Світлана Ісаченко: Через конфлікт із землями прикордоння голову Сокирянської громади Козака посадять за зраду і сепаратизм?

ТАКА ДУМКА

Навіщо Козаку шиють за землю зраду і сепаратизм? Це чиєсь замовлення? Чиє?

У Василя Васильовича великі проблеми. Зі зміною влади в Чернівецькій облраді після відставки сокирянського Олексія Бойка минули часи, коли він міг ногою відкривати високі кабінети в Чернівецькій ОВА і погрожувати посадовцям організувати до них візит правоохоронців з бранзулетками, якщо ті не вирішать його земельні питання, хай навіть в порушення законів.

Конфлікт із землями прикордоння на території очолюваної ним Сокирянської громади, який він власноруч розпалив, круто обернувся проти нього самого і невідомо чим може закінчитися.

Козаку шиють зраду і сепаратизм.

В інформаційному просторі Чернівців з епіцентром в колишньому Літератур-кафе Хавича (потім проданому Пуршазі і далі ніби Бурбаку) лунають круті запитання: чому, мовляв, СБУ досі не дало оцінки чиновнику, який «робить спробу зірвати роботу по створенню оборонних рубежів, по зміцненню обороноздатності України?».

Просто так не з’являються, тим більше у війну, такі питання зі спонуканням СБУ до конкретних дій проти конкретної особи із застосуванням «розстрільних» статей, причому за те, що ця особа близько не робила.

То що ж відбувається в цій історії, коли голова Сокирянської міської ради заветував (запевняє, що вперше!) рішення своїх кишенькових депутатів, за яким 39 земельних ділянок вздовж кордону з Республікою Молдова мали відійти в користування військовій частині прикордонного загону?

Історія показова і дуже цікава. Наразі намагаюся її з’ясувати з офіційних повідомлень. А також з повідомлень медіа. Для того ж вони і існують!

Ніколи не погоджувалась з новітніми правилами журналістики, мовляв медійник у висвітленні конфліктних і спірних ситуацій у своєму матеріалі повинен тупо подати позиції супротивних сторін, а читач/глядач, мовляв, самий зробить висновки, хто правий, а хто помиляється.

Суцільна нісенітниця, яка не має нічого спільного з професійною аналітичною журналістикою.

Найперше з медійних повідомлень незрозуміло, хто ж зараз є власником земельних ділянок біля кордону, які стали об’єктом сокирянського конфлікту? Який їх правовий статус і кого наразі захищає Козак?

Василь Васильович офіційно стверджує, що з недавнім призначенням нового начальника відділу прикордонної служби м. Сокиряни Ярослава Ясінського прикордонники вдалися до незаконних дій і без жодних дозвільних документів копають рови (в медіа кажуть, що це окопи) на ПРИВАТНИХ земельних ділянках. «Я завжди захищатиму інтереси наших жителів», - запевняє Козак, і це справді його святий посадовий обов’язок.

Він справедливо акцентує на тому, що «ніхто не має права самовільно копати рови та знищувати врожай людей». Але рови і врожай — речі вторинні. Адже за Козаком виходить, що мешканців Сокирянської ТГ протизаконно позбавляють їх приватного нерухомого майна. А це кримінал з боку тих, хто зазіхнув на приватні земельні ділянки. І Козак про це відверто і сміливо заявляє.

«Власники мають державні акти на право власності, які внесені до Державного реєстру речових прав», - зазначає він.

Однак на противагу інформації голови Сокирянської міськради про те, що прикордонники протизаконно захоплюють ПРИВАТНУ власність, у Чернівецькому прикордонному загоні запевняють, що зазначена спірна земля НЕ ПРИВАТНА, а КОМУНАЛЬНА.

То; кілька місяців тому прикордонники звернулися із запитом саме до Сокирянської міської ради надати їм дозвіл на розробку документації з передачею службі цих ділянок у постійне користування.

Дозвіл рада їм дала. Документацію прикордонники виготовили (яким, питається чином, якщо це приватні ділянки з державними актами?!).

Де увесь цей час відкритого спілкування прикордонників з сокирянськими депутатами був голова міськради пан Козак — незрозуміло.

Далі за процедурою депутати Сокирянської міської ради затвердили сесійно прикордонникам земельні документи і надали ділянкам нове цільове призначення «Для розміщення та постійної діяльності Державної прикордонної служби України».

Аж тут нарешті прокидається Козак зі своїм вето, вже захищаючи КОМУНАЛЬНУ землю.

Що ж, це теж його прямий обов’язок як високопосадовця місцевого самоврядування.

З офіційних звернень і повідомлень професійних медіа читачі чомусь самі повинні виколупувати інформацію про нинішній правовий статус цих земель і їх суб'єктів власності. А також про те, що суть конфлікту зовсім не у зміні користувача. Суть у змінні власника. Причому без будь-якої компенсації людям за їх приватну землю і громаді — за комунальну.

Начальниця управління агропромислового розвитку Чернівецької ОВА Інна Вовчук у своїх коментарях заявляє, що земельні ділянки комунальної власності, розташовані вздовж державного кордону на смузі шириною 30-50 метрів, повинні перейти у державну власність (кому саме? Чернівецькій ОВА?) і в постійне користування прикордонних структур. Про приватні землі вона чомусь ані слова.

При цьому чиновниця посилається на ст. 117 Земельного Кодексу України і називає дії Козака саботажем державницьких планів, ще й війну.

Але пані Вовчук дуже лукавить (щоб не сказати інше слово). Згадана стаття ЗКУ говорить про добровільну передачу громадою своєї землі державі. Проте в Сокирянському конфлікті йдеться про зовсім інше — про примусове вилучення земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.

Адже, як слушно наголошує Василь Козак, мешканці Сокирянської ТГ не винні, що держава (в особі тої самої Чернівецької обласної адміністрації, регіональних структур Держгеокадастру) при розпаюванні колгоспних сільгоспугідь дозволила їм отримати у власність і зареєструвати за собою ділянки вздовж кордону. Так само не винна громада, що отримала там комунальні угіддя.

У ст. 1 (один!) п. 2 ЗКУ чорним по-білому написано, що право власності на землю гарантується Законом. І в цій історії Закон своїй громаді та її мешканцям намагається гарантувати якраз міський голова Сокирян Василь Козак, повставши проти могутньої системи.

Суть конфлікту, врешті, не в Козаку, який повинен захищати інтереси своєї громади та її мешканців. І тим більше не в новому керівнику сокирянських прикордонників Ясінському, який зобов’язаний забезпечити належну інфраструктуру державного кордону України.

Суть конфлікту в тому, як не порушити в ньому законні права Сокирянської ТГ, приватних землевласників і власника комунальних земель?

А це питання стосується не тільки Сокирян. Земельні конфлікти загострилися в усій області до краю. Хоча мали би бути давним-давно вирішеними. За великим рахунком, взагалі не виникати.

Тож схоже, Чернівецькій ОВА з прикордонниками тепер треба вирішувати конфлікт або через суд, або компенсувати людям втрату їх приватної землі - фінансово чи наданням інших ділянок. Те саме з комунальною землею.

Інні Вовчук, а також Василю Козаку варто вивчити Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».

Проте з усього видно, конфлікт вирішать силовим тиском і змусять Козака забрати своє вето на рішення міськради щодо передачі отих 39 ділянок державі без будь-якого відшкодування. Що буде з приватними угіддями - прогнозувати важко.

Зате ясно, що Василю Васильовичу зараз згадають все усі ним ображені. А їх багато. Сокиряни вже радіють цьому скандалу, який може стати тригером завершення багаторічної епохи козакового господарювання.

Просто необхідно висвітлення цього конфлікту супроводити документами, найперше хоч одним витягом з Держреєстру речових прав, який засвідчує приватну власність на скандальні ділянки. Намагалася попросити такий витяг у Козака. Він у нього точно є, зокрема в пакеті документів, які Василь Васильович направив із заявою до ДБР з проханням-вимогою відкрити кримінал на посадових осіб області, які своєю бездіяльністю спровокували земельний конфлікт в Сокирянській ТГ і зараз намагаються, на думку її голови, вирішити його в протизаконний спосіб.

Але на мої дзвінки Козак не відповідає. (…)

Скандал вирує — ми за ним не просто слідкуємо далі.

Світлана ІСАЧЕНКО, журналістка
Персональна сторінка у Фейсбук