Співачка з Чернівців Марина Тимофійчук (NAVKA): Проєкт «Україна в піснях» коштував мені класної трикімнатної квартири в Києві, у хорошому районі

НАШ ЕКСКЛЮЗИВ

Вже минуло понад два роки, як відома співачка із Чернівців Марина Тимофійчук виступає під творчим псевдонімом NAVKA. Нині вона активно працює в Києві, створюючи якісні музичні продукти. Влітку минулого року Марина випустила свій перший великий проєкт «Україна в піснях» та нещодавно презентувала новий кліп «Весна чарівниця».

Проте спочатку композиції талановитої виконавиці дебютували у Чернівцях. Кореспондентка БукІнфо поспілкувалася зі співачкою і композиторкою та дізналася цікаві новинки з її насиченого творчого життя.

Що тобі найбільше подобається в Києві? Маю на увазі саме творчий аспект, чого немає в Чернівцях? Скажи, там просто цікавіше працювати чи у столиці більша перспектива розвитку?

По-перше, у столиці більше професіоналів. Звісно, Чернівці дуже перспективні, люди талановиті але, можливо, цінності сконцентровані на інших речах і тому митці покидають його, - каже Марина Тимофійчук. На своєму прикладі можу сказати, чому співаки все «знімають» у Києві. Тому, що дешевше працювати там, ніж возити професіоналів в інші місця. Те, що у мене вийшло зробити з проєктом «Україна в піснях» - це диво-дивне. Всі йшли на зустріч, не лише фанати української народної пісні, а й абсолютно російськомовні митці. Десь я там підозрюю, що пісня – це найпотужніша зброя, яка, навіть не патріотам «залізає» в душу і щось там «смикає».

Чи важливий був етап формування твоєї команди-професіоналів, з якою ти створюєш музичний продукт?

Всі, хто зараз у моїй команді, з Києва. Та, насправді, починаю пісню робити сама, створюю фонограми, присутня на кожному етапі формування пісні та кліпу. Але на знімальному майданчику є режисер, працює команда, у якій кожен відповідає за своє. Я ж сконцентрована на своїй роботі, а не думаю за все. Тому дуже важливо мати таку професійну команду.

З якими відомими музикантами або не менш відомими особистостями ти вже співпрацювала чи плануєш співпрацювати, задля створення яскравого і цікавого контенту?

Зараз співпрацюю із Борисом Кукобою - одним із найкращих звукорежисерів, також з Іоанном Зенковим, який є не просто талановитим режисером, він, як на мене, геніальний. Ця людина може сім діб не спати й активно працювати! Так було, коли ми робили проєкт «Україна в піснях». Словом, коли є «твоя» людина і їй подобається те, що ти робиш – це дуже круто.

А із відомими співаками ти плануєш робити дуети?

Ні, такого у планах не було. Зараз артисти не мають коштів на кліп, яку можливість знайдуть таке і зроблять. Я про це думала рік тому до проєкту «України в піснях». Але зараз розумію, - ділиться своїми планами на майбутнє NAVKA, - що можливо у проєкті «Україна в піснях 20-21» таки будуть дуети.

Чи могла б ти детальніше розповісти про проєкт «Україна в піснях 20-21»?

«Він передбачає обробку 13-ти українських пісень за 13 тижнів. У попередньому проєкті були більш ліричні пісні та зараз я вибрала і опрацювала близько двохсот пісень іншого жанру. З них вибрала 13 і вже виставила на свій Patreon. Підписники на цій платформі першими бачать мої кліпи, фотосесії, я з ними раджуся про пісні, викладаю фонограми. Але після першого проєкту в нас накопичилися величезні грошові кредити, бо нам, насправді, ніхто не допомагав.

Чесно кажучи, проєкт «Україна в піснях» коштував мені класної трикімнатної квартири в Києві, у хорошому районі. Моя творча команда сподівалися, що буде більша підтримка, проте на 3-му кліпі зрозуміли, що нічого не буде і почали «влізати» в кредити.

Наступний проєкт ми своїми силами не зможемо втілити, тому написали до «Українського Культурного Фонду». У разі їхньої підтримки, це могло б забезпечити фінансування 4-5 кліпів. Втім, якщо знайдеться спонсор, який вважає, що відновлення та популяризація українських народних пісень – це круто, то я буду рада.

До речі, з першого проєкту «Україна в піснях» три пісні ввійшли в неофіційну шкільну програму. Мені діти скидають відео, де їм вчителі постійно вмикають «За світ встали козаченьки», «Ой, не ходи Грицю» та «Вийди, Іванку». Після проєкту мені часто пишуть російськомовні: «Оказывается украинская музыкальная культура может быть такой интересной». І я думаю, що навіть заради такого це все варто робити. У проєкт «Україна в піснях 20-21» я включила 13 козацьких історичних пісень.

Розкажи про свою прем’єрну пісню «Весна чарівниця».

«Це було спонтанно! У мене було натхнення. Я вже «вмирала» тієї весни. Ми з Борисом Кукобою важко і довго працювали над іншою піснею. Вирішили спробувати попрацювати над «Весною Чарівницею». Дещо поправили і все, Борис сказав подумати над випуском цієї пісні.

Ми зробили фотосесію, побачили, що нам подобається і вирішили зняти кліп у цьому ж стилі. Вся команда зібралася за добу, всі були «за»! Я прокинулась на годину раніше до зйомок, щоб приклеїти на себе живі квіти. Якби я це зробила раніше, вони б просто зів'яли. Це був спонтанний кліп, але мені він дуже подобається. Не знаю, чи зможу донести всім цей позитив, бо розумію, що в країні важко, але хтось мусить нести той позитив.

У 2019 році пісня Амадора Лопеса «Вона така», стала однією із кращих пісень року. Проте, не всі знають, що слова і музику цієї композиції нині мегапопулярному співаку написала ти. Чому не залишила її у своєму репертуарі? Що спонукала тебе це зробити?

Ми з ними познайомилися на студії. Я побачила, що вони працюють із цікавими ритмами. Просто сказала, що у мене є пісня, яка ідеально їм підходить. У команді Лопеса відповіли, що пишуть свої пісні, проте пізніше їхній менеджер сказав: «Треба брати». Насправді, - каже Марина, - це єдина пісня у їхньому репертуарі, яку написали не вони.

Разом зі своєю командою ви відзняли багато кліпів, створили цікавий, якісний музичний контент. Який із них був найбільш витратним та який було найскладніше реалізувати?

«Реалізовувати було складно все. Єдине виключення, напевно – це «Весна чарівниця». А все решту триває довго. От у проєкті «Стати святим Миколаєм», ми вирішили їхати у Чернівці. З Києва добиралася одна частина команди, техніка, інша - зі Львова приїхала. Знімати зиму, коли взагалі немає снігу – це екшн! Щодо проєкту «Україна в піснях», то найважче – це було розпочати.

Пам'ятаю, як ми їхали у Кам'янець-Подільський знімати перший кліп, то я не знала що робити. Я всіх зорганізувала, зарядила позитивною енергією, а що робити далі - не знала. Їхали й організовували все по дорозі. Просто знала, що відступати не можна, бо якщо озвучили свої плани, то маємо їх виконати.

Пригадую, що також було складно знімати кліп «За світ встали козаченьки», бо він був наймасштабніший. Там знімалося багато козаків, які популяризують козацтво, а де багато людей – це завжди важко.

Втім, мені здається, це був пік формування нашої команди. Що цікаво - жоден із цих кліпів немає реклами на YouTube. Ми вирішили кошти вкладати у якість виробництва, розраховуючи на те, що люди та ЗМІ це помітять і підтримають.

Знаю, що під час зйомок одного із твоїх кліпів «Чи ви, люди, спите, спите» вас обікрали. Чим все закінчилося і чи покарали злодіїв?

По дорозі на Херсонщину ми потрапили у засідку шахраїв. Ситуація така, що шахраї виставляють заздалегідь різного роду залізні предмети, які ріжуть шини. О другій ночі у нас розірвалася шина. Режисер пішов на заправку, щоб розпитати, де ми можемо знайти допомогу, а там вже чатували ці шахраї. Вони швиденько передзвонили своїм «колегам» і нас спробували пограбувати.

Коли вони до нас наближалися, одна група йшли з поля, інша – їхала до нас на машині, я швидко повисипала всі речі із сумки та заховала у різних щілинках нашого авто. Ввімкнула на телефоні спалах, щоб зробити вигляд що я їх знімаю і думала, що це, можливо, їх налякає. На щастя, головний герой тоді ще майбутнього кліпу володів декількома видами бойових мистецтв, і нам, на щастя, вдалося відбитися. Пізніше не раз чули про подібні випадки і людям не так щастило, як нам.

Ти вже тривалий час “крутишся” у сфері шоу-бізнесу. Чи відчувала ти утиски до своєї творчості зі сторони влади чи інших впливових людей?

Ні, я з владою нічого не маю. Вона мене не підтримує і не перешкоджає. Інша справа телеканали, які десь «вмикають» очевидний ігнор. Якщо брати проукраїнських артистів, - каже NAVKA, - то насправді за кожного з них вболіваю тому, що їх не так і багато. Ціную тих, хто заради грошей не переходить у піснях на «общепонятный», як би важко не було. Насправді, пошук артистом спонсорів, особливо у цей непростий час, це складна робота. Дуже легко розчаруватися, бо дев’ять з десяти точно скажуть, що мистецтво не на часі. Підтримка своїх - це дуже важливо.

В одному зі своїх інтерв'ю у 2019 році ти зізналася, що саме тоді, коли переїхала до Києва,в поставила перед собою п’ятирічний план. Він полягає у тому, щоб за 5 років, у місті якому ти практично нікого не знаєш, досягнути успіху. Два із половиною роки вже пройшло і ти багато встигла зробити. Чи можеш сказати, що все зроблене на 100% відповідає задуманому? Ну, і традиційно, які плани на майбутнє.

Ні, у мене в планах було все інакше. Просто із-за карантину ринок «вмер», а за цей час я планувала концерти, фестивалі по Україні. Ми з командою все обговорили і можемо додати рік до цих 5-ти. Оскільки ми не відпочивали за цей карантин, а зробили потужну роботу. За цей рік у мене з'явилося більше лояльних радіостанцій, яким презентуєш пісню і відразу маєш ефіри. Цей рік точно марно не минув. Чому в Києві – це п’ятирічка? Бо це абсолютно не те місце в якому мені комфортно жити. Це суто місто, щоб зреалізуватися. Щодо планів на майбутнє, то це реалізація проєкту «Україна в піснях 20-21,» - зізналася БукІнфо наша буковинська NAVKA.

Марина зізнається, що пісня «Весна чарівниця» зараз є її найулюбленішою. «Весна – це те, що надихає і дарує можливість рухатися й активно працювати», - каже вона. З цим і не посперечаєшся…

Про Марину Тимофійчук

народилася 24 серпня у місті Чернівці в сім'ї інженера. Навчалася у школі, де у віці 8 років почала писати вірші, брала участь у численних поетичних конкурсах та випустила дві збірки поезій. Перемогла в конкурсі «Мандрівний музика» ім. Володимира Івасюка, як авторка та композиторка.

Вокалом почала займатись у 14 років під керівництвом Олени Кузнєцової — першої виконавиці пісні Івасюка «Червона рута». У 2007 році потрапила у фінал Міжнародного конкурсу бардів OPPA (Польща). В 2009 закінчила навчання на філологічному факультеті Чернівецького університету. Того ж року була серед дипломантів у різних жанрах ювілейного фестивалю «Червона рута».

Щодо особистого життя, то Марина Тимофійчук розлучена, виховує двох синів Максима та Андрія.

Активно почала працювати над творчою діяльність у 2013 році. За два тижні до початку Революції гідності опублікувала пісню «Доборолися» на слова Ліни Костенко, після вбивства на Майдані Сергія Нігояна презентувала пісню «Я не дозволю вбивати мого брата».

На Різдвяні свята у 2015 році звільнилася із Департаменту суспільних комунікацій Чернівецької області та поїхала в зону АТО із благодійними концертами, проводячи їх у різних умовах: від розбомбленої музичної школи в Станиці-Луганській (30 глядачів) до клубу в колишньому таборі (300 військових).

У 2016 році випустила пісню «Я нап'юсь вина». Цей період стає переломним моментом, і співачка починається виробництво музики на професійному рівні. У 2018 році презентує свою найпопулярнішу пісню «Татанці».

У 2019 році переїжджає до Києва і, під час карантину, випускає свій перший проєкт «Україна в піснях». У тому ж році повертається в Чернівці, де працює над проєктом «Стати святим Миколаєм».

Нещодавно презентувала свою нову пісню «Весна чарівниця». Загалом у доробку співачки 25 пісень. Щодо планів на майбутнє, то співачка планує реалізацію проєкту «Україна в піснях 20-21» та активну популяризацію української пісні в Україні та за її межами.

Розмовляла Даяна ГРУБЕР, студентка ЧНУ
Спеціально для БукІнфо (с)

Використано фото, надані Мариною Тимофійчук, відео та скріншоти з кліпу «Весна чарівниця»,
“Зеленая рутонька”, “За світ стали козаченьки”