Баггі для парочки “джавелінів” від автомайстра з Буковини

Після випробувань першого такого автомобіля бійці замовляють ще і ще

У місті Сторожинець Чернівецької області місцевий підприємець організував майстрів по металу і разом виготовляють автомобілі баггі (невеликі, легкі машини високої прохідності для їзди по бездоріжжю) для українських військових. Після випробувань першого автомобіля бійці замовляють ще і ще, - пише власкор Укрінформу.

Останні 20 років буковинець Володимир Садик займався виготовленням кованих виробів на замовлення: гаражні ворота, сходи, різні металоконструкції тощо. У вільний від основної роботи час він змайстрував і виготовив автомобіль баггі для власного користування. Кілька років поспіль чоловік зі своїми колегами удосконалював цей автомобіль, щоби він був маневрений на горбистій місцевості, щоб можна було розважати дітей, показувати різні трюки.

Володимир Садик

Коли ж почалося широкомасштабне вторгнення росії в Україну, чоловік організував своїх знайомих, колег для виготовлення «їжаків», «буржуйок», пластин для бронежилетів тощо. Але одного дня вирішив подарувати свій баггі українським військовим. Перші відгуки з передової змусили підприємця задуматися над «серійним» виготовленням таких автомобілів.

«Виявляється, наші військові дуже сильно потребують таких автомобілів баггі. Зараз у нас ведеться така війна, що просто так танки на танки ідуть і вони одне одного палять, так само БТРи. Броньована техніка є неповороткою. У таких умовах, у яких ми зараз воюємо проти росіян, дуже важливо і головне, ефективно, взяти, приміром, два «джавеліни», під’їхати тихенько до позицій ворога з якоїсь несподіваної сторони полем, чи з лісу, там, де вони не очікують, вистрілити кілька разів і так само швидко втекти. Ось це зараз дуже-дуже ефективно», - пояснює автомайстер Володимир Садик.

Також ці машини можна використовувати для вивезення із якоїсь конкретної точки зіткнення наших поранених бійців. Чи встановити той самий крупнокаліберний кулемет і швидко під’їхати, з неочікуваної точки відстрілятися і так само швидко поїхати. Баггі є дуже маневрені, що дає їм суттєву перевагу перед, скажімо, сучасними джипами, пікапами. На баггі можна швидко і безпечно долати високі горби, глибокі ями, канави.

Підприємець-конструктор Володимир Садик каже, що дивився відео з подібними автомобілями баггі, які є на озброєнні в американській армії. У них також збоку є багажні відділення, куди можна класти як зброю чи боєприпаси, так і пораненого солдата.

«При конструюванні наших баггі ми збільшили трохи каркас, щоб за потреби можна було встановити такі багажні відділення. Не стаціонарні, але такі додаткові, коли виникає в тому необхідність», - каже буковинський майстер.

За його словами, першу свою машину баггі він із колегами збирав близько трьох місяців. Потім кілька років її удосконалював.

«Але стільки часу, зрозуміло, у нас нема. Тому ми замахнулися на те, щоб зробити п’ять таких баггі за два тижні. Хотілося би ще швидше, але це практично неможливо. Бо це все індивідуальна робота і техніка, яку потрібно «з нуля» підганяти до сантиметра-міліметра. Налаштувати спочатку, а потім уже інші машини підуть набагато швидше, бо залишиться багато конкретних розмірів», - розмірковує Володимир.

ПЕРЕСИЛАЛИ І ПО 10 ГРИВЕНЬ, І ПО 10 ТИСЯЧ

Після того, як підприємець вирішив передати першу свою машину баггі на передову, треба було вирішити, кому саме і для яких цілей її використовуватимуть. У цьому Володимиру допомогла його донька. Меліса Садик веде блог в Інстаграмі. Зараз у неї майже 300 тисяч підписників. Дівчина вирішила допомогти батькові «прилаштувати» його баггі у якомусь із військових підрозділів на передовій.

Меліса Садик

«Я сама займаюся маркетингом і володію рекламною агенцією. Тому, коли побачила це баггі, зрозуміла, що його можна класно пристосувати в армії. Батько з друзями все підготували і ми подумали, що це варто комусь подарувати. Але я не знала, як це зробити, щоб наше баггі приносило якомога більше користі. Я закинула пост в Інстаграм, у мене там майже 300 тисяч підписників. І люди почали дуже активно реагувати, мені почали військові писати в особисті повідомлення – різні батальйони, підрозділи казали, що їм ця машина дуже потрібна. Я була шокована, що такі люди мені пишуть напряму. І вони казали, що це не просто те, що їм підходить – це є необхідністю», - розповідає Меліса.

Дівчина з батьком обрали підрозділ, якому вирішили подарувати баггі. І зрозуміли, що не можна зупинятися, що такі автомобілі баггі дуже потрібні партизанам, нашим спецпризначенцям, тож почали створювати нові машини, започаткувавши проєкт «Баггі VOLS».

