нашої допомоги більше залежить від української сторони", – сказав Владислав Косіняк-Камиш.

Розмови вже були!

Нагадаємо, що перші розмови про депортацію українських чоловіків розпочалися ще у лютому 24-го року. Зокрема, така пропозиція лунала від генерала Вальдемара Скшипчака. Він запропонував уряду Польщі в рамках підтримки Києва депортувати всіх чоловіків призовного віку з цієї країни. За його словами, це допомогло б підтримати українців у захисті батьківщини. А 20 лютого 2024 року Канцелярія президента Польщі повідомила про ухвалення президентом Польщі закону, який зокрема продовжує умови перебування українських біженців на території країни до 30 червня 2024 року. Отже, на законодавчому рівні тоді мова про депортацію не йшла і усі ці розмови заглохли, робота над цим питанням не розпочиналася, а подібні заяви регулярно спростовувалися.

Тепер усі ці заяви дуже навіть реальні, нині рішення призупинити надання консульських послуг – тимчасове, МЗС, схоже, все ще не ухвалило остаточного рішення про долю чоловіків призовного віку, які нині живуть за кордоном, у той час, коли в Україні триває війна, а військові регулярно заявляють про нестачу людей на фронті. Водночас в інших країнах поки мовчать, лише у Міністерстві внутрішніх справ Німеччини запевнили, що рішення МЗС України тимчасово призупинити надання консульських послуг для громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, не вплине на статус біженців у ФРН. Про це заявив офіційний представник МВС ФРН Максиміліан Калль в коментарі ЗМІ 24 квітня.

"Я впевнений у тому, що це не вплине на статус біженців з України, які потребують захисту, незалежно від того, чи йдеться про жінок, яких серед таких біженців переважна більшість, або чоловіків", – сказав Калль.

Що думають про це у Німеччині?

Водночас і представник МВС ФРН, і прессекретар німецького Міністерства закордонних справ утрималися від коментарів щодо рішення Києва припинити консульське обслуговування українських чоловіків призовного віку, які перебувають, зокрема, і в Німеччині.

"Це суверенне рішення України, яке я не можу коментувати від імені МЗС ФРН", – зазначив німецький міністр.

Коментар Кулеби

Нині усі чекають роз’яснень. Очільник відомства Дмитро Кулеба 23 квітня пояснив, що невдовзі відомство надасть уточнені розʼяснення щодо порядку отримання консульських послуг в межах законодавства для чоловіків мобілізаційного віку в закордонних дипломатичних установах із наближенням до набуття чинності нового закону про мобілізацію. Як наголосив Дмитро Кулеба, захист прав та інтересів громадян України за кордоном завжди був і залишається пріоритетом МЗС. Водночас, за його словами, в умовах повномасштабної агресії Росії головним пріоритетом є захист Батьківщини від знищення.

"Який це вигляд має зараз: чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав своїй державі, що питання її виживання його не обходить, а потім приходить і хоче отримати від цієї держави послуги. Так не працює. У нас в країні війна. Крім того, обовʼязок оновлювати свої документи в ТЦК існував і до ухвалення нового закону про мобілізацію. Якщо ці люди вважають, що хтось там, далеко на фронті, воює і віддає свої життя за цю державу, а хтось посидить за кордоном, але при цьому буде отримувати послуги від цієї держави, – то так це не працює", – наголосив Дмитро Кулеба.

Оновлення даних для ТЦК: чи поїдуть чоловіки на фронт?

Так чи дійсно варто боятися депортації українським чоловікам або ж, оновлюючи свої дані для ТЦК, вони насправді нічим не ризикують? Про це 22 квітня, напередодні рішення МЗС, розповів народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський в ефірі "Радіо Свобода". Він запевнив громадян, що для українців, які захочуть оновити свої документи або отримати консульські послуги, жодних негативних наслідків не буде.

"Оновлення персональних даних для отримання консульських послуг – це лише засіб для того, щоб ми розуміли, хто з громадян України, які є військовозобов’язаними, перебувають, тимчасово або постійно проживають за кордоном. Для того, щоб ми, тобто ТЦК не надсилали їм повістки, не витрачали на це час і ресурси", – каже Веніславський.

Кого точно повернуть на Батьківщину?

Крім цього, за словами нардепа, оновлення військово-облікових даних допоможе Україні уточнити кількість чоловіків, які виїхали за кордон. Водночас, варто враховувати, що Україна досі не має механізму повернення чоловіків, які виїхали за кордон легально та не мають кримінальних проваджень. А ось тих, хто перетнув кордон незаконно, можуть притягнути до відповідальності й запросити їх екстрадицію.

"Але як юрист я можу сказати, що це дуже тривала процедура, і я думаю, що навряд чи це призведе до якогось масового результату повернення громадян до України", – зазначив він.

Веніславський також запевнив, що оновлення даних не змусить чоловіків повертатись, і повістки їм надсилатися не будуть.

"Ми не маємо механізму вручення повістки за кордоном, тому що їх вручають представники ТЦК та СП, а за кордоном юрисдикція їхня не поширюється", – уточнив нардеп.

Керівництво МЗС України викликають “на килим”

До того ж, чоловікам не обов’язково їхати до України, аби оновити свої облікові дані, адже зараз це можливо зробити навіть онлайн.

У свою чергу оборонний комітет ВР хоче викликати керівництво МЗС для пояснень щодо свого рішення призупинити надання консульських послуг чоловікам за кордоном. Про це повідомила членкиня комітету Соломія Бобровська. Вона назвала рішення МЗС "напівзаконним" і вважає, що воно має "сумнівний результат, адекватність і зміст".

"Я думаю, що ми на найближчий комітет їх викличемо, щоб вони пояснили все те збурення, про яке вони нас не попереджали. Але за три місяці фактично незаконно видали чи напівзаконно видали таке розпорядження, яке має дуже сумнівний результат, адекватність і зміст", – зазначила нардепка.

Які наслідки таких рішень?

А от до яких наслідків може призвести розпорядження української влади призупинити надання консульських послуг для військовозобов'язаних чоловіків, які перебувають за кордоном, розповів юрист і правозахисник Олександр Павліченко.

Як реагують на рішення українці?

Й поки скандал не вщухає, люди знову діляться на два табори: ті, хто обурені рішенням МЗС про тимчасове припинення надання консульських дій й ті, хто раді, що врешті питання мобілізації стосується кожного, а не лише тих, хто залишився в Україні.

Скільки українців за кордоном?

Нагадаємо, що понад 4 мільйона українців проживають у країнах Європейського Союзу, це цифри станом на січень 2024 року, з них близько 860 тисяч – це дорослі чоловіки, це підрахувала база даних Євростату. Польща надала статус тимчасового захисту 950 тисячам українців і є другою за кількістю українських біженців у Європі після Німеччини.