«Зеленський монополізує владу». Партнерам плюнули поміж очі, колись це вб'є нас всіх — Ніколов про нові призначення у Рахункову палату

Верховна Рада призначали чотирьох членів Рахункової палати, хоча міжнародні партнери радили цього не робити до завершення реформи. Навіщо «влада плюнула в обличчя союзників, в інтерв'ю Radio NV розповів Юрій Ніколов, редактор проєкту Наші гроші.

— Депутати працюють, намагаються якомога більше призначити людей, щоб Рахункова палата не простоювала даремно. Що поганого? Чому посли Великої сімки обурюються?

— Це знову нагадало мені ситуацію, коли Верховну Раду назвали скаженим принтером. Це дуже доречно в цьому випадку, тому що всі кажуть: Зупинись, стій, подумай, зроби по-нормальному. Ні, біжать, тицяють, натискають кнопки, щоб будь-кого обрати до складу Рахункової палати.

Рахункова палата — це аудиторський орган, підпорядкований парламенту, який може перевіряти і перевіряє багато кого в Україні. Зокрема, наприклад, з його досягнень — це перевірка Міністерства оборони цього року. Вона повністю підтвердила історію про розкрадання в Міністерстві оборони на різних закупівлях. Аудитори порахували, що лише те, що зробили з закупівлями харчів (йдеться про розслідування журналістів, а потім — перевірку Міноборони — ред.), зекономило, не дало вкрасти понад сім мільярдів гривень. І на це аудитори Рахункової палати наважилися.

Це орган альтернативний до Державної аудиторської служби, яка теж є фактично аудиторською історією, але підпорядкованою Кабінету міністрів. В Україні недарма придумали такий баланс: це під Верховною Радою, це під Кабміном, аби не виникло монополії на аудит. Тоді б одна гілка влади могла диктувати іншій, що правильно, що неправильно. Взаємний контроль. Ці не знайшли аудитори, значить, ці зможуть знайти.

Тому вагу Рахункової палати, яка зазвичай не дуже популярна (мало хто взагалі знає, що такий орган існує), не можна недооцінювати. Це якраз про баланс саме в гілках влади. Це не про політичні баланси. Це між виконавчою і законодавчою владою. Інституційний запобіжник проти монополізації будь-якої сили, яка може захопити все.

Що ми маємо? Очевидно, потрібно змінювати певні законодавчі норми щодо Рахункової палати, щоб збільшити її вагу і незалежність. Це зрозуміло. Там треба підрихтувати дещо. А також треба, щоб там працювали нормальні люди.

Що ж ми хочемо? Щоб від злочинної влади хтось дістався чи хтось нерозумний? Тому була пропозиція від наших міжнародних партнерів, щоб в Україні зробили спочатку реформу, а потім за участі визнаних конкурсних членів журі, обрали туди членів Рахункової палати, яких бракує, аби покращити інтелектуальний потенціал і доброчесність цього органу.

— І керівника так само, тому що його теж немає.

— Так, і так само призначити голову. Там виконувач обов’язків — після того, як попереднього керівника відсторонили, тому що він потрапив в кримінальне провадження НАБУ. Вона така безголова. Тобто Рахункова палата працює в міру сили. І, як ми бачимо, зрештою працювала таки.

Не можна сказати, що це нулячий орган. Там, окрім аудитів Міністерства оборони, було ще кілька цікавих аудитів, які, я щиро сподіваюся, стануть основою для кримінальних проваджень і покарання на вищих рівнях.

Посли G7, розуміючи, що українська влада не дуже добре розуміє, коли їй говорять зсередини українською, а краще слухається, коли її говорять англійською ззовні… Вони, щоб краще чутно було, і всі розуміли, що всі все чують і знають, тиждень тому в усім відомій мережі Twitter, яка тепер називається X, в якій присутній особисто [президент] Володимир Зеленський і Офіс президента, випустили повідомлення: «Дуже просимо, шановні українці, приймати рішення по Рахунковій палаті після реформ і запобіжників у вигляді нового конкурсного журі для обрання нових членів».

Що зробила Верховна Рада? Вибачте, вона просто реально плюнула поміж очі. Це інакше не можна назвати. Вона разом з Офісом президента просто харкнула в очі міжнародникам, публічно продемонструвавши, що вона клала, вибачте, з прибором на такі побажання донорів, які забезпечують зараз понад 60% українського державного бюджету. Це ж треба бути якимись особливо обдарованими, щоб просто так взяти і харкнути.

Чому я називаю це «харкнути»? Тому що обрали нових членів без міжнародників, які можуть ставити вимоги до доброчесності або до інтелектуального потенціалу кандидатів.

Серед обранців є моя улюблена колишня голова Антимонопольного комітету Ольга Піщанська. Я дуже довго і впритул займався роботою Антимонопольного комітету, тому дуже добре зрозумів, яку шкоду вона завдала, коли була обрана головою АМКУ з подачі Володимира Зеленського.

Зараз цей орган, можна сказати, знищений з погляду інституційного впливу та інтелектуального потенціалу. Купа народу звільнилась, роботи, які вони робили останні роки, на рівні оштрафувати якийсь районний водоканал за якусь лажу. Жодних якихось крутих історій не робилось. Все, що можна було пропити, пропили чи продали, як то кажуть в правоохоронців, або зламали, або загубили. Це став абсолютно нікчемний орган, хоча за вагою це мало би стати альтернативою Кабінету міністрів для рівноваги.

— Верховна Рада обрала чотирьох членів Рахункової палати, зокрема Ольгу Піщанську, про яку ви говорите. Так її ж ще й головою Рахункової палати мають намір призначити. Я просто розумію, що голосів на це забракло, але ж, мабуть, спроби ще будуть робити.

— Можливо, що побоялися одним разом так відверто плювати. Можливо, не так голосно — і прокатить, і відклали голосування на потім. Це як салямі різати по шматочках. От так відрізали, потім ще раз, якщо буде нормальна реакція… «Прокатило ж, давайте й далі».

Я про Ольгу Піщанську не дарма згадав, тому що її [намагаються призначити] головою Рахункової палати. А її досвід в Антимонопольному комітеті - це просто катастрофа.

Чому? Зрозуміло, це результат негативного відбору, який багато років, на жаль, практикувався в Україні і продовжується при Володимирі Зеленському.

Що таке негативний відбір? Це коли відбирають не по професійним якостям, які потрібні для тої чи іншої посади, а за іншими критеріями. Наприклад, лояльності. Ти лояльний — все, окей, навіть якщо ти не професіонал — підходиш, ти ж будеш робити так, як тобі скажуть на якомусь поверсі Банкової. Це навіть не четвертий поверх буде, а якийсь клерк тобою буде командувати. Умовно кажучи, велетенським органам влади командують якісь клерки.

Ольга Піщанська — це абсолютно показовий приклад саме відбору по непотизму. Вона не проходила конкурсних історій, не було нічого такого. Що про неї було відомо на момент обрання? Що це стара подруга родини Зеленських ще з Кривого Рогу, вони жили неподалік.

Її сестру — Світлану Піщанську — Володимир Зеленський зробив директором фірми, яка займалась італійською віллою Зеленських у курортному містечку. У них є вілла, вони її ще до обрання [Зеленського] президентом мали. Президенту ж не з руки бути директором фірми, яка займається віллою. Ось призначили Світлану Піщанську. Там не було чогось видатного серед досягнень, щоб стати головою Антимонопольного комітету.

Працювала закупівельницею в Арселорі, в Ахметова по закупівлях. Це що, підходящий бекграунд для того, щоби стати головою державного органу, який слідкує за боротьбою з олігархом? Ні! Які досягнення в кріслі голови Антимонопольного комітету?

І ця людина зараз йде на Рахункову палату. Мені це абсолютно очевидно як автору розслідування про харчі в Міноборони… Можу з великою ймовірністю спрогнозувати, що у випадку захоплення Рахункової палати людьми, лояльними до президента України, відбудеться регуляторне захоплення відомства.

Що це означає? Це про те, що парламентський орган контролю, який має балансувати виконавчу гілку влади, опиниться під контролем виконавчої гілки влади. Все. Вимикай світло, ми маємо монополію. Точніше, її продовження.

І, на жаль, це продовження йде рівно з 2019 року, коли (так трапилося абсолютно непрогнозовано) Володимир Зеленський отримав монополію на дві гілки влади. Це президентська, кабмінівська, яка йому на виборах потрапила, а друга — законодавча гілка влади, яка на парламентських виборах йому потрапила.

Серед загальновідомих гілок влади лишалася тільки третя — судова, яка б могла збалансувати цю конструкцію. На жаль, президент, обравши шлях лоялізації правоохоронної і судової системи до себе… Заступник голови Офісу президента Олег Татаров курує зараз фактично всі правоохоронні органи, суди, їм нікуди діватись.

Тому фактично Рахункова палата (я навіть не пам’ятаю якийсь інший орган) для мене лишалась єдиним незахопленим острівцем хоч якоїсь можливості шпаринки, підглядання за тим, що відбувається всередині державних потоків, процесів. І зараз він падає до ніг президента. Тобто це остаточна монополізація влади.

Про четверту гілку влади що ми можемо сказати? Пси демократії, які мають вже останню функцію оборони займати, на жаль, отримали єдиний телемарафон. Тому ще і така історія відбулася.

Тобто це історія про монополізацію Офісом президента і самим президентом фактично всіх гілок влади.

— Чи правильно я вас зрозуміла, що якщо лояльні до Офісу президента люди очолять Рахункову палату, то дарма сподіватися, що якісь аудити будуть проведені незалежно і незаангажовано? Якщо виникнуть чергові скандали, що десь, хтось неефективно використовує гроші, то дарма сподіватися, що хтось це візьме і перевірить. Я вас правильно зрозуміла?

— Так, безумовно. Або якщо перевірки будуть, то які будуть проводитися для годиться або взагалі для створення картинки: «Так все ж окей, ми навпаки, нічого не знайшли».

Цей орган від початку має бути не опозиційним, але альтернативним. У всіх у нас має бути можливість отримувати альтернативні дані щодо того, що нам транслюють з єдиного каналу влади. На жаль, це віконце захлопується…

— А, може, немає кадрів? Можливо, ніхто не хоче подавати свою кандидатуру на голову Рахункової палати, і зупинилися на Ользі Піщанській? Чи є люди?

— Знаєте, може, ніхто не хоче подавати. Тому що, знаючи, куди тебе обирають, в якому кабінеті Офісу президента насправді [керують], багато людей на старті просто туди не йдуть. Навіщо йти, коли тебе захочуть зробити слугою?

Країна має розвиватись не так. Не коли всі служать одному, цілують йому туфлю чи перстень і виконують вказівки. Як одна людина і п’ять-шість незамінних менеджерів визначають, куди всім розвиватися? Це неправильно, демократія навпаки працює.

Тому я не здивуюся, якщо зараз і кадрів не було. Але я абсолютно впевнений, переконаний, що у випадку реформування, посилення цього органу і у випадку нормального конкурсного журі з участю міжнародників, на чесний конкурс пішли б нормальні люди. І таке, зрештою, було багато разів.

Але коли ти наперед розумієш, що тебе чекає співбесіда десь в Офісі президента, після якої тобі скажуть «ти підходиш, бо ти лояльний», хто піде з розумних людей? Розумні ж люди йдуть для того, щоб робити хорошу роботу і робити її якнайкраще, а не як підходить якомусь клерку.

У мене таке стійке враження, що іноді ці державні клерки просто хочуть, аби про їх справи не виплила правда назовні. (…)

Повне інтерв’ю Юрія Ніколова можете почитати тут: «Зеленський монополізує владу». Партнерам плюнули поміж очі, колись це вб'є нас всіх — Ніколов про нові призначення у Рахункову палату

Нагадаємо, серед призначених Верховною радою чотирьох членів Рахункової палати одіозна буковинка Єлизавета Пушко-Цибуляк.