Михайло Папієв: «Ми не галасливі, не бігаємо по телеефірах та не розповідаємо, які ми красиві. Ми своїми реальними справами переконуємо людей в тому, що до влади прийшли відповідальні та серйозні люди

СУТЬ РЕЧЕЙ /

Стенограма програми „Суть речей” від 30 грудня 2010 року. Запрошений гість: Михайло Папієв, голова Чернівецької ОДА. Ведуча: Оксана Денисюк.

Ведуча: Михайло Миколайовичу, якщо говорити загалом про рік, що минає, то яким він був?

Михайло Папієв: якщо стисло: рік 2010 був успішним. В житті суспільно політичному відбулось дві події: вибори Президента, на яких переміг Віктор Федорович Янукович. Та місцеві вибори, на яких я, як голова обласної організації Партії регіонів, люди довірили нам свої голоси. Ми отримали в місті та області перше місце. Це накладає на нас найбільшу відповідальність. Люди не просто довірили нам керувати краєм та приймати рішення, а взяти на себе повну відповідальність: за заробітні плати, економіку, добробут… Наша область маленька, але у нас є всі шанси бути успішною.

Ведуча: січень 2010-го року. Вибори президента України. Як ви переживали цю подію?

Михайло Папієв: я тоді працював у центральному штабі та відповідав за соціальну складову у передвиборчому штабі. Я був автором відомого Закону про підвищення соціальних стандартів. Я досі залишаюсь прихильником цього, у нас не достойно оцінюється робоча сила і ми можемо підіймати заробітну плату не на відсотки, а в рази. Разом із цим збільшувати відрахування у Пенсійний фонд та збільшувати пенсії. Я, як науковець, маю відповідну програму, котру обговорював з відомими вченими, щодо того, що Україна має приділити особливу увагу соціальній складовій. Принцип простий: уявімо собі, що ми підвищили заробітну плату вчителю в два рази. Якщо подивитись складову витрат заробітної плати, то 90% цього підвищення піде на придбання продуктів харчування, одягу тощо. Тобто, на придбання того товару, в ціні якого є ПДВ. Отже, 20% одразу повертається з цього податку до держави. Податок з прибутку громадян – це ще 15%, які повертаються державі. Маємо вже 35%, також у переліку товарів, які придбають люди, будуть товари з акцизом. І якщо порахувати всі надходження та складові, то 70% з тих коштів, які треба дати для підвищення заробітної плати, вони повернуться протягом трьох місяців назад в державу. На ціні продукції, яку випускає український виробник, а також на індекс інфляції це вплине в межах 2,5- 3%. Адміністративно, ми можемо піти на підвищення заробітної плати, але при цьому будемо мати один негативний наслідок – зростання вартості ціни продуктів. Я думаю, що це можливо, але не буду зараз вдаватись в деталі. У Чернівецькій області і так буде проведено експеримент зі створення інформаційно-аналітичної системи територіального управління з тим, щоб жителям області не треба буде бігати по кабінетам та стояти в чергах, збирати в довідки для того, щоб отримати ті соціальні пільги, котрі передбачені законом. Це має робитись автоматично, щоб ми повернули в людей довіру до влади та повагу до чиновників. Треба, щоб люди відчували себе захищеними, а влада розуміла, що вона для людей.

Ведуча: для цього треба ще багато часу, я думаю.

Михайло Папієв: потрібен проміжок часу. На наступний рік вже передбачені кошти, вже є багато інших областей, які хочуть увійти в цю програму та робити те саме, бо в бюджеті передбачено 200 мільйонів гривень для впровадження цієї програми. Поживемо – подивимось. Головне, що ми це хочемо зробити для людей. Уявіть собі, що в нас зараз кожна вертикальна структура має свою інформаційну систему: Податкова, Пенсійний фонд, міністерство юстиції тощо, а між собою вони не можуть обмінюватись базовими пакетами даних. Ми коли робили звіт, то в нас не сходиться 20% людей: в Податковій вони значаться, як люди котрі платили податок, але не сплатили внесків до Пенсійного фонду. В аналогічний спосіб є приклади, коли є сплата до Пенсійного, але не сплачений прибутковий податок. Є у прикордонників система «Гарт», котра дозволяє визначити кількість трудящих мігрантів, котрі працюють за межами України. Я в минулому як міністр праці та соціального захисту населення можу сказати, що наших громадян за кордоном перебуває близько 3 мільйонів. Тобто, ми маємо навчитись використовувати технології XXI століття – електронні підписи та звітності. Тому я впевнений, що цей експеримент буде успішним тому, що він у першу чергу зорієнтований на інтереси людей. По пенсійному забезпеченню, нам потрібно зробити так, щоб всі були у рівних умовах. Зараз у порядку нарахування пенсій діє 26 законів – такого не може бути. Коли чиновник буде знати, що його пенсія буде нараховуватись так само, як пересічному громадянину, тоді в керівників виконавчої влади (щось мені серце підказує) буде більше бажання працювати над підвищенням пенсій для наших людей. Не можна коригувати пенсію без реформ та коригування заробітної плати.

