30 «темників» про Україну: як фсб провалила «ідеологічну підготовку» до російського вторгнення. І як намагається реабілітуватися зараз. Розслідування Mind. Ч.2

У розпорядженні Mind опинилися секретні документи фсб рф із так званими темниками – інструкціями для проведення інформаційних операцій на користь росії під час ведення загарбницької війни проти України. Проаналізувавши ці документи, ми відстежили, як і ким виконувалися поставлені завдання; що вже було зроблено, що – ні, а що – планується втілити в життя. Першу частину матеріалу можна прочитати тут. Сьогодні публікуємо продовження розслідування Mind.

Агенти та корисні ідіоти

Темники – це послання, які треба донести до аудиторії. Для цього сил самих лише офіцерів фсб недостатньо. Щоб охопити мільйонні аудиторії в Україні та на Заході, потрібні сотні слухняних виконавців. Для ролі агента впливу ідеально підходять політики, державні службовці, воєнні експерти, лідери громадської думки, журналісти, політологи. Ці контакти спецслужби також використовують для отримання інформації про суспільно-політичні настрої, проблемні питання, вразливості суспільства.

За словами керівника Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігоря Солов’я, на Заході не так багато агентури спецслужб, як так званих корисних ідіотів, які розділяють цінності путінської росії та допомагають їй безкорисно – за ідею. Але «корисні ідіоти» не можуть з’явитися, якщо немає заангажованого кістяка: проплачених політиків, громадських діячів, експертів і журналістів.

«Вони (агенти впливу. – Mind) або регулярно їздять до росії (наприклад, на Валдайский, Пітерський та інші форуми), або працюють на місці в рамках проплачених москвою промокампаній, – пояснює Ігор Соловей. – І звісно основа – це державні організації: посольства, фонди (як «Русскій мір» та інші), представництва державних компаній. Вони є тим кістяком, який формує базу для «корисних ідіотів».

Російський пропагандист алєксандр вальдман створив авторський YouTube-канал у серпні 2022 року. Всього за п’ять місяців він встиг опублікувати 152 відео з інтерв’ю з проросійськими лідерами громадської думки про війну росії проти України. Кожне таке відео відображає завдання, вказані в темниках фсб. Відео на кшталт «Байден перетворив всю Україну в армію найманців» набирають десятки тисяч переглядів.

Зараз у нього понад 100 000 підписників та 11 млн переглядів відео на каналі.

Доносить прокремлівські меседжі і головний редактор українського видання «Ізвєстія в Украине» Яніна Соколовська. З вальдманом вона знайома щонайменше п’ять років. А тепер росіянин регулярно бере в неї інтерв’ю і представляє як «одну з небагатьох журналістів, які насмілюються критично відгукуватися про чинну українську владу».

У розмовах із вальдманом соколовська синхронно з російськими темниками заявляє, що в тому, що росія напала на Україну «винен не лише агресор, а й президент тієї країни, де все сталося» і закликає «почати говорити з росією, щоб знайти якийсь компроміс, щоб припинити це божевілля».

Найлегше завербувати громадян із проросійською позицією. Зокрема, фсб використовують функціонерів часів Януковича, які ще 2014 року втекли до росії, але досі мають контакти та зв'язки в Україні. Ці люди бояться фсб і тому зливають інформацію безплатно – щоб мати можливість жити в росії.

Наприклад, під кураторством 9-го управління 5-ї служби фсб агентами були екссекретар РНБОУ Андрій Клюєв, ексзаступник секретаря РНБОУ Володимир Сівкович та експрем'єр-міністр Микола Азаров.

^{«Американська зброя для фашистів»}

Одне з ключових завдань росії в інформаційній війні проти України – змусити світ припинити надавати їй зброю. Щоб переконати світових лідерів залишатись осторонь від теми війни, фсб вигадало наратив про те, що Україна – це колиска нацизму та фашизму, а надана їй зброя використовується проти цивільного населення. Втілення цього наративу з перших днів повномасштабного вторгнення і до сьогодні здійснюють завербовані політики, журналісти, митці та лідери громадської думки.

