Попрощавшись із нареченою-словачкою, поїхав на війну: історія 23-річного Героя з Буковини, який воював на трьох найгарячіших напрямках

Закінчивши університет, мріяв про життя в іншій країні з коханою дівчиною-словачкою Михайлиною. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росіян в Україну, був у Словаччині, але вже 24 лютого, у другій половині дня, повернувся та добровільно з’явився у центр комплектування в Ужгороді. Не міг допустити, щоб ненависний ворог безкарно вбивав мирних жителів України, плюндрував міста і села, захоплював українську землю. Як історик дуже чітко усвідомлював, що ворога з його нездоровими імперськими амбіціями треба зупинити, не дати дійти до рідної Буковини, а захистити свій край та близьких.

Історію Героя з Буковини публікує Чернівецька обласна рада.

Народився Дмитро Вікторович Магаляс 2 грудня 1999 року в селищі Кельменці, нині Дністровського району Чернівецької області. Успішно закінчивши Кельменецький ліцей, вступив до Ужгородського національного університету на історичний факультет, відділ «американістики». Вищий навчальний заклад Дмитро закінчив із відзнакою та продовжив здобувати освіту, вступивши до магістратури. Вільно володів англійською мовою. Був самостійним, кмітливим та відповідальним. Згодом поїхав працювати за кордон. Звістка про російське вторгнення застала Дмитра в Словаччині. Коли дехто з українців намагався виїхати за кордон, він навпаки повернувся в Україну, щоб стати добровольцем та захищати рідну українську землю.

Не маючи військового досвіду, Дмитро Магаляс, дуже швидко навчився працювати з різними видами зброї, оволодів РПГ-7 та ПГ, знав принцип роботи NLAW та панцер Фауста, кулеметів ДШК. Був кулеметником, наймолодшим серед побратимів у військовій частині 63-ї бригади 105-го батальйону 3-ї роти 2-го взводу. Мав позивний «Башкір». Служив в аеророзвідці, був корегувальником для артилеристів, вишукуючи за допомогою дрона ворожі позиції, техніку, піхоту. Дмитро пройшов справжнє пекло, складні ситуації, адже виконував бойові завдання у Миколаївській, Херсонській та Донецькій областях. Зазнав багатьох поранень, пережив шість контузій, які спричинили втрату слуху, часті головні болі, носові кровотечі, проте продовжував виконувати бойові завдання, не зважаючи ні на що.

Після війни мріяв повернутися до коханої дівчини у Словаччину, яка на нього чекала та підтримувала з-за кордону тривалий час. Дуже хотів почути по рації, що ми перемогли.

На жаль, доля розпорядилася інакше. 23 березня 2023 року життя Дмитра обірвалося. 26 березня його усією громадою проводжали до місця вічного спочинку. Похований молодий герой з усіма належними військовими почестями у Кельменцях. Дмитрові було 23 роки.

Захисник Дмитро Магаляс героїчно боронив рідну Україну від російських загарбників та поклав своє молоде життя за волю й незалежність рідної України. У нього залишились батько Віктор, сестра Христина, бабуся Валентина, племінники.

Вічна пам’ять та слава Герою!