Голова Чернівецької райради Домніцак про недовіру Осачуку: «Поки я тут - не дам спаплюжити ідею президента…»

ВЛАСНОЮ ПЕРСОНОЮ /

- Мої вітання усім слухачам радіо БЛИСК FM. В ефірі проєкт "Власною персоною" і сьогодні у нас в студії голова Чернівецької районної ради Руслан Домніцак. Вам часто доводиться підсумовувати роботу у рамках проєкту "Велике будівництво" і знаємо, що ви разом з депутатським корпусом проводили ряд рейдів, перевірок. Чому та з якою метою? Виникали нарікання?

- Перш за все, я б хотів сказати, що слово "рейди" не зовсім коректне. Можливо, я помиляюсь. Але я б це хотів називати огляди об’єктів, для того щоб оцінити реальний стан речей. Перш за все, я і депутатський корпус Чернівецької районної ради вважаємо, що "Велике будівництво", яке започаткував президент України Володимир Зеленський – це надзвичайно велика справа. Тим більше в такий складний для країни час: час війни, час складних політичних та економічних процесів. Це проєкт, який сьогодні дозволяє розвиватися Україні і нашому регіону у тому числі.

- Власне, який стан справ у нашому регіоні?

- Перш за все, я б хотів акцентувати на тому, що ці всі наші огляди, об'їзди проводили виключно з метою дізнатись про реальний стан речей. Чернівецька область не така велика. Тому інформацією тут володіють всі, вона дуже швидко розноситься. І тому депутатам Чернівецької районної ради від громадян, які довірились депутатам, поступали звернення щодо тих чи інших об'єктів і стану їх речей, які викликали сумніви.

- Тож які порушені проблеми виникли?

- Перше, що нас цікавило – це те, щоб до наших громадян доносилась правдива інформація щодо завершення об’єкта і здачі його в експлуатацію. І щоб органи виконавчої влади не підводили у першу чергу президента України і щоб ці всі роботи виконувались якісно. Перша проблема виникла по Кам'янецькій школі. Поступали неодноразові звернення про те, що школа збудована. Рік тому керівництво чернівецької облдержадміністрації відрепортувало до центрального офісу про те, що об'єкт завершений і діти з 1 вересня підуть у школу.

- Натомість, якщо я не помиляюся, рік школа не була здана в експлуатацію.

- Звісно. Власне з цієї причини ми і почали працювати, щоб визначити де правда, а де не правда. Перший наш візит був саме до Кам’янецької школи. Коли ми приїхали, то побачили надзвичайно прекрасну школу. Було видно, що підрядник якісно спрацював. Там же будучи на місці, ми познайомились з педагогічним колективом і коли почали оглядати кожен клас, побачили, що там вкладена душа. Виникло запитання: як так? Збудовано, але чому не здано? Виявилось так, що з підрядником не було здійснено повного розрахунку. Через це не можна було підписати документи щодо здачі в експлуатацію.

- Наразі там діти вже навчаються?

- Приємно, що вже сьогодні у Кам'янецькій школі діти навчаються. Можливо це збіг обставин, але одразу після нашого візиту, того ж дня, у облдержадміністрації було прийнято рішення на Кам'янецьку школу виділити 8,7 млн грн.

- Гадаєте, це збіг обставин?

- Ну, сподіваюсь, що ні і нас почули. У нас немає ворогів. Ми всі представники влади і пройде певний період часу і нас запитають що ми робили. Люди хочуть змін і вони повинні бути якісні. Коли ми поїхали у Рідківську школу, то теж побачили прекрасний об'єкт, але з суттєвими недоліками: відсутність харчоблоку, мала потужність електричного підключення. Знаємо, що по проєктно-кошторисній документації мав бути збудований спортивний майданчик. Але його там не виявилося. Це викликає занепокоєння. І ми маємо розуміти чи це неналежна якість виконання роботи підрядника, чи неналежний контроль з боку замовника. Ми вважаємо, що депутати мають тим і займатися –вказувати на такі речі.

- Скільки об’єктів наразі будуються, або, приміром, розпочинаються роботи, або вже завершуються?

- Хочу додати по Рідківцях, надзвичайно приємно, що після нашого візиту до Рідківської школи, одразу на наступний день підрядник включився в роботу і почав усувати недоліки. Тому ми повинні контролювати.

- Повертаючись до об'єктів…

Голова Чернівецької районної ради Руслан Домніцак. Скріншот відео

- На сьогодні Чернівецька районна рада і обласна рада не володіє повною інформацією щодо кількості об'єктів. І в результаті неодноразових звернень до облдержадміністрації, інформація не надається. Це теж викликає занепокоєння. Не зрозуміло чому поки така позиція.

- Ви намагалися якось дізнатись цей нюанс?

- Коли ми здійснили огляд більшості об'єктів, у нас з’явилось бажання зустрітись з головою ОДА. Ми намагались зустрітися, намагались почати хороший діалог, але чомусь це як односторонній рух.

