Помер письменник і громадський діяч Дмитро Капранов
У віці 56 років раптово помер український письменник, публіцист, громадський діяч та блогер Дмитро Капранов. Разом з братом-близнюком Віталієм Капрановим вони були ведучими YouTube-каналу "ім. Т.Г. Шевченка" та видавали історичну літературу.
Про смерть дієвця повідомили на сторінці братів Капранових у Facebook, передає "Українська правда. Життя".
"Друзі, в нас біда. Сьогодні зранку раптово помер Дмитро. Коли і де прощання, напишу завтра. Все решта скасовується, пробачте", – написав Віталій Капранов.
Довідка
Брати Капранови народилися 24 липня 1967 року в місті Дубоссари у Молдові. Згодом родина переїхала до Очакова Миколаївської області. У школі не вивчали української мови, а вищу освіту здобували в Уральському політехнічному інституті та Московському енергетичному інституті за спеціальністю "Технічна кібернетика".
Під час життя у Москві в 90-х Дмитро та Віталій розвивали українську діаспору – видавали українську газету “Тинди-ринди” та журнал фантастики "Брати". В той самий період розпочали роботу над першою книжкою "Кобзар 2000", всього створили десяток історичних та фантастичних творів.
На початку 2000-х повернулись до України, де і продовжили свою діяльність . Разом з братом Дмитро заснував видавництво "Зелений пес".
У 2019 році створили YouTube-канал "імені Т. Г. Шевченка", на якому розповідали про історію України та пов’язані з нею міфи. Після початку повномасштабного вторгнення брати-близнюки долучились до полку "Азов" та обороняли Київщину. Згодом повернулися до цивільного життя та активно розвивали свій канал про історію.
-
На Буковині поховали двох Героїв захисників України: сержанта Сергія Блуговського та Віорела Лупу
-
У Красноїльську на Буковині прощаються з полеглим Героєм Яном Левицьким
-
Буковинський нардеп Мазурашу вчуяв вибори. Знову почав бігати з коментарями на телеканали (ВІДЕО)
-
90-річчя відзначає знаний буковинець, доктор історичних наук, професор, колишній декан історичного факультету ЧНУ Юрій Макар
-
У селі Зелений Гай прощаються з полеглим захисником - командиром відділення безпілотників Павлом Мельничуком
-
Віталій Кацевич пив брудну воду з річки, щоб не померти від голоду - їв молюски. Його поранені ноги стали прихистком для опаришів. Розмова з воїном, який 17 днів був на межі життя і смерті