Україна запускає опалювальний сезон за будь-яких сценаріїв: міністр Чернишов про те, яких викликів нам чекати

«Я вперше радію глобальному потеплінню. М'яка зима, яку обіцяють синоптики, – теж наш союзник», – так пожартував міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов на пресконференції, присвяченій готовності українських міст до опалювального сезону. Mind зібрав основні тези.

Про загальний рівень готовності

98% – стан готовності будинків до опалювального сезону, 99% – стан готовності котелень. 18 областей повністю готові до початку опалювального сезону.

Станом на 20 жовтня рівень готовності медзакладів, шкіл і дитячих садків трохи нижчий – 97%.

Відновлено централізоване опалення й для звільнених територій Донецької області.

75% населення на звільнених територіях області отримають тепло, там забезпечили газ.

На сьогодні вже під'єднано опалення в більш ніж 4000 закладів соціальної сфери (1770 садочків, 1602 шкіл, 679 медзакладів).

Про наявні ресурси

14,5 млрд куб. м газу вже накопичено. За словами Чернишова, до 1 листопада планується збільшити запаси газу до 15 млрд куб. м

«Йдемо за планом, і цього для проходження ОЗП буде цілком достатньо», – повідомив Чернишов.

Досягти цього показника планують завдяки локальному видобутку. У разі стрес-факторів – екстремально холодна зима або втрати вугільної генерації внаслідок ударів російських ракет – можуть знадобитися додаткові об'єми, приблизно 2 млрд куб. м газу.

Чернишов уточнив, що цей газ, найімовірніше, буде американського походження, а кошти на нього Україна розраховує отримати від своїх іноземних партнерів.

Запаси вугілля наразі становлять приблизно 1,8 млн тонн, що на 0,7 млн тонн відстає від визначеного плану в 2,5 млн тонн.

«Маємо виробляти більше електроенергії за рахунок ТЕС, тому йде більше споживання вугілля», – пояснив міністр такий дефіцит.

Також сформовано запас 1,7 млн млн тонн деревини, 78 700 тонн мазуту.

«Організовано доставку дрів у громади, які не мають доступу до газу та вугілля. Ми активно працюємо з лісгоспами», – наголосив Чернишов.

Найуразливішим сектором є блок електроенергії, оскільки саме ці об'єкти є основними цілями ураження на цьому етапі для агресора.

Про втрати енергетичної інфраструктури та відновлення об’єктів

Унаслідок російських ракетних та інших ударів в Україні пошкоджено або зруйновано 580 котелень і теплових пунктів.

253 з них уже відремонтовано, багато з тих, що залишилися, буде відремонтовано до кінця жовтня, роботи триватимуть і далі – там, де це можливо.

Найбільша кількість постраждалих котелень у Харківській області – 188.

Із постраждалих ТЕЦ/ТЕС повністю відновлено три об'єкти, ще чотири перебувають на завершальній стадії, а 12 – в екстреному відновленні. У Києві від ударів постраждали три ТЕЦ.

Найпоширенішими цілями російських військових є трансформатори, підстанції та диспетчерські пункти.

Для відновлення пошкоджень в Україні є запаси. Частково роботи фінансуються з резервного фонду держбюджету, тривають переговори з міжнародними донорами про надання допомоги.

Про стрес-сценарії

Розроблено сценарії оперативного реагування на випадок пошкодження того чи іншого об'єкта теплозабезпечення – від підключення альтернативних джерел тепла до евакуації населення, якщо неможливо відновити пошкоджений об'єкт теплогенерації в необхідні терміни.

Розробляється програма підключення резервних «енергетичних пунктів». Вони будуть обладнані в кожному населеному пункті.

«Резервне обладнання має забезпечити обмежене в часі та за потужністю постачання теплової енергії. Йдеться про випадки повного відключення. У кожному населеному пункті будуть створені такі пункти енергії, де люди зможуть у такій стресовій ситуації обігрітися, попити чаю, зарядити гаджет, отримати інтернет тощо. Зараз ця програма опрацьовується», – повідомив міністр.

Подібні «пункти енергії» можуть функціонувати на базі соціальної інфраструктури, наприклад, шкіл, де вже є резервне енергообладнання. Нові пункти створюватимуться за рахунок резервів місцевого бюджету із залученням фінансової та матеріальної допомоги міжнародних донорів.

«Ми звернулися із цим проханням до наших міжнародних партнерів. Йдеться не лише про генератори, а й про мобільні системи водопостачання, і так звані «мобільні котельні», які мають забезпечити створення і комфортне функціонування таких пунктів», – повідомив Чернишов.

Про заощадження ресурсів

Міністр звернув увагу, що поки населення та бізнес недостатньо відповідально ставляться до економії енергії.

«Багато хто відгукнувся. Але цього поки що недостатньо. Зараз настав час економити не тільки електроенергію, а й газ, до чого європейські країни щільно підійшли ще кілька місяців тому. Це дуже важливо, і я закликаю всіх серйозно до цього поставитися», – наголосив Чернишов.