Завдяки позиції українців Зеленський наклав вето на закон про закриті декларації чиновників
12 вересня, президент відповів на заклик українців про відкриття Реєстру декларацій. Володимир Зеленський ветував закон, який зберігав обмеження щодо електронного декларування та закликав нардепів якнайшвидше проголосувати за публічні декларації чиновників.
Це чиста перемога українського громадянського суспільства, пише Центр протидії корупції.
Завдяки єдності та одностайності небайдужих українців, змогли зібрати на петиції необхідні 25 тисяч голосів. Наступного дня підписів налічувалося понад 80 тис. Це найшвидша реакція та найбільша кількість голосів за весь час існування цього інструменту.
Цей кейс вкотре доводить — влада в руках українців. Тому повернути публічність декларацій, це повернути ще один важіль контролю за посадовцями.
«Реєстр декларацій потрібно відкривати. З цією правкою закон має бути проголосований і бажано швидко», – сказав президент Володимир Зеленський під час свого короткого відеозвернення вранці 12 вересня, пише Forbes.
Вето президента щодо закону №9534, який повертав обовʼязкове декларування, але на рік обмежував доступ громадськості до декларацій чиновників, уже надійшло до Верховної Ради (ВР), йдеться у повідомленні у соцмережах Зеленського.
Парламент розгляне законопроєкт з урахуванням зауважень президента вже на початку наступного тижня, кажуть два нардепи з антикорупційного комітету.
Який вигляд матиме оновлений закон та які у нього шанси?
Чому Зеленський ветував закон про закриті декларації та що пропонує натомість
Петиція на сайті президента з вимогою накласти вето на закон №9534, за лічені години набрала необхідні для розгляду 25 000 голосів. Зараз її підтримали майже 84 000 осіб. «Логічно, що президент не хотів брати цей негатив на себе», – каже нардеп з президентської партії на правах анонімності. Він попросив не вкзаувати його імені у цій статті, оскільки не уповноважений офіційно коментувати рішення Зеленського.
Президент пропонує кілька правок до закону. Головна – Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) забезпечує відкритий цілодобовий доступ до реєстру. Виняток – декларації не мають подавати такі субʼєкти декларування, як військовослужбовці, особи, які перебувають у полоні чи на тимчасово окупованих територіях, а також члени їхніх сімей, пояснює заступник голови антикорупційного комітету Ярослав Юрчишин.
Такої позиції притримується й НАЗК. «Лише в окупованих Маріуполі, Бердянську, Генічеську, Мелітополі зареєстровано понад 17 000 декларантів (без врахування членів їхніх сімей)», – зазначається у релізі агентства.
Посадовці, які проходять службу у ЗСУ, можуть не подавати декларації, дані за минулі роки мають бути закриті, вказано у проєкті закону від Зеленського.
Напередодні очільник НАЗК Олександр Новіков попереджав, що це може створити труднощі. «Закриття цієї інформації (в ручному режимі, – Forbes) могло б зайняти від пів року до року роботи не лише у спеціалістів НАЗК, а й в ІТ-департаменту Міноборони», – казав він на початку вересня.
У Верховній Раді впевнені, що це можна зробити значно швидше. «НАЗК не потрібно буде збирати ці дані, держоргани мають передати їм готовий перелік осіб, навпроти прізвищ яких просто потрібно поставити галочки», – запевняє нардеп Юрчишин.
Виключення не стосується членів військово-лікарських комісій і голів територіальних центрів комплектування, які зобовʼязані будуть подавати декларації.
Коли декларування відновиться
«Впевнена, що закон (щодо публічного доступу до реєстру декларацій, – Forbes) проголосують», – каже голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна.
З цим погоджується і Юрчишин. «Переконаний що до кінця місяця ми вже матимемо не лише прийнятий, а й підписаний президентом закон», – запевняє він.
Внести «шкідливі правки» до закону також не вдасться, каже Радіна. «Процедура вето вже не передбачає інших змін, – пояснює вона. – Парламент може або погодитися або не погодитися з пропозицією президента».
Щоб подолати вето президента, парламенту потрібно зібрати не менш ніж 300 голосів депутатів, уточнює Юрчишин. Він сумнівається в такій можливості.
Ще один важливий фактор, який, ймовірно, не дасть парламентарям зволікати з розгляданням закону – відкриття реєстру є одним з зобовʼязань України за домовленостями з Міжнародним валютним фондом. Згідно меморандуму з МВФ, декларування мало б відновитися ще до кінця липня.
Згідно з законом, зараз держпосадовці мають подати декларації одразу за два роки (2021-й та 2022-й). У квітні 2024 року почнеться подача декларацій за 2023-й. Відкрити реєстр НАЗК має у двомісячний термін з моменту вступу закону у силу.
Ключові факти
- Президент пропонує встановити, що до закінчення або скасування воєнного стану НАЗК забезпечує відкритий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій.
- Водночас Зеленський зазначає, що у відкритому доступі не відображатимуться декларації, подані військовослужбовцями Держприкордонслужби, Держспецзвʼязку, Управління держохорони, ЗСУ та інших військових формувань.
- До завершення воєнного стану також не відображатимуться декларації співробітників поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до ведення бойових дій, поранених, полонених, миротворців, осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.
- НАЗК вилучає з відкритого доступу такі декларації на підставі письмового подання керівника держоргану, де проходить службу декларант, йдеться у пропозиціях президента.
- Голова держави пропонує встановити, що з дня, який настає за днем припинення або скасування воєнного стану, НАЗК має забезпечити відкритий доступ до декларацій, які містяться в Єдиному держреєстрі, всім особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
- Водночас НАЗК має забезпечити відкритий цілодобовий доступ до держреєстру не пізніше, ніж через 60 днів із дня набрання чинності цим законом, йдеться у пропозиціях президента.
Контекст
5 вересня Верховна Рада повернула обовʼязкове декларування статків державних посадовців. До останнього фінальна редакція законопроєкту №9534 була невизначеною: у парламенті точилися дискусії про те, чи варто робити реєстр декларацій публічним, як і було до повномасштабної війни.
Днем раніше антикорупційний комітет ВР підтримав поновлення декларування у закритому для громадськості форматі. Аналогічне рішення ухвалено й на засіданні голів фракцій.
Шанс відкрити реєстр був перед самим голосуванням у залі парламенту, однак відповідна поправка до закону набрала лише 199 голосів нардепів при необхідних 226.
6 вересня НАЗК звернулося до Зеленського з проханням накласти вето на законопроєкт 9587-Д щодо обовʼязкового декларування статків державних посадовців.
12 вересня президент Зеленський наклав вето на ухвалений нардепами законопроєкт 9587-Д. За словами Зеленського, документ із його пропозиціями повернули на повторний розгляд до парламенту.
-
Війна і вибори? Нотки авторитаризму, або як ламаються списи над тим, коли проводити в Україні парламентські вибори - аналітика "Дзеркала тижня"
-
Чернівецька облрада нагадала, що виплати для внутрішньо переміщених осіб у 2023 році продовжать автоматично
-
У Чернівецькій обласній прокуратурі представили нового керівника. Ним став Антон Ковальський
-
Рада ухвалила закон про деолігархізацію — головне з резонансного документа
-
Ідіотизм чи сепаратизм? Законопроект 4298 як нова атака на місцеве самоврядування. Серед ініціаторів - великий "спортсмен-депутат" з Буковини Георгій Мазурашу
-
Рада прийняла закон про в’язницю за брехню в деклараціях