У перші тижні війни про фашизм в Україні заговорив лідер Чечні рамзан кадиров: «з паростків нацизму в Україні з'явився звичайний фашизм, і в українських містах з'явилися неконтрольовані радикальні загони».

Через кілька днів цю тезу підхопили ветерани Афганістану та Великої вітчизняної війни.

Лише протягом лютого – квітня 2022 року Центр громадських зв'язків фсб росії надіслав з офіційної електронної адреси [email protected] редакціям російських ЗМІ 369 електронних листів із вказівками публікувати інформацію, вигідну кремлю.

З перших днів війни спецслужба «просила» при розміщенні матеріалів не посилатися на фсб як на джерело інформації. Натомість писати, що дані були отримані «джерелом, близьким до силових структур росії».

Зокрема, фсб надсилала темники про «звірства націоналістів». Наприклад, 26 лютого 2022 року 57 редакціям надійшла інформація про «розстріл представниками націоналістичних формувань військовослужбовця ЗСУ». Серед отримувачів листа – редакції телеканалу «НТВ», «Россия-24» і «Первого канала», онлайм-медіа «Комсомольської правди», ИТАР-ТАСС, «РИА новости».

Але насамперед меседж про вбивства цивільних за допомогою американської зброї російським спецслужбам потрібно було донести до західної аудиторії. І в публічному просторі ми бачимо достатньо прикладів синхронного озвучування іноземцями цього темника на іноземних ресурсах.

Підтримку «ліквідації осередку неонацизму на території України» в першу чергу заявили іноземні агенти впливу, які входять до проросійських організацій. Наприклад, у березні 2022 року «Міжнародна асоціація друзів Криму» виступила із заявою про схвалення «спеціальної воєнної операції з демілітаризації та денацифікації України». Потім цю новину підхопили й інші російські ЗМІ (як тут, тут, тут, тут, тут і тут).

Члени цієї організації незадовго до цього отримали від російського уряду медаль Гаспринського за просування російського статусу Криму на міжнародній арені.

У 2021 році в Сімферополі, АР Крим, російська влада вперше медаллю Гаспринського нагородила іноземних громадян: членів організації «Міжнародної асоціації друзів Криму» Яна Чарногурського (Словаччина), Костянтиноса Ісіхоса (Греція) та Стефано Вальдегамбері (Італія), Андреаса Мауєра (Німеччина), Вебера Хендріка (Норвегія). Фото автора

Бельгієць Гілберт Докторов регулярно дивиться російське телебачення, зокрема ток-шоу відомого російського пропагандиста владіміра соловйова. Переказуючи зміст телеефіру, у своєму англомовному блозі він розповідає про «безпрецедентну українську ракетно-артилерійська атаку» по Донецьку, «куди влетіло понад 150 ракет, багато з яких – із пускових установок, наданих США».

Синхронно з темником фсб Докторов говорить про те, що «жоден із вибухів не був спрямований проти військових цілей, усі уражали житлові будинки, ринки, об’єкти соціальної інфраструктури».

Головний редактор порталу російського пропагандистського інтернет-ресурсу RODINA.EE естонець Алан Хантсом вважає, що на російських телеканалах говорять правду. Про це він пише на своїй сторінці в російській соцмережі «Вконтакте», яка «ожила», щойно почалося російське вторгнення в Україну.

За весь 2021 рік Хантсон зробив всього шість публікацій, а, починаючи з березня 2022-го, проросійські дописи з’являються майже щодня. На початку грудня 2022 року естонець узяв участь в «антифашистському» заході, який був зазначений у темниках фсб – Міжнародній науково-практичній конференції «Відродження фашизму в Європі у XXI столітті та можливості його подолання». У заході взяли 42 спеціалісти із 33 країн.

Про неонацизм в Україні пишуть видання, які позиціонують себе як центри незалежних журналістських розслідувань. Потім ці тексти розміщують інші ЗМІ.