«Моя роль у цьому – популяризація, показ, що ми таке робимо. Для того, щоб люди, які приймають рішення у Збройних силах України, помітили цей транспорт і, можливо, сказали, куди краще його направляти. Також нам потрібне фінансування. Бо перше баггі ми створили за власний кошт ще раніше і просто його подарували. А зараз потрібно дуже багато нових комплектувальних – мотори, карбюратори. Акумулятори. Я вже їду по ринках і вивчила усі ці технічні терміни (сміється ). І люди підключаються. Зокрема, студентський уряд УКУ (Український католицький університет у Львові – авт.) нам надіслав 150 тисяч гривень. Також фонд Сергія Притули надіслав нам 330 тисяч гривень, це десь приблизно на дві баггі. Ми мусимо їх швидко доробити і відправити їм, а вже вони будуть розглядати, чи такі машини підходять, то зможемо робити їм і далі», - зазначила волонтерка.

Дівчина зізнається, що такою справою їй доводиться займатися вперше. Коли почала збирати кошти на нові автомобілі, то була вражена щирістю людей. Адже допомогти хотіли дуже багато – і бідних, і заможних.

«Зараз в умовах війни люди всі дуже згуртовані, всі стараються допомогти. Мені люди скидали і по 10-20 гривень, і по 10 тисяч гривень. Коли я почала постити це в Інстраграмі, у мене серце розривалося, бо я не хотіла просити у людей гроші. Розуміла, що на той момент був уже 20-й день війни і дуже багато людей уже віддали свої кошти на підтримку нашої армії чи на допомогу переселенцям. Я розуміла, що мені потрібно цілитися на якісь фонди, різні волонтерські організації, які вже і так збирали кошти, наприклад, на транспорт і готові нам пожертвувати. Тому із цим питань немає», - додає Меліса.

Допомагають люди не лише грошима. Майстрам приносили шини, хтось приносив диски, дехто писав, що має і готовий віддати власний акумулятор чи якусь іншу деталь.

За словами підприємця з Буковини, зараз його машина «воює» десь під Харковом. Після першої передачі баггі, від військових просто посипалося безліч прохань про необхідність такої техніки на передовій.

«Ми порадилися з хлопцями та вирішили спробувати організувати виробництво таких автомобілів «з нуля». Хочемо встигнути зробити і доставити на передову ще кілька таких машин, щоб вони допомогли нашим військовим перемогти ворога», - зазначив Володимир Садик.

ПОВЕРНУВСЯ ІЗ ЗАРОБІТКІВ, ЩОБ БУТИ КОРИСНИМ ТУТ

Наразі зібраних грошей вистачило на закупівлю деталей та виробництво одразу п‘яти таких баггі. Майстри поставили собі за мету за два тижні завершити цю роботу та передати їх українським військовим.

У майстерні кожного дня «кипить» робота: ріжуть метал, зварюють деталі, ґрунтують, фарбують корпус, складають у конструкції та випробовують.

«Зазвичай до війни у цеху ми працювали троє – я і два моїх помічники. Але у загальну роботу зі збору матеріалів долучилися куми, свати, знайомі. Кожен хоч чимось хоче допомогти. Бо черга на допомогу стоїть велика від хлопців, які ще не пішли служити. Всі питають, чим можуть нам допомогти. І фактично над збором цієї партії баггі працюють шестеро майстрів», - продовжує Володимир Садик.

За попередніми розрахунками, якщо брати нові деталі, то собівартість однієї такої машини становитиме приблизно 5 тисяч доларів. А деталі до цих автомобілів надходять різними шляхами. За зібрані кошти благодійників деякі вживані частини купують на ринках, якщо вони у хорошому стані, деякі деталі замовляють, хтось допомагає комплектувальними.

«У теперішніх потребах потрібно, щоб ці машинки були дуже ремонтопридатними. Тобто, можна щось відірвати, можна щось зламати, якийсь уламок залетить і потрібно замінити якусь деталь. Є всякі різні баггі, і по 20-30 тисяч доларів. Вони гарні, класні, але там одна тяга вирветься - і все, машина брухтом стоїть. Зараз ніхто з Китаю запчастини на передову не буде вам переправляти. Тому ми збираємо наші баггі з «ВАЗівської класики» - мотори та ходова частини з «вісімки» й «дев’ятки», а передня частина – це з Жигулів -«копійки». У будь-якому селі є жигуль, і хлопці там на місці за пів години можуть швидко полагодити чи замінити і вона далі поїде», - пояснив Володимир.

Володимир Садик

Серед його помічників - і колега Андрій. Чоловік каже, що у зимові місяці, коли менше замовлень на виготовлення виробів з металу, майже щороку їздить із друзями за кордон на заробітки. Проте цього року повноцінних сезонних заробітків не вийшло. Через кілька днів після початку повномасштабного російського вторгнення чоловік зі своїми друзями повернувся до Сторожинця, щоби разом допомагати боротися проти загарбника.

«На четвертий день після початку війни я з братом та з іншими хлопцями приїхали з Бельгії, де були на заробітках», - говорить Андрій.

За словами буковинських майстрів, зупинятися на першій партії у 5 баггі вони не планують. Деякі конструкції уже приготували і на наступні «замовлення» з передової. Але для цього продовжують збирати гроші волонтерів і доброчинців.

Охочі допомогти зібрати кошти для виготовлення наступних автомобілів баггі, можуть перераховувати кошти на картку 5169 3600 0902 3650 - Садик Меліса Володимирівна.

Віталій ОЛІЙНИК, Укрінформ, Чернівці (с)
Фото автора


Коментарі:
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації