«Жоден українець не один. Наша спільна міць надихає. Знаю, переможемо», - інтерв’ю з чернівецькою журналісткою, а нині - бойовим медиком Тетяною Таран
У моєму оточенні є чимало людей, якими я захоплююсь. Ба більше – сильно пишаюсь. Троє моїх колег – головний редактор Петро Гайдащук, журналістка Тетяна Таран та режисер Віктор Терьохін – з першого дня повномасштабного вторгнення росії в Україну пішли на фронт. Я пам’ятаю той день і те прощання. Чи не кожен з нас напружено мовчав, дивлячись в нікуди і ледь стримуючись, аби не заплакати. Невідомість. Переживання. Страх. Міцні обійми і безмежна віра у те, що повернуться. З перемогою. Петро на зв’язок виходить рідко. І одне повідомлення «У мене все добре» викликає полегшення, спокій і, мабуть-таки, справжнє відчуття щастя. Пан Віктор хоч інколи, та все ж пише моїм колегам чи все гаразд. Із Танею ми спілкуємось частіше. І ось, навіть, вдалося взяти у неї невелике інтерв’ю, яким я хочу поділитися з вами.