Україна зіграла внічию з Німеччиною: чому ми не витримали? Підсумок гри

Наша збірна буквально кілька днів тому отримала нового тренера. Ним став Сергій Ребров, що це станеться, було відомо вже десь рік, хоча наше футбольне керівництво робило з цього чомусь секрет Полішинеля. На підготовку до гри (вона була особливою для німецької команди теж, бо була тисячною в їхній історії) часу було зовсім мінімум, але все ж певні риси свого футболу новий наставник мав прищепити, тому було цікаво на це глянути. Та й ми вже скучили за національною збірною, тому мали можливість на дві години відволіктися від жахіть навколишніх подій - у нас вдома все ж війна... Про це пише Sport.ua

Ребров здивував складом, в якому з'явилося відразу три номінальні вінгери. І якщо Мудрик та Циганков грали на своїх позиціях, то Ярмоленко діяв у зв'язці з Довбиком, граючи форварда у відтяжці. Трубін у воротах виглядав логічним рішенням, захист був прогнозований, а от пару Степаненку в центрі склав Судаков - Маліновський залишився в запасі.

Гра мала початися для нас шокуюче. Мудрик опинився на другій хвилині в опорній зоні, був запресингований і віддавав пас назад Трубіну, але вийшло супернику. Від величезної ганьби і психологічного надломлення врятував Михайла Фюлькруг, який, опинившись після такого подарунка перед нашим воротарем, пробив поруч з правою штангою.

Проте взяття воріт сталося незабаром. Німці затиснули нас біля своїх воріт і швидко добилися свого - Вольф отримав після закидання м'яч справа в нашому штрафному, змістився в центр і пробив при пасивності захисту, які намагалися тільки заблокувати удар. М'яч влучив, як здалося спершу, в Забарного, але інші повтори показали, що, мабуть, в Фюлькруга, і, дезорієнтувавши Трубіна, влетів під нашу поперечину.

Перша наша вилазка до чужих воріт відбулася на тринадцятій хвилині, коли навіс Циганкова зі штрафного ніхто не замкнув. А до того могли пропустити ще - Раум після прострілу Брандта справа замикав дальню штангу і не влучив у у порожній кут. Де був Тимчик, невідомо.

Далі нас знову закрили на своїй половині. Все виглядало для «синьо-жовтих» якось безнадійно, аж раптом ми зрівняли. Після виносу Тимчик отримав м'яч на чужій половині, вивів Циганкова красивим пасом на побачення з Траппом, а Віктор з меж штрафного справа поклав неробочою правою ж ногою під ліву штангу. Миттєвий захват змінився розчаруванням, бо лайнсмен зафіксував «поза грою», але на матчі була система VAR, яка показала, що там офсайду не було і близько - 1:1!

Більше того - через кілька хвилин ми вийшли вперед. Ярмоленко відібрав м'яч на фланзі, запустив далі Тимчика, той прострілив від лицьової, а Циганков пропустив м'яч. Захисники були дезорієнтовані і просто дивилися, як Мудрик б'є повз ворота, але влучає в Рюдігера і за мить біжить святкувати - тепер рикошет допоміг нам.

За наступні хвилин п'ять ми обмінялися з господарями небезпечними моментами, хоча, звичайно, дальній удар Горецки поруч з правою дев'яткою виглядав небезпечнішим за спробу Мудрика після ривка вивести Довбика на побачення з Траппом.

Наприкінці тайму дуже кидалася в очі позиційна проблема на правому фланзі захисту. Там часто опинвся Ярмоленко, Тимчик зміщувався в центр, тоді Ярмоленко йшов вперед, а Тимчик не повертався на свою позицію. В порожній зоні опинявся хтось з німців, і наше щастя, що партнери йому чомусь не віддавали м'яч - був би спокійний вихід на Трубіна або можливість гарно підготувати удар.

Гра на фоні атак німців добігала до завершення першої половини, наші відбивалися і навіть могли забити ще - Тимчик і Ярмоленко в захисті взаємодіяли не дуже, а от в нападі краще. В одному з епізодів Ярмоленко вивів динамівця п'ятою на ворота, той опинився перед Траппом, але вирішив бити з гострого кута, хоча міг віддати на Довбика. Удар вийшов у сітку із зовнішньої сторони біля ближньої штанги.

Перед самим свистком на перерву рахунок міг стати 2:2, але Сане з штрафного метрів з двадцяти влучив у поперечину, тому відпочивати ми пішли, виграючи.

На другий тайм наші вийшли без замін, на відміну від німців. Старт тайму видався набагато спокійнішим, ніж в першій половині, не було такого шаленого натиску «Бундестім», тому українці почувалися впевненіше і не помилялися так багато. Більше того - змусили помилитися захист німців, причому результативно - Довбик в штрафному Німеччини запресингував Гінтера і викотив на порожні Циганкову, який оформив дубль.

У нас виник неймовірний кураж, який переріс у дуже впевнену гру. Гравці не боялися помилитися, внаслідок чого то Мудрик видавав сольні проходи, то Трубін ювелірно точно обігрувався з партнерами, то Судаков в центрі впевнено контролював м'яч. Циганков тим часом став грати другого форварда, помінявшись позиціями з Ярмоленком. Щоправда, Андрій швидко поступився місцем на полі Маліновському, також вийшли Ванат замість Довбика та Ігнатенко замість Степаненка.

Впевнена гра від нашої команди радувала око. Причому здавалося, що в грі наявні елементи двох останніх головних тренерів - шевченківський контроль м'яча інколи мінявся на петраковські швидкі закидання на форварда. Таким чином ми могли двічі забивати, але спершу Зубков не переграв Траппа, а потім Ванат не встиг на простріл. У німців по черзі ж били Рюдігер і Сане, і якщо удар Лероя не був надто небезпечним, то з першим Трубіну пощастило - він дивився просто, як м'яч котиться мимо лівої штанги.

Закінчували грати ми без вінгерів - Піхальонок змінив Мудрика (і Соболь Миколенка). За десять хвилин до кінця пропустили - Гаверц виграв боротьбу в Матвієнка (здалося, активно допомагав собі німець руками) і пробив у лівий кут. Запахло нічиєю 3:3, як на матчі-відкритті НСК «Олімпійського» перед Євро-2012.

Так і сталося - Соболь збив Гаверца на першій доданій хвилині в своєму штрафному, а Кімміх ідеально реалізував пенальті. Трубін вгадав, але удар був точно під ліву штангу, від якої м'яч влетів у сітку. Більше рахунок змінитися передумов не мав.

3:3 - все так само, як і у вищезгаданій грі. І німці у своєму тисячному матчі не зганьбилися, і ми зіграли достойно в дебютній грі Реброва. Тепер треба буде так грати з Італією та Англією, але спершу - з Північною Македонією та Мальтою.

Благодійний товариський матч

Німеччина – Україна – 3:3

Фюллькруґ (7), Гавертц (83), Кімміх (90+1, пенальті) - Циганков (18, 56), Рюдігер (23, автогол).

Маліновський (90)

Німеччина: Трапп, Рюдіґер, Раум (Генріхс, 71), Ґінтер, Кімміх, Ґорецка (Мусіала, 62), Шлоттербек (Клостерманн, 46), Брандт (Віртц, 71), Сане, Вольф (Хофманн, 62), Фюллькруґ (Гавертц, 46).

Україна: Трубін, Миколенко, Матвієнко (Соболь, 78), Забарний, Тимчик, Степаненко (Ігнатенко, 65), Судаков, Мудрик (Піхальонок, 78) Циганков (Зубков, 71), Ярмоленко (Маліновський, 65), Довбик (Ванат, 65).

Стадіон: «Везерштадіон» (Бремен, Німеччина).