Помер колишній директор Чернівецького ліцею №9 (раніше – гімназія №4) Василь Зав’ялець

На 89-му році життя помер колишній директор Чернівецького ліцею №9 (раніше – гімназія №4) Василь Григорович Зав’ялець.

Про це у Facebook повідомив журналіст та випускник і колишній вчитель історії у цій гімназії Юрій Чорней, пише molbuk.ua

Василь Зав’ялець багато років очолював заклад, який за радянських часів називався СШ №9 імені Панаса Мирного. Саме за його директорства, за словами багатьох, школа стала однією з найкращих в області, передусім за рівнем викладання англійської мови.

Після завершення роботи на посаді директора Василь Зав’ялець залишився у гімназії працювати вчителем історії.

Освітянина не стало тиждень тому, зазначає Юрій Чорней. Він поділився спогадами про Василя Григоровича.

"Щойно випадково довідався, що минулого тижня поховали Василя Григоровича Зав'яльця. Він помер на 89-му році життя. Підпис саме цієї людини стоїть на моєму атестаті зрілості, який я отримав після закінчення такої рідної (до щему у серці) СШ №9 імені Панаса Мирного. Василь Григорович Зав'ялець був не тільки її випускником, багаторічним директором, з кількарічною перервою на роботу у міському управлінні освіти, але й викладав у десятикласників такі предменти, як "Історія СРСР" і "Суспільствознавство".

Зрозуміло, якими то могли бути історія і політекономія соціалізму за чотири роки до розвалу Радянського Союзу, але цього вчителя я любив. Здається, у старших класах навіть написав шкільний твір про нього. Ми бачили, що він часто був суворим і вимогливим до вчителів, але до дітей завжди ставився поблажливо. Принаймні до нас. І це підкупало. На котромусь із позашкільних заходів, на яких учні пародіювали учителів, мені випала нагода показати характерні жести і вислови директора школи зі сцени актового залу. Пам'ятаю, що тоді він так само, як і більшість присутніх на вечорі учнів і вчителів, голосно сміявся.

Коли на останньому курсі істфаку мені довелося обирати школу, щоб проходити педагогічну практику, я ні хвилини не задумуючись, пішов до Зав'яльця. Так склалося, що цілий місяць викладати історію у його одинадцятому класі мені довелося самостійно, без звичного для практикантів вчительського контролю. Вже не пригадую точно причини, здається, Василь Григорович тоді просто взяв відпустку. З цієї причини після практики мені навіть заплатили якусь зарплату.

Про це мало хто знає, а швидше за все й взагалі ніхто, але саме та практика посіяла у моїй голові божевільне бажання бути учителем. Щастя, яке переживає викладач, навчаючи вдячних учнів, мало з чим може зрівнятися у цьому житті. І дякуючи практиці у класі Зав'яльця я його пережив. Через кілька років, після нетривалої чиновницької роботи у "будинку з левами", незабутнього навчального року у Чернівецькому ліцеї №1, коли знову постало питання вибору, не задумуючись вирішив спробувати пережити ті ж відчуття у рідній школі. Але вже не як практикант, а як повноправний учитель.

Василь Григорович тоді вже давно був звичаним учителем історії, а не директором. Так ми з ним стали колегами. Навіть приймали разом екзамен з історії в котромусь із випускних класів. Щоправда тепер вже не я у Зав'яльця, а він у мене був асистентом.

Перебудова, розвал Радянського Союзу, відкриття нових, заборонених раніше сторінок історії, розвели нас по різні світоглядні боки. Ми не були однодумцями. Залишилися тільки симпатія і повага до людини, яка колись була частиною мого життя.

Скільки ще поколінь випускників легендарної української за радянських часів дев'ятої школи можуть розповісти власні історії стосунків з цим суперечливим, але безперечно яскравим персонажем. Нехай з миром спочиває!" - написав зворушливі спогади Юрій Чорней, опублікувавши фото з Василем Зав'яльцем.

У коментарях під дописами чернівчани - випускники гімназії, і просто знайомі, теж діляться спогадами про багаторічного директора одного з найкращих освітніх закладів Чернівців і навіть області.

"У мене спілкування було менше, але запам'яталася добра батьківська поблажливість Василя Григоровича. Саме добра. Його манери, голос чимось схожі до Довженка. Я користувалася його добротою, як і багато інших учнів. Можна було спокійно підглядувати у підручнику дати з'їздів, а він делікатно дивися у вікно. Світа пам'ять!" - написала Ірина Яворська.

"Збережу теж хороший спомин про Василя Григоровича. А Вам дякую за цей пост. Коли сил вечорами уже небагато, часто згадую саме шкільні роки у гімназії #4", - додав Михайло Павлюк.

"Світла пам'ять Директору та Вчителю справді з великої букви!" - написав Igor Orshak.

"Мій син Ігор також навчався в 9-ій школі, коли директором школи був Василь Григорович Зав'ялець. Кілька днів тому ми з ним згадували той час, зокрема й директора, а його, виявляється, серед живих уже не було... Хай з Богом спочиває..." - зауважила Liudmyla Cherniak.

"Легендарний директор і дуже неординарна особистіть...Його короткі вислови вже давно стали афоризмами для тих, хто його знав... Світла і вічна пам'ять..." - написала Леся Щербанюк.