Узяв у полон окупанта, хоча міг і вбити: історія Героя з Буковини Ярослава Невірянського

Добрий, усміхнений, завжди готовий допомогти. Таким запам’ятали односельці Ярослава Невірянського. Він без вагань вирушив боронити Україну від російських загарбників. Телефонуючи дружині, завжди підбадьорював, казав, що все гаразд, ніколи не скаржився на труднощі. І лише під час останньої розмови зізнався, має погане передчуття… Утім, виконати наказ та захищати найтяжчі позиції не відмовився.

Історію Героя публікує Чернівецька обласна рада.

Народився Ярослав Невірянський 29 жовтня 1980 року у селі Росошани Дністровського району. Згодом родина виїхала на Вінниччину. Батько та брат юнака були лісниками, до цього фаху готували і його. Однак Ярослав вирішив обрати інший шлях і повернувся в рідне село до бабусі. Згодом вступив до Кельменецького ліцею, де отримав професію тракториста.

Після навчання Ярослава Невірянського призвали до війська на строкову службу. Потім було одруження, народження синів Дениса та Євгена. Гроші заробляв, працюючи за кордоном, їздив до Німеччини та Чехії. Був уважним і турботливим чоловіком, дуже добрим до дітей, виконував усі їхні забаганки, ділиться спогадами дружина захисника Наталя Невірянська.

Із початком повномасштабного вторгнення Ярослав Невірянський одразу вирішив, якщо знадобиться – захищатиме Батьківщину. До лав Збройних сил України його мобілізували 16 грудня 2022 року. Служив солдатом-радіотелефоністом у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс». Від початків опинився там, де було найгарячіше, на Бахмутському напрямку.

Наталя розповідає, одного разу чоловік узяв у полон російського військового. Той вийшов просто на їхні позиції. Один постріл, і ворога було б знищено, та Ярослав не зробив цього. Подумав, що окупанта можуть обміняти і врятувати таким чином когось із українських воїнів.

Загинув захисник 23 червня 2023 року під час виконання бойового завдання біля села Миколаївка Бахмутського району Донецької області. У пам’ять про чоловіка Наталя Невірянська створила на сайті Президента України петицію про присвоєння йому звання Героя України посмертно.