Чернівецька ПМК-76 готує прем’єру Великобританії Борисові Джонсону незвичний подарунок - миле оленятко

Симпатія українців до Прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона щира і емоційна. Кривава війна, спровокована дикунською Росією, фокусує суспільну увагу на тих, хто допомагає народу, що кров’ю захищає цивілізаційні цінності.

Джонсон — чи не перший в цьому переліку. Без бронежилета в українській столиці після недавніх бомбардувань, без інослів’я, коли потрібна конкретність і відвертість, без зволікань, якщо на терезах не слова, а справи — у такому образі постає глава уряду історичного Королівства, яке на рівнях громадянства і державних трендів шанує український прапор.

Ментальна емоційність українців і харизматичність Джонсона, здається, тут знаходять одне одного... І навіть те, що у високого посадовця є певні проблеми там, де громадянське суспільство контролює кожен крок лідера до найдрібніших житейських дрібниць, не применшує цих симпатій.

Словом, Джонсона у нас люблять. Факт. Бо є за що. І люблять по-українськи. Пам’ятається зворушлива сцена спілкування Містера Бориса на Хрещатику з киянкою, яка подарувала йому півника васильківської майоліки, (символ стійкості українців під час російського вторгнення). Ось він уже козак «Борис Чуприна» (згідно з ухвалою чернігівської козацької громада Катерининської церкви), або «козак Мамай» на картині художників... Його підпис у соціальних мережах «Джонсон ЮК» інтерпретується уже як «Джонсонюк». Усе це — елементи не іміджево-штучні, а народні, проростаючи органічно, як рослина з добротного грунту.

У міні-зоопарку впродовж багатьох років проживають косулі-олені, представники місцевї фауни.

Долучилась до народних симпатій і Буковина в особі працівників відомої будівельної компанії — Чернівецька ПМК-76. Підприємство знане не лише як одне з найпотужніших в будівельній галузі області, але і як особливе в сенсі своїх традицій. На території фірми розташований вже історичний міні-сад, посаджений ще за радянських часів тодішніми меліораторами. У міні-зоопарку впродовж багатьох років проживають косулі-олені, представники місцевї фауни. Будівельники з любов’ю доглядають тварин, знаходять на це час і кошти за нелегких економічних обставин.

Нинішній рік екзотичні мешканці ПМК порадували своїх господарів великим приплодом. У рік війни народилося аж шестеро зворушливих маляток-оленяток... Саму ж війну працівники ПМК відчувають по-особливому. Адже на їхній території регулярно ведуться розвантажувально-навантажувальні роботи по лінії гуманітарної допомоги Міжнародного червоного хреста. Іноді під звуки сирен повітряної тривоги. Ото ж, теплі почуття до звірят увесь час перебувають у цій особливій атмосфері, і навіюють думки, про добрих людей за кордоном, які допомагають, власне кажучи, і оцим Божим створінням.

Можливо, саме такі мотиви і спонукали працівників ПМК назвати одне з оленяток «Борисом» у знак поваги до британського прем’єра Бориса Джонсона, країна якого приймає українських біженців, надає гуманітарну, військову допомогу. У всякому разі, такі бажання логічні.

Ідею підсилило і те, що на особистій сторінці прем’єра в інстаграмі хтось знайшов фото, на якому Борис Джонсон під час відвідин однієї з британських ферм притискає до грудей таке ж, як і пе-ем-ківське оленя, маленьке козенятко...

До дня Будівельника компанія готує книжку про свою діяльність, життя й досягнення колективу. Тут кажуть, що хотіли б подарувати Джонсону і книжку, у якій буде розповідь про те, як українські будівельними шанують природу (до речі, це одна з традицій британського королівства), а також і оленятко Джонсону, аби він взяв на руки, як на фото з козенятком.

Британці дізналися б, що історія з оленями на підприємстві розпочалась років п’ятнадцять тому, коли в лісових угіддях було знайдено п’ятнисте дитятко косулі, яке заплуталось у дроті і вже було на межі життя. Керівник ПМК Василь Каглянчук попросив лісівників передати його на територію підприємства, аби доглянути. Вигодовували маленьке через соску молочком. Згодом воно так і прописалось у ПМК. Сьогодні у природному вольєрі фірми проживає аж восьмеро дорослих особин оленячого роду.

Цікаво було б Борису Джонсону дізнатись і про те, що буковинські косулі, «виховані» у ПМК, дотримуються культури в сервісі, що як відомо, також історично притаманне британцям.

— Ось хліб на землю впав, і вона вже хліб із землі не буде їсти... — розповідає завідуючий господарством ПМК Сергій Волошин. — Вона хоче, щоб харч був на місці, у годівничці тільки... Або у відрі... Зерно розсиплеться на землю, і з землі уже зерно не візьме... Буде їсти з відра. Люблять чистеньке. Якщо даю їм, наприклад, сушений хліб, то він має бути нарізаний правильними шматочками. І не інакше. Картапля — також... Мені кажуть Сергію, ну що ти там видумуєш, кинь у відро, коза з’їсть... Нічого подібного! Якщо я не наріжу спеціальними розмірами картоплю, квадратиками чи лусочками, то вони не будуть їсти... Так само і яблука... Здавалося б, вони мали б бути такими, як в природі, цілісними. А ні... Треба вийняти зернятка, серцевинку вирізати і даю також шматочками, Вони звикли уже до такого сервісу. Це — їдять, це — не їдять, не люблять, Одне з’їдають у зимній період, інше —ні. Наприклад, цукровий і кормовий буряк у різні часи по-різному споживають. До речі, буряк також треба нарізати, помити. Мите краще їдять.Помив — у три рази швидше з’їдається...

Насамкінець, ініціатива назвати оленятко на честь Бориса Джонсона вписується ще одна обставина... Як з’ясовується, воно охоче реагує на ім’я, у якому є літера «р»... Це, очевидно, природна реакція на вібруючий звук. Так висновок зробили в ПМК. Щоправда, в англійському варіанті, таке вібрування дещо згладжене, але, переконані в колективі фірми, воно залишатиметься і рідним в імені, отриманим оленятком від народження...

Анатолій ТОМКІВ, журналіст, письменник
Для БукІнфо (с)

(Фото надані автором)


Коментарі:
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації