Кваліфіковані кадри – умова ефективності реформи, або як у Чернівцях побудовали платформу для підготовки фахівців у сфері енергоефективності

А ЗДОБУТКИ ТАКИ Є! /


Енергоефективність все більше перетворюється на життєву необхідність як у країні загалом, так і в межах однієї будівлі одного міста. Енергозбереження стає пріоритетом місцевих політик, а українці все більше практикують ефективне використання енергії. Значну підтримку подібним ініціативам надає ЄС через низку програм. У Чернівцях уже освоюють європейські практики управління житлом, модернізують вуличне освітлення та загалом досягають енергетичних та кліматичних цілей ЄС через удосконалення муніципальної системи енергоменеджменту та модернізацію будівель бюджетної сфери.


Стимулюванню впровадження технологій енергозбереження з кожним роком приділяється все більше уваги. Однак необхідним ресурсом, без якого рухати гарні ідеї вперед не вдається, є кваліфіковані кадри. Адже головною умовою ефективності реформи, попри фінансування, є наявність кваліфікованих енергоаудиторів, проєктних організацій, енергосервісних компаній тощо. Тому існують випадки коли чи не найбільшою проблемою стає не те, де знайти кошти, а як дієво їх використати.
 


У Чернівцях ще 2016 року ініціювали проєкт «Енергоефективність в будівлях бюджетної сфери у м. Чернівці», який фінансується за рахунок кредиту Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO) та підтримується фондом E5P (Східноєвропейське партнерство з енергоефективності та довкілля). Завдяки залученим грантовим та кредитним коштам міське управління у цьому році очікує економії 2 млн. грн лише на тепловій енергії, а скорочення обсягів викидів СО₂ на 8902,25 тонн.

Та позитивні результати місту дались не одразу. У свій час міська рада зіштовхнулась з важливим завданням – знайти якісних підрядників, які мали відповідати критеріям міжнародних інституцій. Тоді й тендерні процедури відбувалися із залученими консультантами та не за українським законодавством. Мова не лише про правильне планування закупівель, а й про оцінку здатності учасників торгів виконати контракт (або шляхом попереднього кваліфікаційного відбору, або шляхом посткваліфікації).

«Ми були у захваті, що вдалося залучити великі грантові, кредитні кошти. А потім виявилось, що на етапах розробки проєктно-кошторисної документації бажаючих податися не було. Потенційні учасники не хотіли йти на вимоги ЄС. Ще гірша ситуація була на етапі впровадження, наприклад, будівельних робіт. Тендери відбуваються, є переможці, які відповідають критеріям конкурсної документації, а потім виявляється, що у них нема кваліфікованих кадрів різних рівнів», – коментує Марія Порчук, директорка Чернівецького бізнес-центру.
 


Подібний досвід засвідчує, що для успіху подібних проєктів важливою є підготовка фахівців зі знаннями та навичками впровадження енергоефективних технологій. Це також значно підвищить спроможність інституцій різних рівнів щодо ефективного впровадження процесу реформ у сфері енергоефективності.

Створення у Чернівцях Енерго-інноваційного хабу стало реакцією на подібні виклики. Появу такої платформи для підготовки кваліфікованих фахівців у сфері енергоефективності зумовила реалізації проєкту в рамках компоненту «Кваліфікаційна та професійно-технічна освіта» проєкту «Реформи у сфері енергоефективності в Україні», що виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
 


Створення Енерго-інноваційних Хабів передбачає появу просторів для навчання, співпраці, обміну досвідом, демонстрації та популяризації ідей у сфері енергоефективності, відновлюваних джерел енергії, захисту навколишнього середовища та пом’якшення наслідків зміни клімату. В Україні створили три таких хаби на території трьох університетів: Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»

«Ми глянули в корінь проблеми й вирішили ввести компонент профорієнтації саме на етапі навчання. Виникла ідея, яка й реалізовується в рамках компоненту, створити хаби на основі університетів, які мають технічні спеціальності, сформувати майданчик для комунікації усіх заінтересованих сторін. Ми хотіли забезпечити умови для зустрічі бізнесу, органу місцевого самоврядування, які могли б давати запити у цій сфері, в тому числі, кадрові. А для студентів це також можливість проходити практику за європейськими стандартами та на сучасному обладнанні», – зауважує Марія Порчук.
 


Сьогодні у місті створено два хаби: один на базі університету (Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича), інший – на базі бізнесу (Constructor. Інженерно-технологічний хаб), який зараз переробляє занедбану котельню на принципах енергоефективності.

Для університету отримані в рамках проєкту пристрої та обладнання дозволяють акредитувати нові дослідницькі лабораторії: «Діагностики та випробування перспективних енергоефективних будівельних матеріалів» та «Контролю енерговитрат». Тут до складу Хабу входять об’єднані в єдиний комплекс 3 спеціалізовані лабораторії, презентаційно-комунікаційний зал, динамічний коворкінг – простір для роботи з невеликими групами та проведення майстер-класів й практичних занять і лекторій на 100 місць.

Таким чином, створено всі умови для ефективної організації освітньо-навчальної та практичної діяльності в сфері енергоефективності щодо раціонального використання енергії приладами, пристроями, будівлями.
 

Окрім цього, університет спільно із бізнес-партнером «Constructor», закладами професійно-технічної та шкільної освіти для дітей та молоді, а також з організаціями громадянського суспільства та державними органами управління розробив та планує впроваджувати навчальні матеріали з енергоефективності.

«Ми підписали меморандум з ЧНУ ім. Федьковича про співпрацю у створенні сучасного навчального простору. Наша ідея – залучити і зацікавити студентів в процесі навчання на роботу. У співпраці з GIZ ми проаналізували сфери, де просідаємо, чому нема розвитку, чому впала зацікавленість молоді в будівництві та інженерії. Відтак ми плануємо залучати студентів на проведення майстер-класів з дизайну, архітектури, інженерії та енергоефективнсоті, проводити для студентів спеціальні курси з компаніями, які працюють у сфері енергоефективності. Хочемо зацікавити молодь у працевлаштуванні за спеціальністю», – розповідає Степан Руденко, координатор проєкту інженерно-технологічного хабу «Constructor».
 


Реалізатори проєкту наголошують на проблемі пошуку кваліфікованих працівників. Тому завдання, яке планують вирішити засновники Інженерно-технологічного хабу «Constructor», полягає у створенні простору для генерації нових ідей у сфері дизайну, архітектури, енергоефективності, інженерії, втілений згідно сучасних тенденцій та європейських норм.

Отже, співпраця бізнесу, освітніх закладів, влади, громадських організацій є надзвичайно важливою у впровадженні енергоефективних технологій. А підготовці фахівців будівельної сфери з відповідними знаннями та навичками сьогодні варто приділяти значну увагу, в тому числі через співробітництво, обмін досвідом та демонстрацію кращих практик.

Ольга ОБЕРШТ, спеціально для БукІнфо (с)
Фото автора 

 Купити квартиру в Чернівцях
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації