Він приносив продукти, яких не вистачало у їдальні, цукерки для дітей, встановив у шкільному саду вулики і пригощав усіх охочих медом. Молодий директор Старобросківецької школи запам’ятався односельцям своїми добрими справами. На жаль, його життя обірвала війна.