Був найстаршим за віком серед побратимів, але в бою нічим не поступався молодшим: історія Героя з Буковини Сергія Ністірюка

Він по-іншому не міг, бо любив свою землю, батьківщину, був вірним їй і розумів, що має виконати обов’язок справжнього чоловіка – обов’язок непростий, жертовний, политий кров’ю. А якщо потрібно, то до останнього подиху боротися за щасливе, незалежне майбутнє прийдешніх поколінь українців.

Історію Героя публікують "Незабутні. Буковина пам’ятає".

Народився Сергій Іванович Ністірюк 23 грудня 1969 року в селі Багна Вижницького району. Зростав кмітливим, беручким до різної роботи, відповідальним. Залишився жити та працювати в рідному селі, збудував дім, господарював, піклувався про маму та рідних. Безвідмовно допомагав сусідам, друзям та всім, кому міг. У селі його знали як порядну людину, майстра з золотими руками, висококласного фахівця зі зварювальних робіт та спеціаліста з ремонту автомобілів.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії на українські землі, Сергій Іванович у перші ж дні добровільно став до лав захисників. Він дуже хотів наблизити перемогу над ненависними москалями і добре розумів, що його вміння ремонтувати техніку та автомобілі неабияк знадобиться на війні. Служив солдатом в військовій частині А 7106. Хоча й був найстаршим за віком серед побратимів, ніколи ні в чому не поступався молодшим, за що його дуже шанували та поважали.

Щойно випала нагода, приїхав на кілька днів у відпустку додому, на своє подвір’я, зігріте теплом ранньої весни. Зустрівся з рідними, з сусідами, яких запевнив, що наступного разу повернеться тоді, коли буде Перемога.

Його життя обірвали російські снаряди 20 травня 2022 року неподалік населеного пункту Прудянка Харківської області. Воїн-Герой назавжди повернувся у своє рідне мальовниче село у вкритій синьо-жовтим стягом труні. Побратими, з якими служив Сергій Ністірюк, доземно вклонялися матері Ользі та доньці Іванці – за сина і батька Героя, який віддав своє життя за родину та волю України.

Попрощалися з Сергієм Ністірюком 23 травня в 2022 року на кладовищі в рідному селі Багна Вижницького району. Гіркий сум оповив рідних. Особливо важко пережила втрату вже старенька мати, бо з трьох синів не повернуться вже ніколи двоє – одного забрала хвороба, другого війна.

Сергій Іванович Ністірюк посмертно нагороджений відзнакою «За військову службу».