«Буковинці, низький уклін вам». Такий надпис-подяку вимушені переселенці повісили у їдальні Брусницького санаторію, який став для них тимчасовою домівкою. Тут живе близько сотні людей з Ізюма, Харкова, Покровська. Їжею, одягом та іншими необхідними речами їх забезпечує громада, а також місцеві благодійники та доброчинці з-за кордону. Нині ж внутрішньо переміщені особи отримали гуманітарну допомогу від іспанської організації Remar S.O.S, яка дбає про буковинських переселенців із перших днів війни.

Слідство замовчує грошову винагороду, тобто хабар, депутатам Чернівецької облради за передачу скандальної водолікарні в оренду Кушніру. Немає і кримінальних справ щодо свідомого руйнування ними цього комунального санаторію, а також інших важливих інфраструктурних об’єктів комунальної власності. Вже мовчимо про грабіж облрадою земель у громад краю. Кілька днів тому в місцевому медіапросторі несподівано прозвучала інформація про вже призабуту кримінальну справу щодо хабаря за Брусницю. У несподіваному контексті.

Голова Чернівецької обласної військової адміністрації Сергій Осачук в середині березня надіслав листа Голові Державної прикордонної служби України, генерал-майору Сергію Дейнеку з проханням посприяти рекомендованому переліку осіб з Буковини до 13 квітня у пропуску через державний кордон України до сусідньої Румунії. Як йдеться у листі, це робиться (цитую) «з метою здійснення перевезень для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги». Документ на перший погляд, логічний.

Два роки тому тодішньому голові Чернівецької облради Івану Мунтяну вручили підозру в хабарі. За версією слідства, він вимагав 400 тисяч доларів у підприємця за передачу в оренду комунального санаторію "Брусниця". Мунтян назвав це "повним абсурдом" і наслідком того, що в "правоохоронних органах працюють піарники". За словами політика, він шукав інвестора, який розвиватиме комунальний санаторій.

Принаймні, Постанова Верховного суду України від 09 вересня 2021 року, як результат тривалих намагань Державної служби геології та надр України щодо припинення Чернівецьким обласним КП "Бальнеологічний санаторій "Брусниця" права на користування надрами, це стверджує. Але чи згідні з таким рішенням на Буковині? Та про все за порядком. 09 вересня 2021 року Верховний суд виніс таку постанову: "Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити.

Тут днями ВАКС посадив до в’язниці на вісім років колишнього голову Львівської обласної ради Ореста Фурдичка. Кажуть, хотів отримати хабар у 500 тисяч доларів. За ці гроші мав «подарувати» земельну ділянку на території Інституту агроекології і природокористування. А точніше – не розривати договір із забудовником, котрий зводив на території інституту житловий будинок. - пише БЕЗумний Реаліст у Фейсбук.

Олексій Бойко з робочим візитом відвідав Чернівецьке обласне комунальне підприємство «Бальнеологічний санаторій «Брусниця».
Заклад не функціонував майже півтора року донедавна. Сума його загальної успадкованої заборгованості складала близько 500 тис. грн. Через брак фінансування з року в рік стан санаторію погіршувався. Обласна рада минулого скликання порушувала питання щодо продажу об’єкта. Про це повідомляє пресслужба обласної ради.

Вищий антикорупційний суд і апеляційна палата не скасували підозру бізнесмену Юрію Кушніру в наданні неправомірної вигоди колишньому голові Чернівецької обласної ради Івану Мунтяну. Такі рішення 18 травня і 7 червня ухвалили ВАКС і АП ВАКС, повідомляє «Слово і діло». Адвокат Кушніра Артем Трекке подав скаргу на підозру своєму клієнту. Він вказував, що документ був складений і підписаний одним детективом Національного антикорупційного бюро, а вручений іншим детективом, що нібито є порушенням Кримінального процесуального кодексу.

В скандальній історії з санаторієм «Брусниця» найбільш дивує не оголошена НАБУ сума хабара у $ 400 тис за оренду ущент розвалених корпусів і навіть не той, певно, уже усім очевидний факт, що ця справа, врешті, успішно розвалиться на досудовому розслідуванні. Та й добре. Дивує і вражає інше: як досвідчений чернівецький бізнесмен міг купитися на порожні обіцянки санаторного раю, погодитися сплачувати 100 тис грн за оренду знищених будівель і щороку вкладати 4,5 мільйони гривень у будівництво на землі, яка йому не належить?