Запаранюк активно лобіює новий пункт пропуску до Румунії через Білу Криницю. І має успіхи, Київ та Бухарест дають "добро"

У Чернівецькій області найближчим часом може з’явитися ще один пункт пропуску до Румунії – у селі Біла Криниця.

Про це йшлося під час презентації в Чернівцях спільної українсько-румунської стратегії щодо розбудови митно-прикордонної інфраструктури. Румунська та українська сторони детально обговорили, що планують робити на пунктах пропуску і які зміни будуть у Чернівецькій області, пише molbuk.ua

За словами голови Агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафи Найєма, цього року вже хочуть розробити конкретні плани щодо будівництва пункту пропуску в селі Біла Криниця.

– У Чернівецькій області повноцінно працює лише один пункт пропуску "Порубне", і він перевантажений, – вважає Мустафа Наєм. – Ми дуже сподіваємося, що пункти пропуску "Красноїльськ" і "Дяківці" нарешті відкриють для вантажного транспорту. Для повноцінної роботи пункту пропуску "Красноїльськ" у Румунії треба доробити дорогу. У нас проблема з пунктом пропуску "Дяківці" через об’їзну дорогу у Герці. Нинішнього року плануємо зробити проєктно-кошторисну документацію. Це доволі дорогий проєкт, але він точно окупиться, якщо відкриють вантажний проїзд через "Дяківці". І це нас трохи зупиняє. Також обговорюємо питання щодо ще двох пунктів пропуску в Чернівецькій області – Шепіт і Руська.

У Румунії погоджуються, що пункт пропуску "Порубне-Сірет" перевантажений, і цю проблему потрібно розв’язувати. Найближчим часом румуни планують запровадити електронну чергу, щоб зменшити черги фур, пише видання.

– Пункт пропуску "Порубне-Сірет" протягом двох років перетнули у пішому порядку п’ять мільйонів осіб і 1,5 мільйона машин, з яких половина – вантажівки. Це означає, що цей пункт пропуску дуже завантажений, тому є потреба його модернізації, – сказав президент Сучавської повітової ради Георге Флутур. – Щодо пункту пропуску "Сірет" ми вже маємо проєкт реконструкції, профінансований Єврокомісією, який буде завершений до 2026 року і збільшить пропускну спроможність.

Румунська сторона підтвердила, що передбачає розширення пунктів пропуску "Дяківці", "Красноїльськ".

– Ми працюємо над розбудовою шляхів у пунктах пропуску "Дяківці-Раковець", "Красноїльськ-Вікову де Сус", щоб зробити сполучення між цими пунктами пропуску і дозволити рух вантажівок тут. Але ще не знайшли на це фінансування, – сказав Георге Флутур. – Біля пункту пропуску Вікову де Сус, що у Красноїльську, будують нову дорогу, щоб фури об’їжджали населені пункти. Готуємо пункт пропуску "Біла Криниця-Клімауць". Ми хочемо відкрити і "Руську-Ульма", і "Шепіт-Ізварієле", але нам не вистачає на це коштів. Вважаю, що ЄС має зараз розвивати ці проєкти, і ми будемо шукати гроші на них.

Цікаво, що ідея облаштувати пункт пропуску у Білій Криниці виникла вже в час каденції нинішнього очільника Буковини Руслана Запаранюка. Що подвинуло начальника Чернівецької ОВА на це важко сказати, але за його словами у цьому селі до 2010 року “вже працював невеликий пункт пропуску”.

На нещодавній пресконференції Запаранюк розвинув думку, що новий пункт пропуску у Білій Криниці перетинатимуть тільки вантажні автомобілі. Наразі готують документи, щоб отримати фінансування від Європейського союзу, пише Суспільне.

Село Біла Криниця розташоване у Кам'янецькій громаді біля кордону з Румунією.

"Зі сторони Румунії проєкт розбудови був раніше й на достатньому рівні, як "Красноїльськ" та "Дяківці". З нашої сторони віддаленість населеного пункту та можливість відведення вантажного транспорту у цей транспортний коридор є одним з найкращим – це розрахунки митниці та Міністерства інфраструктури. З румунської сторони там майже все побудовано, треба лиш підкорегувати, а з нашої сторони – побудувати", – сказав тоді Запаранюк.

