Пам’ятник «невідомому солдату», «воїну визволителю» чи «довгорукий» – як тільки не називають Монумент Перемоги 1941-1945 років, а саме так називається пам’ятник на Соборній площі Чернівців. Маємо завжди актуальні запитання: демонтувати, перенести чи не чіпати? Це дискусія, яка не вщухає десятиліттями. Тож розпочали працювати в робочій групі - вирішуватимемо подальшу долю Монументу. Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав заступник міського голови Чернівців Василь Зазуляк.

У Чернівцях вшанували пам’ять видатного уродженця Чернівців, науковця Аркадія Жуковського. Сьогодні йому виповнилося б 100 років. Заступник голови обласної ради Михайло Павлюк спільно з представниками місцевої влади та громадськістю зібрались на Руському кладовищі аби покласти квіти до пам’ятного знаку Жуковському Аркадію Іларіоновичу - знаному науковцю, українському історику та почесному громадянину Чернівців. Аркадій Іларіонович заповів себе поховати саме у Чернівцях.

12 січня, об 11.00, у Чернівцях, на старому Руському кладовищі, що по вулиці Зеленій, відбудеться покладання квітів до могили Аркадія Жуковського. Цього ж дня о 14.00 відбудеться спепогашення марки до 100-річчя Аркадія Жуковсього у фойє головпоштамту, вул. Поштова, 6. Також у Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї та Науковій бібліотеці ЧНУ ім. Ю. Федьковича організовано виставки, присвячені Аркадію Жуковському.

У Чернівецькій області тривають святкування з нагоди 400-річчя Хотинської битви. На заходи завітав міністр культури України Олександр Ткаченко. Козацьке військо під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного у війні між Річчю Посполитою та Османською імперією продемонстрували неймовірну мужність і доблесть у поєднанні з військовою майстерністю, незнаною ні туркам, ні полякам. Після завершення війни вся Європа дізналася, що козаки – справжні герої, а Сагайдачний – унікальний військовий керівник, - пише Чернівецька ОДА.

Звільненим із концтаборів євреям наказали повертатися на батьківщину, до місця попереднього проживання. Перехід із таборів до Чернівців, коли ці "змучені голі скелети" були змушені пішки долати до 300-400 кілометрів, став першим, проте не останнім випробуванням для них. Коли вони дійшли до моста через Прут на вході в місто Чернівці, їх просто не впустили до міста. В результаті за декілька днів на вході в місто зібралося декілька тисяч змучених голодних людей, без жодних засобів до існування…

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Сьогодні в операційній залі Чернівецької дирекції АТ «Укрпошта» відбулася урочиста церемонія спеціального погашення конверту і марки з нагоди 250-річчя Садгори. Серед учасників святкового заходу були присутні заступник міського голови Юрій Лесюк, директор Чернівецької дирекції АТ «Укрпошта» Ярослав Цюпак, президент ЧМБО «Товариство барона фон Гартенберга-Садагура» Володимир Новак, заступник голови оргкомітету «Садгорі 250» Дмитро Сірман, доктор історичних наук Сергій Пивоваров, викладач Чернівецького фахового коледжу технологій та дизайну Микола Семенюк.

У Чернівцях відремонтували пам'ятник першому трамваю. Він був встановлений у Чернівцях, у сквері, що неподалік з/д вокзалу ще у 1997 році. Трамвай часто стає жертвою вандалів, які нищать елементи пам’ятника, залишають сміття всередині. Тролейбусники повернули трамвай у гарний вигляд. Як повідомляє "Чернівецьке тролейбусне управління" на своїй сторінці у Фейсбук, тут повністю замінені двері, встановлено спереду фару. Замінено склопакети, які були розбиті.

10 років виправно-трудових таборів за народні пісні та вірші рідною мовою. Такий вирок 1951 року отримали двоє студентів Чернівецького медичного інституту – Василь Перун та Дарина Мосендз – бо не соромилися своєї національної ідентичності, відстоювали право українського на існування. У Державний архів Чернівецької області збереглися їхні справи, повідомляє пресслужба ОДА.

Проаналізував ставлення ОУН до румунської громади краю, а саме спроби повстанців сформувати в румуномовних селах Новоселицького району свою мережу. Хто саме з повстанців проводив таку роботу, а також про танці повстанців із місцевими дівчатами, виявлені в документах згадки про поширення повстанцями листівок румунською мовою, власне побачити ці листівки можна у цій статті. Як видно із документів, не менше двох десятків румунів за етнічним походженням були засудженими за зв'язок із ОУН. При цьому останні знали, що ОУН бореться за побудову Самостійної Української Держави, проте активно допомагали повстанцям, напевне вбачаючи в повстанцях можливий порятунок від радянського ярма.

Цими днями виповнюється 80 років від початку геноциду проти єврейського населення Буковини і Чернівців зокрема, який був частиною великого злочину проти європейського єврейства, організованого нацистською Німеччиною, її союзниками, а також колаборантами в роки Другої світової війни. З метою відзначення 80-х роковин та вшанування пам’яті жертв Голокосту в Чернівцях запланована широка програма меморіальних заходів, які проходитимуть 6-7 липня.

1 липня у київському видавництві «Основа» вийшла у світ чергова монографія викладача Чернівецького фахового коледжу технологій та дизайну, краєзнавця Миколи Семенюка «Національно-визвольний рух на Буковині в міжвоєнний період». У презентованій книзі крізь призму часу відтворена історія діяльності учасників національно-визвольного руху в 1930-і роки на території Північної Буковини. Також до уваги читачів представлені листи та статті відомих буковинців-оунівців.

28 травня з нагоди Всеукраїнського дня краєзнавства у професорському залі Наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбулася презентація бібліографічного покажчика «Осип Безпалко». Упорядниками унікального видання про педагога, журналіста, міського комісара Чернівців, міністра праці УНР є заступник директора бібліотеки Настасія Загородна та викладач Чернівецького фахового коледжу технологій та дизайну, краєзнавець Микола Семенюк.