- Продовжимо тему про недовіру голові ОДА Сергію Осачуку. Власне, знаю, що депутатський корпус ще раніше про це думав. Чому? Виникали якісь нарікання?

- Ну, я б хотів дещо поправити – не було мети приймати таке рішення. Але було бажання діалогу і співпраці. У нас 10 партій і у кожній є порядні люди, які хочуть щось зробити. І намагання того діалогу було давно. Ми не прийняли рішення щодо недовіри, оскільки ми не уповноважені. З таким зверненням звернувся один з депутатів Чернівецької районної ради. Його спонукало те, що він обирався з того округу, де Кам'янецька школа, бачив там багато проблем і також не бачив співпраці. І найцікавіше, що депутати мені неодноразово наголошували про це. Я, звісно, як представник політичної партії "Слуга народу", не хотів, щоб це виглядало незрозуміло.

- Це особисто для вас дуже важливий крок. Ви на собі якось відчули наслідки після цього рішення?

- У нас відбулася розмова з депутаткою Верховної Ради Оленою Лис. Нас запитували про таке рішення. Нам це в цілому не створює хорошого іміджу. Але я прихильник одного чіткого принципу – все має бути чесно і по закону.

- Олена Лис підтримала районну раду у цьому кроці, у цьому рішенні?

- Ні, не підтримала. Це є правда. Але в мене з нею до цього була розмова у травні. Я їй казав, що є проблема. Я не знаю, що було зроблено, але ми отримали отакий результат. Я не хочу вірити в те, що вона не намагалася. Можливо, її не почули. Я приймав це рішення і не керувався виключно своєю позицією, керувався позицією більшості. Це рішення дуже відповідальне. Я чітко усвідомлюю що зроблено. Але не боюся жодної відповідальності, якщо я зробив по закону і з більшістю. І відступати від своїх принципів не буду. Тут нема жодної політики. Мені прикро, що ми мусили це зробити. Які будуть наслідки – час покаже. Мене цікавить думка виборців, а не тих, хто сидить у великих кабінетах. І поки я тут, я не дам спаплюжити ідею президента.

- Як ви гадаєте, якими можуть бути шляхи примирення районної ради з облдержадміністрацією?

- Я відверто скажу так, я не бачу ніякої війни. Ми ще напевно не доросли до цивілізованого сприйняття. Якщо ми хочемо змінювати країну, то ми повинні відриватися від “радянщини”, де сказав керівник зверху – всі знизу роблять, правильно чи не правильно. Ми повинні не боятися виявляти і виправляти помилки. Ми повинні бути гарним обличчям для нашого народу.

- У такому випадку ви не боїтесь критики? Бо, зазвичай, тих, хто попереду, ті, що стараються щось змінити...

- Я кажу, так як думаю. Я не боюся нічого, крім гріха. Якщо я роблю все правильно - чому боятися? Якщо за правду потрібно буде йти складним шляхом, то я готовий. Мені приємно, що я не сам. У мене мінімум 53 людини у Чернівецькій районній раді, які готові щось робити.

- І на завершення традиційне бліц-опитування. Отож, дипломатія чи жорсткий ультиматум?

- Я ніколи не був радикалом. Я завжди за правду, поміркованість і мудрість. Я за розумну дипломатію - щоб ми чули один одного.

- Воротар чи нападаючий?

- Ну звісно, не воротар.

- Що би ви вибрали - гроші на дороги чи гроші на дитячі садочки?

- Це колюче питання. Але для того, щоб відкрився садочок - потрібна дорога. Я за те, щоб це все було збалансовано. Коли ми це все почали, то хотіли, щоб це все було прозоро і був визначений чіткий пріоритет. Будувати там - де є гостра потреба.

- Продовжте речення "Мене, ймовірно, бояться колеги, тому що я..."

- Ні, мене не бояться колеги.

- "Мене, ймовірно, поважають колеги...”

- Тому що я такий, який є - говорю правду, роблю по совісті.

- Вірите, що корупцію в місті та краї можна викорінити?

- Це складний процес, але з цим можна впоратись.

- Що вважаєте своїм найбільшим досягненням за останній час, а що - найбільшою невдачею?

- Ви знаєте, я належу до категорії людей, які ставлять перед собою завдання. Сьогодні говорити про досягнення не доречно. Маленьке досягнення – школа. Ми її не побудували, але допомогли прийняти правильне рішення. І вже 1200 дітей пішли до школи.
Великі досягнення – попереду.

Портал БукІнфо – інформаційний партнер програми
«Власною персоною» на радіо «Блиск-ФМ» (с)


 Купити квартиру в Чернівцях
Коментарі:
Більше новин по темі:
Не пропускайте важливих новин!
Увімкніть сповіщення, та отримуйте новини моментально після публікації