Французька активістка Лоренц Гільйон бере активну участь у поширенні антиукраїнських пропагандистських матеріалів у франкомовному інформаційному просторі. На своїй сторінці у фейсбуці вона публікує лінк на статтю «Донбас інсайдер», яка побудована на інформації з російських телеграм-каналів.

Франкомовний телеграм-канал канал Donvass Insider має 32 000 підписників. Його створили 2018 року, але до початку війни він мляво публікував по одному-два дописи в день, які ледь набирали по сто переглядів. Гіперактивність почалася 24 лютого 2022 року, коли публікації з'являлися майже щохвилини (як тут, туті тут). Окрім власного контенту, канал посилався ще на 32 ресурси. Отже, загальна аудиторія мережі сягнула понад 6,5 млн читачів.

^{Франкомовний телеграм-канал Donbass Insider посилається на російські пропагандистські ресурси. Також у телеграм-каналу є російськомовна версія Донбасс Инсайдер.}

Проаналізувавши вміст цих телеграм-каналів, виявилося, що всі вони публікують дописи, тотожні темникам фсб. У тому числі Donbass Insider посилається на телеграм-канали російського телеканалу «Россия 1», сепаратистського «Народна міліція ЛНР» і прокремлівського блогера War Gonzo. Російські ресурси тут цитуються та з’являються у французькому перекладі.

Зокрема, публікують тут статті про українських нацистів.

^{Російська пропаганда створює для франкомовної аудиторії картинку про Україну як батьківщину нацистів – як цього вимагає темник ФСБ.}

Шок-контент для проросійських медіа про «вбивства цивільних на Донбасі» з перших днів повномасштабного вторгнення готували невідомі до цього іноземні журналісти. Наприклад, Donbass Insider регулярно передруковує відеорепортажі англомовного журналіста іранського телеканалу Press TV Джонні Міллера.

^{Джонні Міллер веде репортажі лише з окупованих територій України, куди він потрапляє нелегально через росію.}

2022 року цей журналіст створив понад півтори сотні відеоматеріалів про війну в Україні. Хоча до цього в публічному просторі ми не знайшли жодного іншого журналістського матеріалу Міллера.

Починаючи з липня, Міллер заявив, що «українські ультранаціоналісти включили його до «списку вбивств» після того, як він викрив українські звірства проти проросійських дітей та інших мирних жителів на Донбасі».

Аудиторія телеграм-каналу Press TV – 12 000, персонального телеграм-каналу Джонні Міллера – 4000. Втім інтерв'ю з ним записують телеграм-канали зі значно більшою аудиторією. Наприклад, «Сводкі ополченія Новороссії» із 294 000 підписників у липні записали інтерв’ю, у якому Міллер каже, що «це українська сторона вбиває тут мирних жителів, і про це не повідомляють на Заході».

Через годину це інтерв'ю опублікував ще популярніший телеграм-канал Colonelcassad, де відео з Міллером переглянули понад 643 000 разів.

Минає ще кілька днів – і інтерв’ю з Міллером записують на американських, італійських та німецьких популярних ресурсах.

^{Джонні Міллер є іранським журналістом із британським громадянством. Але в закордонних медіа його представляють як британського журналіста.}

«Ми воюємо, бо нам загрожують»

Інформаційний вкид про те, що «Київ готує провокацію з використанням «брудної бомби», був орієнтований передусім на російську аудиторію. Ця лякалка мала стати аргументом, чому росія має продовжувати воювати з Україною. Тому меседж найактивніше поширювався саме в російських ЗМІ та соцмережах.

З 23 жовтня до 1 листопада рекомендації, прописані в темнику, виконало 41 російське ЗМІ. Більшість повідомлень були опубліковані 24 і 25 жовтня – наступного дня після офіційної заяви міністра оборони рф сєргєя шойгу про розробку Україною брудної бомби. Такий алгоритм мав переконати російську аудиторію в тому, що «якщо Шойгу говорить, значить загроза серйозна».

«Брудна бомба» мала викликати в росіян тривогу, страх та обурення. Заголовки про «ядерний терор Києва» та «десятки тисяч заражених і мертва зона на 50 років» із посиланням на «росенергоатом» звучали значно переконливіше, ніж якби про це заявив якийсь експерт або анонімний телеграм-канал (приклади у хронологічній послідовності 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10).

Тотожні тексти на тему «що таке брудна бомба» 24 жовтня з'являлися щогодини (приклади у хронологічній послідовності 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8).

Навіть так зване опозиційне російське медіа «Медуза» наступного дня після заяви Шойгу опублікувало великий текст про «дуже дивні (і ще більш тривожні) твердження росії про те, що Україна начебто збирається підірвати «брудну бомбу». Це ж точно нісенітниця?».

Керівниця аналітичних проєктів із протидії дезінформації Міжнародного центру протидії російській агресії Валентина Бикова називає однією з причин недовгого «життя» меседжу те, що його миттєво відкинули та спростували західні високопосадовці.

Про свою недовіру припущенню, що Україна може будувати «брудну бомбу», одразу заявили держсекретар США Ентоні Блінкен, голова МЗС Великобританії Джеймс Клеверлі та очільниця МЗС Франції Катрін Колони.

Валентина Бикова зазначає, що кремль продовжив ІПСО, використовуючи в ролі хедлайнера голову генштабу рф валерія герасімова, якій знову озвучив меседж про «брудну бомбу» у телефонних розмовах із головою комітету начальників штабів Великої Британії Тоні Радакіном та головою Об’єднаних штабів США Марком Міллі. «Цього разу відповів генсек НАТО Єнс Столтенберг, який заявив, що росія звинувачує інших у тому, що планує зробити сама», – пояснює експертка.

Свій внесок в остаточне руйнування фейку зробила й Україна, яка відразу запросила місію МАГАТЕ провести інспекцію на своїх АЕС і пересвідчитись у відсутності будь-якої діяльності в цьому напрямку.

«Отже, головні чинники, які зруйнували кремлівську ІПСО про «брудну бомбу», – це: 1) швидкість реагування; 2) відсіч на найвищому рівні; 3) об’єднання зусиль провідних країн Заходу для формування спільної позиції з цього питання; 4) демонстрація Україною прозорості своїх намірів», – підсумувала Валентина Бикова.

Мова війни

Для закріплення негативного образу України та її армії російські спецслужби дають вказівки, які слова та вирази використовувати під час висвітлення війни в Україні. А яких варто уникати.

У темниках фсб зазначається, що українські війська потрібно називати бойовиками, націоналістами чи збройними формуваннями; іноземців – найманцями; їхнє керівництво – київським режимом. А про командування збройними формуваннями України говорити переважно в контексті «західних кураторів Києва».

Слово «націоналісти» звучить не лише в контексті опису бойових дій, а й у цитаті президента рф владіміра путіна, на яку посилається це ЗМІ, розповідаючи про його телефонну розмову з канцлером Німеччини Олафом Шольцем: «Київ геть-чисто відкидає ідею будь-яких переговорів і підштовхує націоналістів до скоєння нових кривавих злочинів проти мирного населення».

Термін «іноземні найманці» у своїх зведеннях про хід виконання «спеціальної воєнної операції» використовує навіть офіційний телеграм-канал міністерства оборони росії.

Не відстають від міноборони рф і інші російські телеграм-канали. Наприклад, на телеграм-каналі пропагандиста владіміра соловйова (аудиторія – 1,3 млн підписників) термін «київський режим» за час війни використовувався понад 800 разів, «нацисти» – близько 1200 разів, «націоналісти» – майже 1000 разів.

Така сама тенденція спостерігається і на регіональних телеграм-каналах, які орієнтовані на українську аудиторію на окупованих територіях. Наприклад, ми проаналізували десять найбільших телеграм-каналів міста Донецьк.

8 із 10 цих телеграм-каналів супроводжують кремлівські наративи, і лише два – доносять проукраїнську позицію. А в сумі лише у 23% повідомлень росіян називають окупантами. У решті випадків стосовно них використовується нейтральний термін «вс рф» або «визволителі» та «наші бійці».

Натомість 55% згадок про українську армію супроводжуються термінами «бойовики», «нацисти», «бандерівці», «збройні формування».

Після озвучення нових темників, починаючи з жовтня російські ЗМІ та телеграм-канали майже ніколи не вживають термін «мобіки», розповідаючи про мобілізованих росіян.

Жодного разу цей термін не зустрічається ні на так званому незалежному телеграм-каналі російського телеканалу «Дождь» (470 000 підписників), ні на російському телеграм-каналі «ЗеРада», який мімікрує під український ресурс (323 000 підписників), ні на телеграм-каналі відомого пропагандиста Анатолія Шарія (947 000 підписників), який має українське громадянство і заявляє, що його даремно звинувачують у роботі на росію.

Натомість у публічному просторі почали з’являтися заклики забути про це слово. Наприклад, телеграм-канал популярного видання «Московский комсомолец» написав: «З'явилося слово, за яке хочеться вдарити – «мобики». Йдеться про мобілізованих росіян. Це чиїсь батьки, чоловіки, сини, брати. Живі люди, яким зараз доводиться дуже важко. Припиніть їх так називати».

Цей допис згодом опублікував і владімір соловйов.

Російська пропагандистка маргарита симоньян на своєму телеграм-каналі (489 000 підписників) також висловилася із закликом не називати мобілізованих «мобіками»: «Про мобілізованих, що прибувають (деякі їх називають зневажливо і по-ублюдськи «мобики», я вважаю, це величезна неповага до російського солдата). Приїхали до нас люди дорослі. Згадали про роботяг і колгоспників. Виявляється, не на тих, хто напомажений, хто з екранів не злазить, Росія тримається, а на простому народі».

Про те, що «мобіки» – це принизливий для росіян термін через кілька тижнів почали говорити й на «опозиційних» російських медіа – «Медузі».

Фейкові «визволителі»

Бої за стотисячне місто Маріуполь тривали 86 днів. Весь цей час російські ЗМІ розповідали своїй аудиторії про те, що на боці України воюють нелюди-нацисти, від яких російська армія хоче захистити мирне населення.

Втім у день, коли росіяни таки взяли місто, маріупольці не проявили масового захвату із цього приводу.

На проросійських телеграм-каналах Маріуполя немає відео із сотнями ій тисячами радісних містян, які дарують російським солдатам квіти. Тому що цього не було. Але, щоб створити хоч якусь картинку підтримки росії, у місцевих групах почали поширювати відеоінтерв'ю і інших окупованих міст із кількома героями в кадрі, які емоційно розповідають, як вони чекали на прихід росіян.

Наприклад, у телеграм-каналах «Мариуполь сейчас» (11 000 підписників) і «Мариуполь наш» (38 000 підписників) поширювали такі інтерв'ю зі «звільнених» Мелітополя та Лисичанська.

Набагато яскравішими виглядають відео про те, як російських військових зустрічають... у росії: там є і квіти, і обійми, і російські прапори, і сльози радості.

Синхронно із вказівками з темника про формування образу «солдата з дівчинкою», в соцмережах та ЗМІ з’являються відео про те, як «у ЛНР маленька Єва три рази на тиждень біля хвіртки свого дому зустрічає російських саперів».

А кого ж не схвилює історія про восьмирічного Андрія «зі звільненого селища Троїцьке» на Луганщині, який «зустрічає та проводжає російських військових на бойові завдання, а за службу на імпровізованій посаді отримав нагороду «за гідне несення служби та вагомий внесок у боротьбу з нацистами»?

Лише 8 грудня 2022 року про цю історію написали понад 60 ЗМІ. Також відео про хлопчика розмістили на ютуб-каналі для дітей «Детский канал юный король» і «Юнион (Zа Донбасс)». Лише на цих двох каналах відео набрало понад 150 000 переглядів. Ще плюс 260 000 переглядів додав допис на телеграм-каналі владіміра соловйова.

