Історія розвідника з Чернівців Влада Маховського, який вижив після п'яти куль снайпера
З початком великої війни Влад, який уже мав здобутий за кордоном бойовий досвід, пішов добровольцем до українського війська ― став розвідником у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ, командував розвідгрупою.
Під час однієї з бойових місій на Луганському напрямку Француз зазнав поранень потрапив під снайперський обстріл, отримавши п'ять поранень: одна куля пройшла крізь внутрішню частину стегна, друга – роздробила ліву ключицю, а ще три побіжно зачепили тіло. Про це пише Головне управління розвідки (ГУР МОУ) з посиланням на Суспільне. Новини.
«Обережно виліз з окопу й повз скільки міг. Через дві години після накладання турнікета, відчував страшний біль, але знеболювального не було. Потім ліг на спину, дивився на небо: думав, що класне було життя», ― поділився пережитим розвідник.

Через ворожого снайпера евакуювати Француза з місця поранення не могли. Зібравши всю силу і волю, він проповз поранений близько кілометра, аж поки його не побачили свої.
Далі ― лікарня, де лікарі вирізали Владу частину м’язів стегна, а також піврічне відновлення руки: допомогли чернівецькі реабілітологи.
Військово-лікарська комісія визнала Француза обмежено-придатним та встановила ІІІ групу інвалідності, але попри це розвідник твердо вирішив повернутись на службу до свого підрозділу.

«Якби поранення було б сильнішим, і я відчував би, що не можу бути корисним хоч чимось, то пробував би взагалі піти з війська, бо служба кадрового військового мене ніколи не цікавила. Я спілкувався зі своїм командиром і подумав, що можу бути корисним поряд з хлопцями, з якими я воював», ― пояснив воїн, уточнивши, що після повернення планує займатись радіоелектронною або аеророзвідкою.
«Я не хочу, щоб те, що відбулося в [окупованих] областях, відбувалося в Чернівцях. За це я воюю», ― підсумував розвідник.
-
На Буковині поховали двох Героїв захисників України: сержанта Сергія Блуговського та Віорела Лупу
-
У Красноїльську на Буковині прощаються з полеглим Героєм Яном Левицьким
-
У селі Зелений Гай прощаються з полеглим захисником - командиром відділення безпілотників Павлом Мельничуком
-
Віталій Кацевич пив брудну воду з річки, щоб не померти від голоду - їв молюски. Його поранені ноги стали прихистком для опаришів. Розмова з воїном, який 17 днів був на межі життя і смерті
-
У Великому Кучурові всім селом попрощалися з молодим 24-річним полеглим захисником Сергієм Монархою
-
Буковина прощається з двома полеглими Героями-захисниками: старшим сержантом Євгенієм Гаєм та солдатом Олександром Гайдуком