До 25 500 грн для громадян: Все про нові штрафи і встановлені строки за порушення мобілізаційного законодавства

Нещодавно ВР прийняла новий мобілізаційний закон, який вносить суттєві зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і посилює відповідальність за порушення законодавства у сфері оборони та військового обліку.

Про це пише NV Бізнес.

Зміни до статті 38 КУпАП

Однією з ключових новацій цього Закону є внесення змін до статті 38, яка регулює строки накладення адміністративних стягнень. Зокрема, вводиться нова частина сьома, відповідно до якої «адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210−1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення». Таким чином, встановлюється спеціальний строк накладення адміністративних стягнень за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Зміни до статей 210 та 210−1

Закон також вносить суттєві зміни до змісту статей, які визначають відповідальність за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Стаття 210 КУпАП викладена в новій редакції, яка передбачає більш суворі санкції за порушення правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами. Зокрема, за одноразове порушення встановлюється штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Оскільки на 2024 р. ця сума складає 17 гривень, загальна сума поки становитиме від 3 400 до 5 100 гривень.

За повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, передбачається штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів (від 5 100 до 8 500 гривень).

Крім того, у новій редакції статті 210 з’явилася третя частина, яка встановлює особливо суворі санкції за порушення правил військового обліку в особливий період. За такі дії передбачається накладення штрафу від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів (від 17 000 до 25 500 гривень).

Але відповідно до примітки до статей 210 та 210−1, їх положення не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста через інформаційно-комунікаційні системи, реєстри, бази даних державних органів.

Стаття 210−1 також зазнала суттєвих змін. У новій редакції ця стаття передбачає відповідальність як для громадян, так і для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Для громадян встановлюється штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів за одноразове порушення (від 5 100 до 8 500 гривень) та від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів (від 8 500 до 11 900 гривень) за повторне протягом року.

Для посадових осіб передбачається штраф від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів (від 17 000 до 25 500 гривень) за одноразове порушення та від 1 500 до 2 000 неоподатковуваних мінімумів (від 25 500 до 34 000 гривень) за повторне протягом року.

Крім того, частина третя статті вводить особливо суворі санкції за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Для громадян передбачається штраф від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів (від 17 000 до 25 500 гривень), а для посадових осіб — від 2 000 до 3 500 неоподатковуваних мінімумів (від 34 000 до 59 500 гривень).

Зміни до статті 258 КУпАП

Закон також вносить зміни до статті, яка регулює процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, додається нова частина, відповідно до якої протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210−1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик цих органів, будучи належним чином повідомленою, та за наявності у зазначених органів підтвердних документів про отримання особою виклику.