"Біла Криниця" буде пунктом пропуску виключно для вантажних автомобілів. За добу його перетинатимуть понад 1100 автомобілів.

Наразі спільно з румунською стороною погоджують експертизу та розробляють проєктно-кошторисну документацію. Восени минулого року подали до Єврокомісії готовий проєкт, який передбачає облаштування пункту пропуску та інфраструктури до нього.

У лютому цього року Начальник Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк в інтерв’ю Укрінформу він запропонував прокласти новий румунський автобан, який нині активно розбудовується у сусідній країні, не до КПП “Порубне”, а до нового КПП, яке заплановано побудувати у Білій Криниці біля кордону з Румунією (Біла Криниця – Клімеуці).

Ми ж бачили нещодавно повідомлення, що в Румунії будують автобан з Бухареста до Сучави. І він буде доходити аж до Сірета, що навпроти нашого пункту пропуску «Порубне».

У зв’язку з цим у нас є ще одна ідея. Якщо автобан зайде до Сірета, а далі вантажні автомобілі ж не зможуть іти через центр їхнього прикордонного міста. Тому хочемо їм запропонувати цей автобан відвести вбік до пункту пропуску «Біла Криниця». Це близько 12-14 кілометрів дороги. А сюди на «Порубне» ішов би далі собі легковий транспорт. Але це їхні рішення мають бути. По нинішньому проєкту далі цей автобан мав би вклинитися в нашу трасу на «Порубне» М-19. Якщо б він вклинився у «Білу Криницю», то ми би зробили тут два напрямки. Одна частина іде по М-19 на Київ, а друга частина іде напрямом на Глиницю і далі на Львів та Польщу.

- Вони цей проєкт уже озвучили і запланували його до кінця року здати.

- Так, до кінця року довести до Сірета. Ок, доводимо до Сірета, але далі ми можемо повернути і затягнути до цього проєкту КПП «Біла Криниця». І частину дороги включити уже в цей проєкт автобану. Так ми пропонували.

- Тобто, якщо вони зараз збудують автобан лише до Сірета, це суттєво не збільшить транспортний потік?

- Кордон все одно залишається незмінним. І пропускна здатність кордону наразі обмежена існуючими пропускними пунктами на кордонах. Людьми, які це все опрацьовують. Все одно треба відкривати нові пункти пропуску. Тут однозначно ми маємо працювати над митною інфраструктурою. Обов’язково. Це і можливість максимально швидко інтегруватися в Європейський Союз. Це можливість спрощення процедур на кордоні.

Якщо ви бачили, як автобани стикаються з іншими європейськими країнами, то це просто шлагбаум. Наприклад між Угорщиною й Словаччиною є безкоштовний в’їзд. Там просто зменшується швидкість і стоять знаки, за якими треба рухатися, і поїхали далі. Так і в нас можемо організувати, заявив Запаранюк.

І ось вже на зустрічі з Румунською стороною тиждень тому у стінах Чернівецького національного університету було узгоджено спільну українсько-румунську стратегію щодо розбудови митно-прикордонної інфраструктури презентували у Чернівцях.

Шість пунктів пропуску через українсько-румунський кордон, які знаходяться на території Чернівецької області увійшли до Генерального плану розвитку прикордонної інфраструктури на автомобільних пунктах перетину кордону, який розробили Україна та Румунія.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомив начальник Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк.

За його словами, до генерального плану внесли 14 пунктів пропуску - шість з яких розташовані на Буковині.

Проєкт покликаний збільшити товарообіг, експортно-імпортні операції, пасажиропотік між Україною та країнами Європейського Союзу. У плані визначили пріоритетність об'єктів. Зокрема пункти пропуску "Порубне- Сірет" і "Біла Криниця – Клімеуць" - визначені як об'єкти вищої пріоритетності, "Дяківці- Раковець" та "Красноїльськ - Вікову де Сус" - середньої. "Шепіт- Ізвоареле Сучевей", "Руська - Ульма" - об'єкти з меншою пріоритетністю.