Головний редактор інтернет видання InfoCar Павло Кащук, який захищає Вітчизну, опублікував зворушливий пост до українців

ПРЯМА МОВА

Друзі, якщо раптом вам в якийсь момент здається, що у нас все йде погано, то знайте, що ситуація зараз багато в чому краще, ніж очікували навіть оптимісти ще десь тиждень тому.

Так, війна - це жахливо, але давайте вже приймемо цей факт за точку відліку і будемо радіти перемогам, робити все задля досягнення мети.

Якщо ви вже змирились з тим, що досягнем ми їі не за пару днів, то чому б не відмічати проміжні досягення? От наприклад зовсім скоро матимемо першу соточку збитих літаків.

Особовий склад рахувати як на мене не дуже цікаво, бо це для них все одно що паливо - ще накачають.

Знаю, що багато хто сумнівається в підрахунках. На скільки реальні ті 14200 200-х довбнів? Певен, що якщо рахувати 200+300 десь так і є, а може й більше. І не будемо забувати, що 300 це для нас навіть більш корисно - це деморалізація інших, це зусилля на евакуацію (якщо вона є звичайно) це койкомісце, витрати рублів і в кінці кінців - найкращий канал донесення деморалізуючої інформаціі в глиб немитої. А що таке 200? Ота одірвана срака (ви ж всі вже бачили?) яку скинуть в кювет, присиплять землею і забудуть, а мамкє скажуть - «десь дівсь».

Кожного дня в наш повітряний простір залітає більше десятка ворожих літаків, зазвичай 1-3 не повертаються. Оце цікавіше, бо льотчики у них - це шось трохи більше ніж низовий гарматняк. Вони вже точно знають свою статистику і маю надію зовсім скоро почнуть саботувати.

Ракети в них також закінчуються, і вже мабуть подумують застосовувати НЗ, що оголить сраку перед Китаєм.

Ми ж на днях вже отримаємо перші партії ПВО від партнерів.

Так, задля збереження особового складу ми деінде тимчасово повільно відступаємо завдаючи одночасно великих втрат ворогу - в стратегічному плані як на мене це виправдано, бо з такими темпами «бліцкригу» орки швидше закінчаться ніж кудись дойдуть.

А останніми днями наші хлопці навіть повернули собі ініціативу на багатьох напрямках і пішли в контрнаступ.

Весь цей мій оптимізм захмарює лише одне - втрати цивільного населення, та ситуація в окупованих містах і селах. Ось тут мені нажаль нічим вас заспокоїти, це дійсно жах війни. Жах за який ворог відповість і вже відповідає.

Багато хто боїться подумати і запитати - а які ж втрати у наших воїнів?

Так вони є, вони не малі, бо це війна, але вони дійсно багатократно менші ніж у ворога, і навіть ніж у часи активних сутичок в 2014-2015. І перестаньте жаліти загиблих воїнів. Вони вмирають героями свідомо захищаючи батьківщину і рідних в святій вітчизняній війні. Без всяких «але» і «не все однозначно», на своїй землі, а не десь далеко «в інтєрєсах отєчєства». Вмирають зупиняючи ворога і завдаючи несиметрично більших втрат.

Яку б ще смерть обрав би собі справжній воїн?

Перестаньте жаліти і робіть все щоб їх смерті не стали марними. Щоб вони стали безцінним вкладом в побудову оновленої нації і нової країни, яка подбає і про сімї героїв і про їх світлу память. Чи переможемо ми? Ми вже перемогли і це не пусті слова. Зараз мова йде лише про те, як закінчиться ця війна. Посміхніться будь-ласка просто зараз!

Обіймаю!

Павло КАЩУК, Інструктор з подготовки снайперів,
головний редактор інтернет видання InfoCar
персональна сторінка у Фейсбук