Це тьотя Ніна. Вона моя сусідка, живе під’їздом поряд. Вона ніколи не скаржиться на життя і тихо робить свою роботу. Вона прибиральниця. І у ці важкі, страшні воєнні дні, вона не втрачає притаманної їй посмішки, яка віддає якоюсь глибинною мудрістю.
- Вам не страшно? – запитую її.
- Не страшно, бо знаю, що ми переможемо. А прибирати треба, чистоту ніхто не відміняв.
- Можна, я про вас напишу, що ви така смілива?
- Та нашо то? (засоромилася) Я ж проста жінка… Просто роблю свою справу, прибираю тут.