Партнерства, мобільність та розвиток: як на Буковині використовують освітні можливості ЄС

Нині в межах чинних домовленостей між Україною та ЄС діє низка програм навчання для української молоді, які заохочують пізнавати розмаїття європейських культур і мов та розуміти їхню цінність.

Міжнародна співпраця зараз можлива як на рівні шкільного, так і університетського життя. Та освітні можливості не завершуються стінами начальних закладів. Найвідоміша програма, яка пропонує можливості мобільності для українців – Еразмус+. Архітектура Програми складається з ключових напрямів: Мобільність (КА1); Проєкти співпраці задля розвитку інновацій та обміну успішними практиками (КА2); Підтримка реформ (КА3); Жан Моне та Спорт. В рамках компоненту «Мобільність молоді» розрізняють: молодіжні обміни, обміни для молодіжних працівників та волонтерські проекти.

 

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича у минулому році увійшов у ТОП-5 закладів вищої освіти, які отримали найбільшу кількість проектів з академічної мобільності в рамках Програми ЄС Еразмус+. Загальна кількість угод університету – понад 185 з 32-ма країнами світу. За 2019 рік на стажування тут відправили 1115 студентів, викладачів та співробітників університету.

 

«Окрім загальних університетських угод, ми маємо угоди на виконання проектів ЄС – Еразмус+, КА1. Це про мобільність студентів, викладачів і співробітників університету. Зараз їх діє 30, проте оновлена інформація про кількість угод буде наприкінці серпня. У рамках цих 30 угод наші студенти мають можливість семестр навчатися за кордоном, викладачі – викладати та робити дослідження, а співробітники університету – стажуватися», – зауважує Сергій Луканюк, начальник відділу міжнародних зв’язків.

Отже, для студентів – це хороша можливість на семестр поїхати навчатися в європейському університеті, набути досвід, отримати більше фахових знань, удосконалити знання мови. Викладачі в рамках програми можуть покращити знання мови, зав’язати нові контакти та згодом спільно подавати заявки на інші проекти, наприклад КА2, великі структурні проекти.

У Румунії, місті Ораді, семестр навчався Андрій Стьопкін, зараз студент п’ятого курсу факультету історії політології та міжнародних відносин. У свій час він пройшов конкурс серед студентів університету. Враховували результат тесту на знання англійської мови та успішність. «Я обрав необхідну кількість годин із запропонованих дисциплін, які велися англійською мовою. Із методики викладання та оцінювання знань дуже сподобався акцент на розробці презентацій, візуалізації навчання. Загалом участь у програмі для мене – це досвід. Побачити яким є навчальний процес у іншій країні, якою є її культура, – це надзвичайно цікаво. Також ця програма допомогла значно покращити рівень володіння англійською, адже я постійно перебував в англомовному середовищі», – розповідає Андрій.

Важливо, що в рамках програми Еразмус+ в Чернівецький національний університет також приїжджають учасники освітнього процесу з університетів-партнерів.

«У минулому році по Еразмусу та двостороннім угодам ми прийняли понад 850 викладачів та студентів наших партнерських університетів. Викладачі з університетів-партнерів викладають нашим студентам англійською. Це важливо, бо не всі мають змогу поїхати за кордон, не всі володіють іноземною мовою на потрібному рівні. Тому приїзд викладачів-іноземців – це й додатковий стимул студентам покращити знання мови», – підкреслює Сергій Луканюк.

Про власний досвід розповіла Христина Гаврилюк, учасниця програми Еразмус+ для організацій з України. «Учасники – члени чи активісти організацій з дуже різних сфер. Водночас це і дозволяло напрацювати якісь загальні (не ситуативні) алгоритми, які би працювали у побудові організаційної структури, фандрайзингу, мобілізації волонтерів. Звісно, цінним було спілкування з людьми з інших країн, де організації існують і вибудовуються в іншому середовищі і за іншої культури. Мабуть, в цьому передусім зміст короткострокових програм Еразмусу – діалог через інтенсивне навчання», – зазначила Христина Гаврилюк.

Іншою програмою Європейського Союзу, в рамках якої передбачена мобільність, є eTwinning. Це навчальна програма Європейської Комісії, започаткована з метою міжнародної співпраці між педагогами та шкільними установами через використання інформаційно-комунікаційних технологій та створення спільних онлайн-проектів. Вона є потужним стимулом для вивчення іноземних мов і покращення рівня використання ІТ-технологій у викладанні та навчанні для вчителів. Вчителі та учні, зареєстровані в мережі eTwinning, отримують можливість реалізації спільних проектів з іншими європейськими школами та приєднуються до європейської освітньої спільноти.

Маріанна Климчук, вчителька Долішньошепітського навчально-виховного комплексу, (село Долішній Шепіт) разом з колегами з Туреччини в рамках програми eTwinning вирішила розвинути в учнях та ученицях громадянські компетенції, ознайомити з правилами життя демократичного світу через власну участь у створенні такого світу. За рік учасники створили власну демократичну країну, провели вибори, склали маніфест прав людини та дитини, та провели багато інших активностей.

«Завдяки спільній роботі з партнерами з Туреччини я опанувала багато онлайн-інструментів і навчила цього своїх учнів та учениць. Проєкт був тісно пов'язаний зі розвитком громадянських компетенцій, які є одними з ключових, визначених державним стандартом. Результатом проєкту стало кілька спільних медіа-продуктів, якими усі ми пишаємось та з якими можуть ознайомитися інші учні та батьки», – прокоментувала Маріанна Климчук.

Чорногуз Рустам, учень 6 класу, розповів, що в рамках такого проєкту він мав змогу попрацювати «редактором новин» та брав інтерв’ю англійською мовою в учасників проєкту про обіцянки їхніх «партій». «Усі ми навчилися висловлювати свої ідеї про краще життя. Цей проєкт розвинув у мені стійкий інтерес до читання, спілкування, співпраці з партнерами з Туреччини», – зазначив Рустам.

Отже, започатковані Європейським Союзом освітні програми передбачають для українців можливості для мобільності, глибшого розуміння міжкультурного діалогу, посилення співпраці між організаціями, покращення рівня навчання, розвиток мовних компетентностей та загального самовдосконалення. Єдине, що потрібно для участі – це власне бажання.

Ольга ОБЕРШТ, спеціально для БукІнфо (с)
Фото автора