«Гуцул Каліпсо»: Серед молодих чернівецьких гуртів мало таких, які пишуть свою музику

1 з 7

НАЙ БОГ БОРОНЕ /

«Гуцул Каліпсо» - відомий український гурт, походженням із Чернівців у складі семи учасників: Богдан Федчук та Андрій Рудік - вокалісти, Дмитро Герасимюк-тромбоніст, Олександр Бензарь - саксофоніст лише записує з учасниками пісні), Анатолій Ковалів - барабанщик, Олександр Руденко - бас-гітарист, Станіслав Штирьов – гітарист. Саме ці хлопці вміють запалювати та дарувати позитивні емоції своїм слухачам. Розпочали кар’єру на початку 2000-х років і вдало завойовують прихильність фанів й досі. Щодо початку своєї творчої, то музиканти познайомилися на музичному джем-сейшені, де виступав гурт «Діамантово – зелені», із яких четверо музикантів вирішили організувати всій творчий проєкт під назвою «Гуцул Каліпсо».

Музиканти розповіли кореспондентці БукІнфо цікаві подробиці із своєї творчості та висловили власну думку про теперішній музичний розвиток на Буковині.

- Чому саме «Гуцул Каліпсо»?

- Каліпсо - це один із видів етнічної музики, який належить островам Трінідад і Тобаго. Гуцул - це наше сатирично-комічне ставлення до соціальних подій. І воно все поєдналося в одному стилі, який називається: Гуцул Каліпсо, - каже вокаліст гурту Андрій Рудік.

- Ви кажете, що більшість із вас були учасниками гурта «Діамантово-зелені». Цікаво, а на початку своєї творчості у «Гуцул Каліпсо» вже грали музиканти-професіонали?

- Спочатку ми не були професіоналами, всі були прихильниками. В процесі плідної праці, налагоджували відносини один із одними, робили помилки і вчилися грати і творити краще, - розповідає кореспондентці БукІнфо вокаліст Андрій Рудік.

Репетиція у "гуцулів"

Вже на початку своєї творчої діяльності учасники «Гуцул Каліпсо» активно брали участь у фестивалях, на яких займали призові місця, а саме: друге місце у фестивалі «Червона рута 2001». Такого же результату «Гуцули» досягли на фестивалі «Перлини сезону» брали участь у «Таврійських іграх» та інших музичних шоу.

- Після якого фестивалю ви відчули реальний прогрес своєї популярності? Вас почали впізнавати на вулицях, запрошувати на концерти...

- Після «Червоної рути». Тоді ми вже мали досвід грати на різних концертах для неширокого кола людей в Чернівцях, які цікавилися музикою. Навіть було коло прихильників. Щодо фестивалю «Червона рута», то преса, на той час, була дуже зацікавлена нашою творчістю і журналісти були «голодні» до таких речей. Якщо відбувалися культурні події, тим паче у великих містах, то збиралося багато людей, які зараз є відомими особистостями і реально «кайфували» під нашу музику. Та справжня популярність прийшла коли ми почали грати на весіллях, – жартуючи відповідає барабанщик гурту Анатолій Ковалів.

У 2007 році виходить перший альбом гурту «Гуцул Каліпсо» під назвою «Рекет-гангстєра». Хлопці згадують, що альбом був досить популярний в Україні. Пісні часто звучали на радіо, показували відеокліпи по телебаченню.

Богдан Федчук

- А як місцева влада ставилася до вашої творчості? Чи була фінансова допомога, чи, може, технічна підтримка таким перспективним музикантам, як ви?

- Нам дуже допомагало Управління культури Чернівецької міської ради і Олена Глевська. На початку нашого розвитку, завдяки їхній фінансовій підтримці, ми їздили на фестивалі. Були дуже щасливі, що можемо представити свою творчість в Києві та інших містах, за що їм дуже вдячні, - відповідає вокаліст гурту Андрій Рудік.

«Ми жили трохи у Києві, але там не вистачало свіжого буковинського повітр’я»

- Планували переїжджати до столиці?

- Ми жили там певний час. Цей етап ми пройшли і можемо сказати, що енергетика Києва погано впливала на нашу творчість, ми були зайняті вирішенням дрібних побутових задач, а на творчість не було часу. Нам не вистачало свіжого буковинського повітря. Пізніше повернулися у Чернівці і більше не думали про те, щоб поїхати знову до Києва, - розповідають вокаліст Андрій Рудік і тромбоніст Дмитро Герасимюк.

У 2016-му році учасники гурту «Гуцул Каліпсо» випустили другий за ліком альбом, який отримав таку ж назву, як і одна із нині вже культових пісень: «Най Бог бороне». Хлопці діляться приємними спогадами з виступів із цим альбомом, та розповідають, що часто їздили на концерти приурочені Дню міста у районах чи селах.

- Зустрічали на своїх виступах прихильників віком від 16-ти років? Чи ваші фанати - це конкретна аудиторія із визначеною віковою категорією?

- Ми орієнтуємося на тих, кому за 25 років, але коли на День міста приходять всі і кафують від нашої музики, то це нас безмежно тішить. Пам’ятаю, ми грали у Косові на Івано-Франківщині під час Дня міста. О, це був сейшн-ураган! Місцеві бабусі танцювали Пого і це був такий двіж! Танцювали реально всі, - розповідають учасники гурту «Гуцул Каліпсо».

- Який період творчості вважаєте найпродуктивнішим?

- У нас зараз такий період! Ми проводимо репетиції чотири рази на тиждень і найцікавіше те, що ми отримуємо задоволення від цього, чого раніше досягти було дуже важко. Часто доводилося себе налаштовувати, щоб прийти на репетицію, а зараз – біжимо. Навіть збираємося по-двоє і працюємо, - радісно діляться відчуттями хлопці.

«Гуцул Каліпсо» не одноразово прославляв своєю творчістю Буковину у різних куточках України та за її межами. На запитання: «Як до вас зараз відноситься місцева влада? Чи допомагає як раніше?» - хлопці відповідають – ні, але додають: що це їх не ображає. Якщо комусь буде цікаво, то вони лише раді співпрацювати.

«В Україні – це розкіш, коли музичний гурт може жити на зароблені гроші й розвиватися»

- Як загалом охарактеризуєте розвиток музичної поп-культури в Чернівецькій області? Порівнюючи на власному досвіді із періодом коли ви розпочинали кар’єру і зараз, щось змінилося?

- Кардинально. Зараз, майже немає гуртів, які пишуть свою музику. Раніше в Чернівцях таких було набагато більше. Грали у різних стилях, напрямках, а зараз більше кавер гуртів, навіть серед молоді, - відповідає барабанщик гурту «Гуцул Каліпсо» Анатолій Ковалів.

- Ви багато гастролювали, порівнювали із нашими реаліями. Чи легше за кордоном «розкрутитися» гуртам, подібним до вашого?

- Скажімо, там гурти такого рівня як ми, почувають себе набагато фінансово комфортніше. Рівень обладнання організації у країнах Євросоюзу набагато вищий, а це – важливо. Це питання також пов’язане із тим, чому наші молоді гурти не пишуть авторські твори, а формують кавер гурти. Там гурт може існувати спокійно, сплачуючи податок і маючи стандартний заробіток згідно із законодавством. В Україні – це розкіш, коли гурт може жити на зароблені гроші й розвиватися. Правда зараз, під час пандемії коронавірусу важко існувати всім, - каже вокаліст гурту Андрій Рудік.

Цікаво, що за словами учасників гурту, нинішні карантинні обмеження вплинули позитивно на творчий процес. Музиканти зізнаються, що почали більше працювати, хоча, звісно, їм бракує живих виступів та спілкування із відданою публікою. У 2020-му році, перед початком пандемії, учасники гурту «Гуцул Каліпсо» оголосили про завершення своєї творчої діяльності. Але, на щастя, все змінилося і зараз хлопці працюють над створенням нових пісень та третього альбому.

- Як музиканти-професіонали, що порадите молодим гуртам, щоб їхня творчість була почута, котрі мають нестримне бажання творити свою музику?

- Слухати багато музики, вчитися музики, грати все, що подобається, кайфувати від того і в ніякому випадку не робити кавер гурт. Знаходити однодумців, працювати над собою і не боятися робити те, що реально подобається, - майже в унісон кажуть «гуцули».

Для довідки:

Засновано гурт «Гуцул Каліпсо» наприкінці 1999 - на початку 2000 року. Музичний стиль «Гуцулів» самі прихильники визначають як буковинський фолк з елементами джазу, реггі та хіп-хопу та «funky music from Bukovina».

Тривалий час учасники гурту були чи не єдиними представниками Чернівців на багатьох українських фестивалях: «Нівроку», «Арт-Поле», «Рок-Екзистенція», «Шешори» та інших. Також вони відвідали близьке зарубіжжя: виступали у Польщі, Росії та Болорусії.

Склад гурта часто змінювався. Зараз учасники «Гуцул Каліпсо» продовжують працювати у Чернівцях над створенням нових пісень.

Даяна ГРУБЕР, студентка ЧНУ ім.Ю.Федьковича, спеціально для БукІнфо (с)
Фото авторки


Коментарі:
Більше новин по темі: