Служать в одному батальйоні, але в різних підрозділах: рідні брати з Чернівців захищають Україну на передовій

Під час війни багато чоловіків з Буковини добровільно стали на захист своєї країни. Двоє братів з Чернівців – не виняток. Коли почалася війна, чоловіки не зговорюючись, вирішили добровільно піти на військову службу та стати на захист Батьківщини, повідомляє 107 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ.

Костянтин та Іван – рідні брати. Росли у люблячій родині. Вдома на них чекають батьки, сестра та окрім них, на Костянтина з нетерпінням ще чекає кохана дружина з чотирирічною донечкою Мирославкою.

«Я був далекий від військової справи і не знав куди звернутися, але точно знав, що в такий важкий для країни час, я не можу бути осторонь і спостерігати що коїться з країною, тому на другий день повномасштабного вторгнення рф записався до лав 107 обр ТрО ЗСУ. Цікаво і те, що мій рідний брат Костянтин не домовляючись зі мною теж записався до лав 107 обр ТрО ЗСУ. Ми це робили за покликом серця, та випадково получилося, що ми майже одночасно прийшли на службу, та ще й потрапили в одну військову частину»- каже Іван.

Костянтин в цивільному житті працював у туристичній сфері гідом-інструктором та паралельно виконував висотні роботи на будівлях, промислових об’єктах, а Іван займався фото-відео-зйомкою на професійному рівні.

На передову Іван вирушив разом із рідним братом Костянтином. Служать чоловіки в одному батальйоні, але в різних підрозділах.

«Звичайно, спочатку страшно було. Але що поробиш. Ми прийшли, щоб захищати мирне населення України, рідних та близьких. Перемога буде за нами обов’язково. І ми допоможемо, щоб вона швидше настала»- наголошує військовослужбовець.

Іван розповідає, що йому дуже подобається колектив його підрозділу- «веселий колектив однодумців». Хлопці завжди підтримують один одному бадьорий, гарний настрій, незважаючи на важкість військової служби.

«Одного разу, коли ми їхали на позиції по розбитій польовій дорозі, почався артилерійський обстріл. Обабіч дороги лунали вибухи. Автомобіль добряче трясло. Всі насторожились, а водій в цей момент, увімкнув на повну гучність веселу молдавську музику і щосили натиснув на педаль газу. Машина заревіла і на повній швидкості помчала через ями та перекати дороги. Ми не втрималися, попадали на підлогу кузова та почали реготати. Так і вибралися із-під обстрілу, під гучну, молдавську, веселу музику, як на одному подиху, без втрат». - з усмішкою пригадує Іван.

Днями Костянтин отримав поранення при виконанні бойового завдання та перебуває в госпіталі. А Іван і надалі несе службу виконуючи визначенні бойові завдання.