Заступник міського голови Чернівців Юрій Лесюк: У мене немає сумнівів, що всім кандидатам на посади директорів шкіл даватиметься неупереджена професійна оцінка

Розглядаючи варіанти працевлаштування на обласному рівні, він обрав роботу в команді майбутнього мера Клічука. Хто він, чому вирішив взяти участь у виборчій кампанії “Єдиної Альтернативи”, які ключові завдання ставить перед собою на посаді заступника, яке бачення розвитку освітньої мережі, чого очікувати від конкурсу на керівників навчальних закладів, яка ситуація з медичними закладами, - про це все ми запитали у Юрія Лесюка, заступника Чернівецького міського голови.

Пане Юрію, яким чином доєдналися до команди Єдиної Альтернативи? Хто кого знайшов - ви Клічука чи Клічук вас?

Коли почув про «Єдину Альтернативу», я працював заступником голови Черкаської обласної адміністрації. Був у відпустці, приїхав додому у Чернівці і побачив перші білборди «ЄА». На той момент для мене не було зрозуміло, що то за «Альтернатива». Далі виявилося, що це був рух, який об’єднав людей, яких я чудово знав, деяких я не знав особисто, але чув про них хороші відгуки. Роман Васильович особисто запропонував приєднатися до руху. Звісно, на той момент про посади мова не йшла. Я приєднався не одразу, а лише після того, як звільнився з Черкаської ОДА. На той момент стояло питання про працевлаштування. Але я вирішив взяти участь у виборчій кампанії також.

Як відбулося Ваше призначення? Чому Вас обрали та чому саме такий напрямок куруєте?

На той час я уже був депутатом обласної ради та розглядав варіанти щодо можливої роботи на обласному рівні. Враховуючи мій досвід та те, що в Черкаській ОДА я працював саме за гуманітарним напрямком, я також отримав пропозицію від майбутнього міського голови про роботу в його команді курувати такі ж питання.

Як завдання ставите перед собою, які плани?

Є стратегічні цілі, які я для себе визначив і про які інформував міського голову. Є оперативні.

По-перше, напрямок за який я відповідаю стосується мережі закладів охорони здоров’я, освіти. Адже необхідно раціонально використовувати наявний фінансовий ресурс та визначити пріоритети. Це потрібно для того, щоб підсилити ті складові мережі, які потребують розвитку. У той же час варто брати на себе політичну відповідальність щодо можливої оптимізації неефективних закладів.

Знаю, що раніше у міста були проблеми через потребу дофінансовувати освіту. Адже були школи з низькою наповненістю класів. З власного досвіду бачив, як у громадах області оптимізовують освітні заклади, адже недоукомплектовані класи – це тягар на місцевий бюджет. Чи аналізували освітню мережу?

Так, безумовно, я аналізував це питання. Сформовані уже певні висновки, які стосуються і загальної середньої освіти, і дошкільної. По дитячим навчальним закладам не так гостро стоїть питання. У деяких районах міста нам необхідно добудовувати садочки. Щодо загальноосвітніх закладів, тут є можливості оптимізувати. Це стосується передусім тих шкіл, де навчається менше дітей, ніж це рекомендує міністерство щодо наповненості класів. У середньому має вчитися 27 учнів у класі. У нас, на жаль, є школи, де навчається до 20 учнів. Знову ж таки, постає питання вартості навчання одного учня. Ми розглядаємо можливість об’єднання певних шкіл.
Ось питання румунських шкіл, яке є болючим. Румунські товариства, які є на Буковині та в самій Румунії завжди гостро реагували навіть на спроби говорити на цю тему.

Я недавно розмовляв з директором однієї з румунських шкіл. І ми уже більш-менш дійшли до єдиної точки зору щодо можливого розвитку школи. Бо, якщо говорити про суто етнічну складову румунської школи, то тут перспектива не дуже втішна для такого закладу.

Щоб ви розуміли, чотири румуномовні школи є малокомплектними. Я особисто бачу такий вихід. Румуномовні школи мають працювати на тих самих принципах, що й інші – обслуговувати за принципом територіальності. Що це означає. Ми, наприклад, залишаємо ту кількість румуномовних класів, надаємо можливість усім румуномовним мешканцям Чернівців у майбутньому вчитися у цій школі, формувати ту кількість класів, у якій є потреба. Але у цю школу будуть набиратися і україномовні діти, які проживають на цій території. Якщо закріпити територію за школою, тоді буде перспектива, ми забезпечимо збереження культурних традицій і зможемо розвивати заклад. Бо від кількості дітей залежить розмір субвенції, яку школа отримає з державного бюджету.

Інше – це укрупнення тих шкіл, де наповнюваність – менше середнього. Цей процес є тривалим, продовжуємо аналіз. У нас є проблема у нових мікрорайонах, які активно забудовуються, наприклад, Гравітон. Зрозуміло, що треба будувати школу. Але це довго і це дорого. Є деякі варіанти, які ми можемо реалізувати найближчий рік. Це пов’язано з приміщеннями, які потенційно можна використати під школу. У цьому напрямку активно працюємо.

Пане Юрію, за кілька днів у місті відбуватиметься безпрецедентний за масовістю конкурс на посаду керівників закладів середньої освіти міста (директорів шкіл, гімназій та ліцеїв). Мер міста Роман Клічук нещодавно пояснив такий масовий конкурс «бажанням перезавантажити управління школами». Наскільки відомо, ви - є головою цієї конкурсної комісії. Чи можете ви гарантувати, що конкурс пройде чесним та справедливим? Що директорами середніх навчальних закладів міста справді стануть достойні педагоги? Бо вже сьогодні не обходиться без скандалів, анонімних листів батьків, які пишуть по певних закладах, що «вже все наперед вирішено, хто виграє конкурс»...

Мені взагалі дивно чути про те, що вже визначено, хто виграє. Члени конкурсної комісії призначені нещодавно і не мають майже жодного відношення до управління освіти. Є директори шкіл, представники державних органів, які працюють в сфері освіти, працівники місцевого самоврядування. Тому для мене дивно, що хтось може стверджувати, що вже щось вирішено. Є 9 членів комісії і це достойні люди, тож немає сумнівів, що всім кандидатам даватиметься неупереджена оцінка.

А можна трохи детальніше про процедуру відбору?

Кожен учасник оцінюється по 100-бальній системі. Що поки для себе визначаємо, то це низький прохідний бал – 55 балів. На мою думку це мало. У нас є такі школи, де по одному претенденту і якщо він не отримає підтримку комісії, все одно зможе набрати 55 балів. Це певна незначна проблема. А в цілому буде відбір по кількості набраних балів. Спочатку будуть тестові та ситуаційні завдання, презентація. До кінця червня плануємо це завершити. Конкурсна комісія надає рекомендації, а підписує розпорядження вже міський голова.

Якщо говоримо про нові мікрорайони, які активно забудовуються. Як тут вирішується питання освітньої інфраструктури: школи, садки. Це уже є проблемою, а що говорити через п’ять-десять років?

Позиція міської ради – це те, що обов’язковою умовою створення нових мікрорайонів, або забудова існуючих – це дотримання вимог інфраструктури, освітньої зокрема. Ми маємо негативний приклад в місті, коли хаотична забудова на будь-яких вільних місцях призводить до того, що у людей немає дворів, не те, що шкіл. Звісно, відбувається перенавантаження інших шкіл, що також лягає перевантаженням на громадський транспорт, масове використання власного транспорту. Такі речі тягнуть за собою інші проблеми. Тому зараз перед забудовником ставиться чітко – комплексний підхід до будівництва багатоквартирних житлових будинків.

А що робити з тими, що уже побудували?

Фактично всю землю там уже приватизували. Треба шукати місця для будівництва, тому будемо використовувати будь-які можливості і залучати кошти державного бюджету, міського, для того, щоб будувати школи і дошкільні навчальні заклади.

А є вже якесь розуміння, де потрібно будувати найперше – в найближчі 2-3 роки?

В першу чергу це район Гравітону, вулиці Комунальників, Гарячий Урбан - там якраз сходиться декілька потоків.

Щодо освітньої субвенції, то «Чернівецький промінь» (телеканал – ред.) намагався щось роздмухати, але ми детально вивчили це питання і можу сказати наступне: насправді так, в січні освітяни не отримали половину своєї зарплатні, аванс отримали, а заробітню плату – ні. Далі почали отримувати регулярно, але борг за січень висить і буде виплачений до липня. Це кошти освітньої субвенції. Поряд з тим, непедагогічні працівники освітніх закладів отримують заробітню плату вчасно, без збоїв, - це за кошти міського бюджету.

Також з місцевого бюджету можна преміювати педагогів в розмірі до 20%. Чи практикується таке? І чи вже прораховували відповідність розміру освітньої субвенції потребам – вистачить?

Поки що вистачає. У зв’язку з карантином у нас є великі «мінуси», але є і «плюси», якщо можна так сказати. Наприклад, в школах ми економимо на харчуванні, на комунальних послугах. Тому поки з освітньою субвенцією проблем не має, єдине – це збої в надходженні коштів з центрального бюджету.

Тобто навіть те, що окремі школи недобирають дітей, ось Ви казали, що є класи менше 20 учнів, то субвенції на заробітню плату педагогічному персоналу вистачає?

Так, станом на зараз вистачає. Щодо стимулюючих виплат з міського бюджету, то вони можуть бути за потреби.

Поговоримо тепер про медицину, адже зараз з карантином і пандемією непростий період для керування цією сферою. Яка готовність міських медичних закладів, що з процесом вакцинації?

З вакцинуванням є проблеми і, на мою думку, це відповідальність Кабінету Міністрів України та профільного Міністерства. Інформаційний супровід МОЗ провалило. Тому що вакцинальна кампанія по суті розпочалась без цього супроводу і різні міфи та вигадки значно впливали на рішення людей не вакцинуватись. Це, на жаль, масове явище, в тому числі в Чернівцях. Люди були дезорієнтовані щодо якості вакцин, країн виробників, необхідності вакцинування. Я не говорю про людей, які оперують поняттями «чіпізація» та «5 G» - там все складно і якось вплинувати на них неможливо. Є люди, які вагались, а чіткого пояснення через телебачення та інтернет не було. Бо спочатку йшлось про те, що друга доза вакцини буде вводитись через місяць, а тепер взагалі виходимо на інтервал в чотири місяці. І тут є ризики, що люди інфікуються в проміжку між першою і другою дозами. А це подається, що людина вакцинувалась, але потім захворіла все одно. Висновок який напрошується? Вакцина неефективна. Хоча ця людина не вакцинована, бо такою вона вважається після введення другої дози і те, лишень через два тижні опісля введення другої дози. Тоді захист в організмі сформувався. Але тут ще питання в тому, яка вакцина. Pfizer – 95% рівень захисту, як заявляє виробник; китайська – до 60%; AstraZeneca – біля 70%. Але в цілому інформаційна кампанія була провалена, тому зараз важко забезпечити масове вакцинування, як це відбувається в цивілізованих країнах.

Яка ситуація з медичними закладами, оновлення їх обладнання, фізичного стану кабінетів?

Я б тут розділив питання на дві частини.

Перше – це підготовка закладів до наступної хвилі коронавірусної інфекції, бо все одно ми чекаємо четверту хвилю і, скоріш за все, вона буде восени. Ми повинні бути готовими до цього. Зараз працюємо над відкриттям нових кисневих станцій в першій та четвертій міських лікарнях (колишня «залізнична» лікарня і лікарня в Садгорі). Відповідно, більша кількість людей зможуть отримати кисневу терапію, яка вкрай необхідна при цій хворобі.

Другий напрямок роботи – це оновлення медичного обладнання, технічного забезпечення, що пов’язане з підписанням відповідних пакетів з НСЗУ (Національна служба здоров’я України). Наприклад, підписання пакету, який фінансує обстеження хворих з проблемами шлунку передбачає закупівлю гастродуоденоскопа – апарату, який вводиться в шлунок і там можна зробити обстеження, маніпуляції. Тому ми виділяємо кошти тим закладам, які цей пакет планують або вже підписали. Тобто кожна лікарня працює індивідуально. Є певні перекоси між лікарнями в цьому питання. Наприклад, дитяча міська лікарня підписала достатньо багато пакетів з НСЗУ і збільшила кількість штату на 40 осіб і в них зараз є певна нестача коштів. Але, думаю, це вирішиться, коли ці пакети запрацюють повноцінно і будуть фінансуватись на 100%, бо зараз є ще певні проблеми.

Тобто загалом оновлення обладнання, кабінетів і т.д. зараз вже більше на відповідальності медичних закладів, які автономізовані? Тоді яка роль міста в цьому – координаційна, контролююча?

Більшість наших закладів і амбулаторної, і стаціонарної ланки мають достатньо коштів. А окремі заклади, як міська дитяча поліклініка, відкладають залишок коштів на депозитних рахунках. Якщо говорити про стратегічні напрямки, то окрім формування мережі, ми цього року продовжуємо роботу із закладами щодо формування і виконання їх фінансових планів. Це відмінне від попередніх кошторисів, фінплан це інше. Якщо раніше кошторис формувався відповідно до грошей, які виділялись, то тепер фінансовий план формується знизу залежно від того, що лікарня хоче зробити. І відповідно до цього вони шукають різні джерела фінансування. Тобто вони рахують, що їм надійде від НСЗУ, від міського бюджету, позабюджетних коштів. В лютому цього року ми вперше затверджували такі фінансові плани і я думаю, що цей процес буде постійний, бо ми будемо перевіряти як ці плани виконуються.

Другий напрямок, який ми зреалізуємо, це створення наглядових рад при медичних закладах. Ці нові органи повинні будуть знати про потреби і проблеми в закладах і далі вже впливати на керівника. Бо зараз керівник комунального некомерційного медичного закладу є достатньо незалежною особою і в них дуже багато повноважень. Це потрібно якимось чином компенсувати, щоб не було такої абсолютної влади. Він призначається міською радою, але контракт підписується на 5 років, а звільнити дуже важко. Тож має бути присутній постійний контроль збоку громади у вигляді громадської чи наглядової ради. Ми це зробимо цього року. Якби не ковід, то зробили б це швидше.

Є соціальне житло і чернівчани мають можливість отримати його згідно черги. Час від часу стають відомі ситуації, коли таке житло отримують поза чергою. Чи маєте ідеї як зробити цей процес максимально прозорим і звести до мінімуму корупційні ризики при отриманні такого житла?

Безумовно плануємо. Змінюються керівники структурних підрозділів, які займаються цими питаннями, окремі працівники відділів. Пік цей процес уже пройшов, тож скоро зможемо прозоро і справедливо ці питання вирішувати.

Загалом, пільговиків дуже багато. Якщо говорити про соціальний напрямок, то ось мені надали інформацію, що у нас в місті проживає 92 тис. пільговиків всіх можливих категорій. І всі забезпечуються відповідними пільгами в залежності від наявного фінансового ресурсу. Тому це питання буде під контролем, особливо якщо говорити про землю і житло, бо це дуже дорого. До речі, ми вивчали досвід інших міст, наприклад були у Львові, і там теж стоїть питання про забезпечення землею учасників АТО. Вони підходять по-своєму до вирішення цієї проблеми – у них створена міська програма по забезпеченню землею. Учасник АТО має можливість отримати 100 тис. грн, але тоді відмовляється від землі. Під цю програму вони виділили 600 млн грн на три роки. Хоча тут є колізія, бо по закону він все одно може претендувати на землю, навіть після отримання грошей. Тому ми це також не можемо в повній мірі використати в себе.

Зараз дивимось, де ще є вільні землі, але тут також є певне зловживання, бо людей підкуповують і, на жаль, серед них є учасники АТО. Потім на виділеній їм землі з’являються багатоквартирні будинки, а вони отримують матеріальні компенсації. Були і такі випадки. А щодо черги на квартири, то вона велика і люди там стоять десятками років. З останнього позитиву, то надали квартиру чернівецькій сім’ї, де взимку народилась трійня. Це житло з маневрового фонду – двокімнатна квартира, яка дозволить покращити умови життя цієї сім’ї, бо до цього вони жили в однокімнатній квартирі і в поганих умовах. Також в цьому році буде надана однокімнатна квартира ліквідатору аварії на ЧАЕС, який стоїть першим в черзі. В минулому році він відмовився і отримала людина, яка була другою в черзі. Також в цьому році виділили дітям-сиротам грошову допомогу на вирішення житлового питання. Наприклад, одна дівчина знайшла можливість купити за ці 200 тис. грн двокімнатний будиночок на Роші, недалеко від клубу. Тобто різні варіанти є.

І наостанок ще таке питання про Вас особисто, бо говорили багато про роботу. Маєте якесь хобі?

Я люблю їздити за кермом авто – це позитивно впливає на мою нервову систему. Люблю далекі подорожі автомобілем. Я не палю сигарет і не п’ю алкоголь. Інколи запитають, як же я розслабляюсь, то ось проїхати по місту одне коло і я вже розслаблюсь. Друге хобі – риболовля. На вихідних, якщо є можливість, то намагаюсь не втрачати нагоди. І ще читання книг. Ось зараз читаю «Ворошиловград» Сергія Жадана. Я спочатку подивився фільм і далі вирішив прочитати книгу. То книга мені більше подобається.

Ви сказали, що не вживаєте алкоголь і не палите. А маєте тоді якісь інші шкідливі звички?

Напевно, ні, бо наркотики також не вживаю (сміється). Стосовно алкоголю і сигарет, то я з принципових питань їх вирішив не вживати. Це речі більш філософські, бо людина має самостійно контролювати свої емоції і для того, щоб розслабитись необов’язково приймати щось ззовні. Тому потрібно вчитись керувати своїм настроєм та емоціями.

Я взагалі проти культу відпочинку, який має відношення до чарки і алкоголю. Можливо, в інших країнах це важливо, але, коли в нас все обертається навколо стола і тостів, а потім танців безконтрольних людей, то мені це дуже не імпонує. Я не вважаю, що це відпочинок. Це, можливо, заміна чи імітація чогось. Щастя, наприклад.

Андрій КУЧУРАН, спеціально для БукІнфо (с)
Фото Василя Кияшка

НАША ДОВІДКА:

ЛЕСЮК Юрій Миколайович

Народився 3 червня1972 року у м.Чернівці.

Освіта вища: у 1995 році закінчив Чернівецький державний медичний інститут, за спеціальністю лікувальна справа, кваліфікація лікар;

09.1987 – 08.1989 - санітар Чернівецької міської клінічної лікарні № 1

08.1995 – 02.1998 - лікар-інтерн, лікар-терапевт Чернівецької міської лікарні № 3

03.1998 – 07.2004 - лікар-інфекціоніст Чернівецької обласної клінічної лікарні

06.2004 – 06.2014 - головний лікар, лікар-інфекціоніст Чернівецького обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом

06.2014 – 12.2019 - заступник директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької обласної державної адміністрації

12.2019 – 08.2020 - заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації

В даний час - заступник міського голови Чернівців.