У середу, 25 травня, попрощаються із Героєм Володимиром Андрєєвим, який евакуювався разом з сім’єю на Буковину із Херсонщини. Про це на своїй сторінці у фейсбук написав депутат Чернівецької обласної ради від "Єдиної альтернативи" Борис Колісник, пише molbuk.ua

Україна продовжує втрачати героїв, які ціною власного життя виборюють свободу та незалежність у запеклих боях проти російських окупантів. У Топорівській громаді, а саме селі Топорівці, прощаються із Миколою Анасійчуком, депутатом 8-го скликання сільської ради, справжнім патріотом, який у перші дні початку війни пішов на фронт захищати рідну землю.

У селі Кліводин Кіцманської територіальної громади попрощалися з Героєм, захисником України, головним сержантом Василем Гначуком. Про це повідомляє Кіцманська територіальна громада на своїй сторінці у Фейсбук. Прощання з Героєм відбулося з усіма військовими почестями. В останню дорогу, встелену квітами, воїна провели згорьовані рідні, близькі, друзі, військовослужбовці, вдячні односельці, керівництво і жителі громади.

Полковник ЗСУ, який родом із Сокирянщини, Роман Мамавко отримав звання Героя України. Також воїну із Сокирянщини присвоєно орден «Золота зірка». Про це йдеться в Указі Президента України №294 від 03.05.2022 року.

Вижниччина втратила ще одного захисника, який ціною власного життя відбивав наступ російських загарбників. Семеген Валентин Ілліч із с.Мигове, Берегометської ТГ з військової частини А2962. Як повідомляє Вижницька районна рада, загинув Герой 22 квітня 2022 році в м.Маріуполь.

Президент України Володимир Зеленський нагородив орденом "За мужність" ІІІ ступеня захисника з Буковини. Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомив голова Глибоцької громади Григорій Ванзуряк. Володимир Зеленський підписав два укази, якими нагородив загалом більше 200 українських військовослужбовців, що відбивають російську агресію. Одним із кавалерів ордену “За мужність” ІІІ ступеня став наш земляк, житель села Новий Вовчинець Глибоцької територіальної громади - Костюк Максим.

Поранений боєць 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу, якого вважали загиблим внаслідок підриву танка на міні, проповз шість кілометрів з перебитими ногами до місця, де зміг зв'язатися з побратимами й викликати допомогу. Про це повідомляє в Телеграмі речник Одеської обласної військової адміністрації Сергій Братчук.

Постраждалі особи внаслідок розповсюдження ворогом отруйної речовини невідомого походження в місті Маріуполь знаходяться у відносно задовільному стані. Контакт цивільних осіб з речовиною був мінімальним, адже епіцентр ураження був на певній відстані від місця перебування людей. Дещо ближче перебували військовослужбовці. Втім зараз обстежити місце подій в повній мірі, через ворожий вогонь, неможливо, адже росіяни продовжують провадити тактику приховування власних злочинів.

Сьогодні Буковина попрощалася ще з одним Героєм, який поклав життя за Україну в запеклих боях проти російського окупанта. Солдат Василь Мороз проходив службу на посаді гранатометника військової частини А0998. В останню путь воїна провели сьогодні в місті Хотин. Про це на своїй сторінці у Фейсбук написала депутатка Любов Годнюк.

Євген професійний військовий. У 2010 році, після закінчення Київського військового ліцею імені Івана Богуна, вступив до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на факультет аеромобільних військ та розвідки. Одразу після закінчення військового вишу з початком російської агресії у 2014 році був направлений до 1-го окремого батальйону морської піхоти на посаду командира десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти.

Льотчик-винищувач майор Степан Чобану. Один з Героїв, пам’ять про вчинок якого, Україна берегтиме в серці навіки. Пан Степан через російську агресію у 2015 повернувся з пенсії на військову службу. 24 лютого 2022 року майор Чобану вивів літак з-під ракетного удару російських загарбників. 28 лютого його Су-27 першим піднявся в повітря і вступив у повітряний бій над Кропивницьким, відволікаючи на себе ворожу авіацію.

Як виявилося, у нас немає пристойних спільних фото. Ця фотографія зроблена у Києві, напередодні виборів. Навіть з весілля у нас просто жахливі фото. Не було фотографа, їхню роль виконували дружки, знимкуючи на мильничку. Вчора ми прощалися. Про похорон Віктор часто жартував, що хоче померти у бою, тоді його поховають на Личакові, а за похорон не доведеться платити. Це були дурні жарти, і я сердилася, казала, що не дочекається - ми доживемо до глибої старості і помре в один день.

Це Андрій. Послухайте про нього трошки. Він того вартий. Нам було потрібно якось довезти до Харкова 20 тонн гуманітарки (ліки, їжа, рації, дитяче харчування і т.д.). Потрібен був водій з фурою. Усі сцикували їхати, бо «там жє стрєляют, я єбал туда єхать». Знайшовся один. Андрій. У нього ахуєнна фура MAN.