Місто в час війни: кому не вимикають світло та чи відремонтують водогін. Інтерв'ю з мером Чернівців Клічуком

Як у Чернівцях формують об'єкти критичної інфраструктури та чому не всі котельні у списку. Чому позиції мера та фракції "Пропозиція" розійшлись у питанні щодо забудови на Шептицького і які тепер стосунки з депутатами. Та чи відремонтують у наступному році водогін. Читайте про це в інтерв'ю Суспільного з міським головою Чернівців Романом Клічуком.

— Чому не всі міські котельні внесені до списку критичної інфраструктури?

— Не вистачає електроенергії. До певних ліній з котельнями підключені цілі мікрорайони. Ця проблема не вирішується, на жаль, так швидко. Ці лінії побудовані ще у радянський час, ніхто ніколи не думав, що будуть такі відключення. Ми склали список з 15 котелень і їх мали б включити у критичну інфраструктуру.

— До списку тих котелень, про які ви говорите, входять великі котельні?

— Ні. Великі котельні входили з самого початку. Це чотири котельні, які є найбільшими, вони не відключались від електроенергії. Йдеться приблизно про 70 котелень, які відключались, тому що вони маленькі. На деякі з них ми купили генератори, деякі котельні перевели на біопаливо. Ще 15 котелень, де були садочки, ми включили до списку критичної інфраструктури.

— У соціальних мережах користувачі пишуть про несправедливі відключення.

— Несправедливість є і я стикаюсь з нею теж. Там, де я живу, бачу, що є будинки поруч, які не вимикаються тільки через те, що вони на спільній лінії з лікарнею чи котельнею.

— Ви можете запевнити, що у Чернівцях до об'єктів критичної інфраструктури належать тільки найважливіші об'єкти?

— По тим даним, які нам дали в "Чернівціобленерго", наче так. Втім перевірити, на жаль, як воно є насправді ми не можемо, бо це приватна компанія і перевіряти її ми не маємо права. Це можуть тільки правоохоронні органи або урядові органи, які мають на це право. Вони запевняють, що так.

— Ви подаєте до Чернівецької обласної військової адміністрації свої пропозиції щодо об'єктів критичної інфраструктури і там їх затверджують?

— Пропозиції подають всі територіальні громади. Ми маємо такі ж права, як Вижницька, Мамаївська чи Кіцманська громади, а рішення вже приймається на рівні Чернівецької обласної військової адміністрації, що саме включати.

— Чи були спірні питання, якісь об'єкти, які відмовили внести у список критичної інфраструктури?

— У тому переліку ще був певний бізнес, який виготовляє життєво необхідні речі, йдеться про продукти. Це моменти суперечливі, який саме бізнес чи компанію треба віднести до критичної інфраструктури. Було прохання від уряду, аби економити, споживати менше. Деякі компанії не пішли на це — тому їх виключили зі списку критичної інфраструктури.

Ми розуміємо, що на місто Чернівці, де густонаселені райони, потрібно давати більше електроенергії. Але це все залежить від того, яку кількість електроенергії "Укренерго" дасть на область і на місто.

Для Чернівців потрібно десь 200 мегаватів електроенергії на день, а дають 150-160 на всю область. І яким чином таку кількість електроенергії ділити між усіма? Важко.

— Цього року демонтували пам’ятник невідомому солдату на Соборній площі. Як дійшли до цього рішення?

— Ми вирішили демонтувати пам'ятник, попри військові дії. Втім, події в Україні прискорили це рішення.

— Чи зіткнулись зі спротивом?

— Якщо йдеться про наші структури чи громадські об’єднання — ні. Звичайно, що є прошарок людей, які живуть в Чернівцях, які ще живуть радянським минулим, є й проросійськи налаштовані. Були й погрози. Ми повинні розуміти, що зараз потрібно радикально відмежуватись від проросійського, прорадянського. Ще один пам'ятник залишився у парку імені Шевченка. Але це пов’язано з тим, що там є могила і процедура ексгумації триває довго.

