Офіс Президента реагує на петиції лише тоді, коли є ризики для репутації, — Рух ЧЕСНО

  • Право
  • 1026
  • 0

Офіс президента України Володимира Зеленського вибірково відповідає на петиції громадян та використовує цей інструмент масового протесту для популістичної політики.

Про це у другому випуску спецпроєкту "ЧЕСНО про парламент" на Радіо НВ заявили головна редакторка Руху ЧЕСНО Ірина Федорів та аналітик Олександр Саліженко.

"Як свідчить аналіз Руху ЧЕСНО, попит на петиції надзвичайно зріс. Якщо брати 2021 рік, коли були ковідні обмеження, то загальна кількість петицій до президента була близько 8 тисяч. А за минулий рік ми бачимо, що петицій вже понад 12 тисяч. Тобто під час воєнного стану кількість зросла на більше ніж 50%. Це пояснюється тим, що інструментів, аби висловити масовий протест, у громадян зараз не так і багато", — розповідає Ірина Федорів.

За її словами, для українців дуже важливо, аби офіс президента розумів значення цих петицій й надавав оперативно відповіді:

"Бо ми бачимо, що зросла не лише загальна кількість. Утричі стало більше тих петицій, які набрали необхідні 25 тисяч голосів. Це говорить про величезну згуртованість українців".

Як наголошує головна редактора Руху ЧЕСНО, були петиції, які за день чи за кілька годин зібрали необхідну кількість голосів.

"Наприклад, по містобудівній "реформі" 5655. Люди показують, що для нас це червоні лінії, ви не можете цього робити, бо ми не хочемо таких "реформ". На петиції, які, здавалось би, кричущі, відповіді досі не надали", — пояснює Федорів.

На відповідь на петицію є 10 днів, але, за словами Федорів, офіс президента не відреагував з першої половини грудня.

"З іншого боку, є важлива петиція про відновлення декларування, яку Олексій Гриценко подав в останні дні січня. Ця петиція також дуже швидко набрала голоси, і відповідь вже є. Тобто з боку офісу президента ми бачимо певну вибірковість, коли вони на щось відповідають, а на щось, коли їм не вигідно, не відповідають. Це не дуже добре, бо петиції — це останній інструмент масового спротиву чи корекції політичної поведінки нагорі, і він має працювати", — переконана представниця Руху ЧЕСНО.

За словами парламентського аналітика Олександра Саліженка, також може відбуватися переадресація на інший орган влади, як було з петицією про позбавлення звання Героя України Юрія Бойка:

"Офіс президента переадресував її на Кабмін. Перший раз прем'єр-міністр Денис Шмигаль відповів, що не знайшов підстав додати Бойка до санкційного списку. І лише після другої хвилі обурення громадськості і висвітлення цієї проблеми її повернули на розгляд, щоб переглянути позиції".

На думку Саліженка, "офіс президента, коли йому вигідно — відповідає, коли ні — мовчить, а коли ситуація так собі — переадресовує на інші органи".

За словами Ірини Федорів, у законодавстві щодо петицій також є прогалина: кінцеву відповідь отримує лише автор петиції:

"Як би ми дізналися про долю петиції щодо Бойка: президентом питання делеговане на прем'єр-міністра, але який результат? Довелося написати звернення на кабмін, аби у Дениса Шмигаля запитати: а далі що?"

"На петиції реагують лише тоді, коли є репутаційні ризики для влади. А це політика популізму, коли ти спершу зневажив чи делегував питання від громадян, а потім, коли це вже обернулось хвилею обурення, то відреагував", — підсумовує Федорів.

Нагадаємо, раніше понад 60 провідних медіа та громадських організацій оприлюднили спільну заяву, в якій вимагають від політиків відкрити реєстри та поновити доступ до публічної інформації.


 Купити квартиру в Чернівцях
Коментарі:
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації