Економіка воєнного часу: що очікує на Україну в умовах затяжної війни

Ведення тривалої повномасштабної війни вимагає стабільно працюючої економіки. Наповнюючи державний бюджет, економічні агенти створюють можливості для фінансування Сил оборони.

Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна "Більше податків, менше доходів. Якою може бути економіка воєнного часу і що вона дасть країні".

Перехід економіки України на воєнні рейки відбувається повним ходом вже зараз, констатує заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.

Цей процес має інтенсивно продовжуватися надалі. Ключова умова - спроможність економіки у довгостроковому періоді стабільно функціонувати, забезпечуючи як воєнне виробництво у межах можливого, так і поточне функціонування країни.

Економіст нагадує слова президента України Володимира Зеленського, який зазначив, що для забезпечення одного бійця Сил оборони мають працювати шість людей у цивільному секторі - не лише наймані працівники, а й підприємці - платники податків.

Стабільно наповнюючи бюджет, економіка створює можливості фінансування Сил оборони. А функціонування економіки забезпечується значною мірою споживанням, власне військовим виробництвом, експортом, будівництвом та відновленням, пояснює Ярослав Жаліло.

"Відповідно має працювати фінансова система. Не допускаючи ігрищ у піраміди депозитних сертифікатів, запускаючи в оборот наявний ліквідний ресурс, який великою мірою отримується від тих самих бюджетних видатків", - додає співрозмовник РБК-Україна.

Упевнений він і у тому, що ні в якому разі не можна блокувати видатки місцевих бюджетів на розвиток. Але спрямовувати їх варто таким чином, аби вони максимально розширювали внутрішній попит.

Ну і вічне – треба блокувати нецільове, необгрунтоване використання коштів, і особливо корупційні дії.

Нагадаємо, нещодавно міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що українцям ймовірно доведеться знизити рівень споживання товарів і послуг у декілька разів. На його думку, українці споживають забагато імпортних товарів, через що величезні об’єми валюти витрачаються не на воєнні цілі, а на споживчі товари. Це своєю чергою послаблює економічний потенціал України.

За словами міністра, воєнні економічні "рейки", зокрема, передбачатимуть інші податкові та видаткові режими. "Ми до цього маємо готуватися і, думаючи про 2025 рік, маємо закладати відповідні сценарії", – попередив Сергій Марченко.

Своєю чергою очільник парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в колонці для РБК-Україна зазначив, що на відміну від СРСР часів 30-х років в сучасній Україні вже практично немає тих "воєнних рейок".

З усіх інструментів, які передбачені законодавством щодо правового режиму воєнного стану, українська влада використовує лише ті, що є виключно необхідними чи без яких вирішення завдань оборони буде неможливим, запевняє Гетманцев.

"За 22 місяці повномасштабної війни ні від кого з вищого військово-політичного керівництва України не звучало навіть припущення про, приміром, "трудову повинність". Замість цього у рамках державної програми "Армія відновлення" для тимчасово безробітних громадян запропоновано добровільну участь у посильних громадських роботах. З рівнем оплати, що значно перевищує допомогу по безробіттю і можливістю у будь-який час припинити таку діяльність", - каже Гетманцев.

Також, за його словами, жодного разу не звучало від влади пропозицій про "квартирну повинність" чи "обмеження торгівлі". За винятком алкоголю.