— Коли демонтували пам’ятник, говорили про створення музею декомунізації у Чернівцях. Це плани на наступний рік?

— Це одна з ідей, над якою ще тривають обговорення. Між собою ми поки не дійшли згоди, тому що я особисто проти створення таких парків чи музеїв. Я за те, щоб зробити один музей в країні, куди можна було б усе звести.

— За три місяці літа сумарно на більшості вулиць Чернівців було відсутнє водопостачання протягом десяти днів. Нещодавно Кабмін схвалив угоду для отримання гранту для водоканалу. Коли розпочнуться роботи і скільки років потрібно для того, щоб чернівчани забули про те, що таке прориви на водогоні?

— Якщо ми говоримо сумарно про цей рік, то проривів було у декілька разів менше, ніж минулого року. Тобто ми щороку робимо певні технічні рішення, які сприяють меншій кількості проривів. У цьому році отримали 16,4 мільйонів євро — це грантові гроші, не кредитні. Тобто це гроші, які подарував німецький уряд нашому місту.

— Це гроші на ремонт водогону?

— Саме так. Насправді така сума йшла на першому етапі кредитної угоди, але німецький уряд прийняв рішення не давати нам кредит, а подарувати ці кошти. Ці перемовини з німецьким урядом тривали з 2015-го року, а підписали цю угоду тільки у 2021-му році. Її мали реалізувати з березня цього року. У зв’язку із військовими діями, звичайно, всі кредитні зобов’язання українських урядів чи кампаній були заморожені й тільки в кінці серпня, якщо не помиляюсь, німецький уряд сказав, що ми можемо про це говорити далі. І ось, кінець-кінцем ці перемовини, робота менеджменту, який працює в Чернівецькій міській раді, допомогли нам отримати ці грантові кошти.

У першу чергу гроші підуть на заміну водогону — йдеться за 11 кілометрів водогону до Дністра. Ця сума ділиться: орієнтовно десять мільйонів виділять на зміну водогону, два мільйони підуть на придбання лічильників у міжбудинкових проїздах, решта буде виділена на ремонт. Наскільки розумію, в часі це має бути ще проєктна документація, десь орієнтовно все закінчиться до кінця травня і я сподіваюсь, що вже десь в літній період 2023 року ми зможемо ці кошти освоювати.

Але знову ж таки, це все під контролем німецького банку. Наразі створена проєктна група з їхнього боку та оголошені тендери.

— Європейський інвестиційний банк надав у кредит для тролейбусного управління 13 мільйонів на закупівлю нових тролейбусів та створення тролейбусної лінії до Калинівського ринку. Коли розпочнуть роботи будівництва цієї лінії?

— Поки що український парламент погодив це рішення, а президент уже підписав його. Європейський інвестиційний банк це не робить швидко, на жаль, тому я не можу сказати, скільки часу на це піде. Я здивувався, що у воєнний час європейський інвестиційний банк погодив таку величезну суму кредиту на закупівлю 50 тролейбусів для нашого міста. Зі свого боку ми робимо все, щоб це було швидше. А як уже сторона європейського інвестиційного банку буде працювати — я не можу це сказати.

— Які дороги будуть ремонтувати у наступному році в Чернівцях?

— У нас є певний перелік: зі знакових — вулиці Олександра Щербанюка, Марії Заньковецької, вулиця від Небесної Сотні до Головної. На багатьох вулицях буде зроблений і поточний, і капітальний ремонти, тому що, на жаль, у нас є зношені мережі. Вони у дуже поганому стані, тому туди потрібно вкладати більше коштів, щоб ми зробили цю дорогу раз і назавжди, а не з перервами.

Тому деякі вулиці ми будем робити повністю із заміною водопровідної та каналізаційної мереж. Найбільш знаковою буде, напевно, вулиця Марії Заньковецької. Ми прийняли рішення зробити її пішохідною.

— Міська рада провела останнє пленарне засідання у цьому році, як вам загалом робота депутатського корпусу за цей рік?

— Напевно, вона ділиться на дві частини: на початок року і на закінчення року. На початку року було складно. У нас є проблема в Чернівцях, що всі "грають у велику політику". Я все-таки вважаю, що місцеві депутати та виконавчі органи влади мають займатися більше господарством, а не політиканством і популізмом.

Можливо, це війна так вплинула на людей, можливо, всі зрозуміли, що все-таки чвари, конфлікти, вони місто лише вбивають і шкодять усім нам. Втім, ближче до кінця року я дякую усім, депутатському корпусу, за те, що вони все-таки навчилися розмовляти, слухати один одного і рухатись у тому напрямку. Наше місто заслуговує на якийсь спокій і об’єднання усіх політичних сил.

— Ваша співпраця з фракцією "Пропозиція" у міській раді. Схоже, ви розійшлися у питанні по будівництву на Шептицького, 7. Депутатка Тетяна Шепелько публічно говорила, що розчарувалась у вас через підтримку забудовника.

— Таких депутатів є багато і це нормально, що у кожного є своя думка. Головне, щоб ми засідали й доходили до компромісу. Це рішення депутатського корпусу, а не моє особисте, тому вважаю, що ми повинні сідати і приймати рішення.

Історія Шептицького триває з 2005-го року і тому, на жаль, є проблеми, з якими ми стикаємося, які були створені ще 20 років тому, а ми повинні зараз приймати рішення. Можливо, воно було б не до кінця таке, яке задовольнить усіх, бо всі рішення, які б ми не прийняли, — завжди знайдуться люди, політична сила чи депутати, які будуть проти.

— Яка ваша позиція по будівництву на Шептицького, 7?

— Я хочу сказати, якби ми рішення про виділення цієї земельної ділянки приймали зараз, то я був би проти. Тобто, я вважаю, що зараз ми б їм це не виділили. Ця історія триває з 2005-го року, а ми є спадкоємцями попередніх влад. І є інвестор, який прийшов у Чернівці, і уже 17 років він не може приступити до будівництва. Є зобов'язання всіх міських голів — всі все погоджували, всі все давали.

Депутатка, яку ви згадали, ніби закликала: "Давайте цьому інвестору ще покладемо «палки в колеса» і зробимо все, щоб у наше місто ніколи не прийшов жоден інвестор". Я вважаю, що зараз ми вже повинні покласти на цьому крапку і все-таки усі зобов’язання усіх попередніх міських голів маємо реалізувати так, як воно, можливо, виглядає якоюсь мірою не до кінця правильно.

— Але договір оренди у забудовника завершився?

— Договір завершився, але забудовник побудував там фундамент і зареєстрував там право власності. Тому ми однозначно змушені продовжити цей договір. Окрім того, котлован є великим і щоб зсувів чи трагедії не було, я вважаю, що потрібно продовжити договір оренди землі й дати можливість інвестору, який прийшов сюди з певними зобов’язаннями, все-таки завершити це. І забути за цю проблему.

— За два роки ви не розчарувались у керуванні містом?

— Мабуть, ні

— Ну та мотивація, з якою ви йшли на цю посаду, вона себе виправдала?

— Ця мотивація ще не реалізована до кінця. Я розумію, що у нас ще дуже багато роботи. Звісно, складно, тому що викликів дуже багато. Ми всі хотіли змінити країну і вирішили почати з маленького міста. Багато людей прийшли з нашої команди — одні з найкращих менеджерів у Чернівцях, у Чернівецькій області. Спільно за ці два роки ми притерлися, ми зрозуміли, як все працює.

— Які три основні завдання на наступний рік?

— Як ті пріоритети, які були – це зробити владу прозорою, побороти корупцію, заробити для Чернівців якомога більше коштів, щоб реалізувати всі ті плани які ми перед собою ставимо. А це дороги, громадський транспорт, парки, сквери, спортивні майданчики.