Жахливі кадри розстрілів цивільних, знищених дитячих садків та пологових будинків російські агенти впливу намагаються перекрити історіями про «відеокадри зворушливої дружби російського військового та українського кота» і про військового, якого розчулив до сліз зворушливий лист від дитини.

На внутрішньому російському інформаційному просторі дійсно почали з'являтися численні історії про те, як артисти та спортсмени підтримують військову агресію проти України.

ніколай басков поділився історією візиту до госпіталю, у якому лікуються поранені військові російської армії. Співак розплакався, згадуючи про зустріч із командиром батальйону, в якого ампутована нога: «Це люди, які зараз роблять усе можливе, аби ми спокійно ходили нашими вулицям, відвідували кафе, ресторани. Багато хто зараз не розуміє – сьогодні ми маємо рятувати самі себе».

Згодом він ще раз довів свою відданість кремлю, записавши з іншими популярними російськими артистами патріотичну пісню про війну «Встанем». У кліпі до пісні постійно згадуються російські військові, які воюють в Україні, та популяризується Z-символіка окупаційної армії.

У 2022 році президентський фонд культурних ініціатив відібрав 143 культурні проєкти майже на мільярд рублів. Гроші, зокрема, витратять на патріотичні концерти в десятках міст росії, під час яких артисти висловлюватимуть свою любов і відданість батьківщині.

Також один із найбільших грантів отримало агентство, яке проведе курси для 65 журналістів із «ДНР» і «ЛНР». Серед тренерів – топовий пропагандист владімір соловйов, який за дев'ять днів навчить створювати контент «для просування державного порядку денного та роботи з інформаційними викликами, пов'язаними з проведенням спеціальної військової операції, зміни громадської думки та підвищення довіри до дій та рішень органів влади».

Як заблокувати брехню

Усього з початку повномасштабного російського вторгнення кіберполіція України разом зі спільнотою із 750 000 волонтерів заблокувала 14 000 ворожих ресурсів, які поширювали дезінформацію та пропаганду.

Над спростуванням російської пропаганди працюють і незалежні фактчекери. Наприклад, ті, які працюють у StopFake – організації, яка з 2014 року спростувала понад 6000 фейків російської пропаганди.

StopFake є партнером Фейсбуку, і допомагає завадити розповсюдження фейків на цій платформі. Якщо фактчекери доводять, що певна інформація є фейковою, маніпулятивною, або такою, у якій відсутній контекст, Фейсбук на основі цих спростувань може замаркувати конкретний контент. І розмістити статтю з поясненням, чому це фейк.

«Знаходимо ми такі фейки зазвичай вручну, – розповідає Олександр Замковой. – Для моніторингу соцмереж ми також використовуємо певні застосунки, наприклад, Crowd Tаngle для Фейсбуку, Інстаграму та Твіттеру. А для Телеграму це ручна робота. Ми бачимо наратив, який розповсюджується російськими ЗМІ, і бачимо як це розходиться в Телеграмі та Фейсбуці. Ми розуміємо, що це може бути фейк і починаємо це перевіряти».

Ярослав Деркаченко наводить приклад Китаю, який використовує три типи блокування небажаних сайтів: 1) за допомогою DPI – Deep Packet inspection: коли сайт блокує провайдер; деякі ресурси не блокують повністю, а обмежують швидкість підключення до них настільки, що користувачу ліньки чекати, поки сторінка завантажиться; 2) блокування ІР-адреси; 3) блокування в ручному форматі – після моніторингу вручну видаляють інформацію (наприклад, коментарі на блог платформі).

За словами Ігоря Солов’я, для мінімізації російського інформаційного впливу за кордоном потрібно боротися не так із наслідками, як з організаторами цього впливу. У першу чергу через санкції – аби позбавити російську державу можливості фінансування інформаційної зброї.