Ведуча: тут мова йде про цілий комплекс реформ.

Михайло Папієв: так, ці реформи у плані модернізації країни, вони сприймаються болісно, але вони необхідні. Я з гордістю дивлюсь, що Віктор Федорович взяв на себе проведення цих достатньо непопулярних реформ. Це треба мати серйозну силу волі, адже такі речі відбиваються на падінні рейтингу. Я не хочу нікого звинувачувати, але ми втратили фактично 5 років. Візьмемо навіть нашу область – що в нас було збудовано якесь виробництво чи впроваджено нові технології? Я коли став головою ОДА, то з жахом побачив, що немає в області працюючого цукрового заводу, ми єдина область в країні, яка не має молокозаводу. Зате дули щоки і казали, що ми співаємо красиво. Це неправильно. Наповнення бюджету можливе лише з реального сектору економіки, ми повинні займатись залученням інвестора. Чернівецька область за темпами будівництва фруктових складів посідає перше місце в Україні, за темпами садівництва – ми перші, за темпами збільшення поголів’я птиці – ми перші. Є ці проривні елементи. Коли я у березні дав слово, що цукровий завод запрацює, то на мене подивились, як на чергового обіцяльника. Доповідаю: з вересня цукровий завод «Хрещатик» виробив 15 тисяч тон цукру, у наступному році він виробить 35 тисяч тон цукру. Цим завданням ми стимулюємо працівників сільського господарства засівати цукровий буряк та закривати потреби області, бо саме стільки нам потрібно цукру в рік. У нас в 2011 році запрацює молокозавод і ви переконаєтесь в тому, що ми слова на вітер не кидаємо. Ми не галасливі, ми не бігаємо по телеефірах та не розповідаємо, які ми красиві. Ми своїми реальними справами переконуємо людей в тому, що до влади прийшли відповідальні та серйозні люди. Коли у березні я сказав, що ми добудуємо до 70-ліття області другу чергу об’їзної дороги. Я поїхав в Київ, я слава Богу, маю там кредит довіри і я вдячний Президенту та Прем’єр-міністру, що 38 мільйонів гривень було винайдено і ми тепер маємо прекрасну дорогу. Коли я обіцяв, що у поточному році ми покажемо приклад конструктивної співпраці міста та області та я взяв на себе відповідальність, що винайду 10 мільйонів гривень для добудови дитячої міської лікарні. Я своє слово дотримав, і в першому кварталі 2011 року буде завершена дитяча лікарня. Допоки йде передача наша, мені повідомили, що з Києва можуть надійти ще 5 мільйонів на цю лікарню і тоді це буде не 10 мільйонів, а всі 15. Головне – встигнути все оформити, бо вже завтра закінчується казначейський рік і буде шкода, якщо ми втратимо ці кошти. І є ще багато речей, які ми робимо без галасу, а тихо та спокійно для чернівецьких людей.

Ведуча: чи знали ви, що можете стати губернатором області при умові, коли на виборах Президента перемогу здобуде Віктор Янукович?

Михайло Папієв: це рішення Віктор Федорович приймав особисто і я ніякого впливу на прийняття його рішень я не маю. Я, як член команди сказав «Єсть!» і поїхав. У нас прекрасна область! Ви ж знаєте, що я сам чернівецький – батьки мої тут, тесть та теща теж живуть у Чернівцях. Коли я працював міністром праці та соціальної політики, моя сім’я не переїздила в Київ, вони залишились тут і я приїздив до Чернівці через кожен тиждень-два. Прекрасна область, компактна, прекрасне місто. Ми маємо всі можливості бути успішними. Я думаю, що є великий плюс і того, що я став губернатором. Ми дотаційна область, ми на 35% забезпечуємо себе власними фінансовими ресурсами. Ми здатні самі платити зарплату працівникам бюджетної сфери тільки 5 місяців у році. Інші 7 місяців – сплачують ті області, котрі є донорами державного бюджету. Вони ж нам дають кошти розвитку – для будівництва садків, шкіл, амбулаторій, лікарень тощо. І сума цих коштів залежить від того наскільки конструктивна співпраця обласної влади та уряду. Цифри самі говорять за себе – в поточному році на соціально-економічний розвиток ми отримали 111 мільйонів гривень. І це тоді, коли Дніпропетровська 68 мільйонів, Хмельницька 20, Тернопільська 11, Івано-Франківська 16. це дало нам можливість добудувати садочки та лікарні. Сокирянська лікарня зараз з найсучаснішим обладнанням. Така сама лікарня в Герцах, де ми зараз закуповуємо обладнання. До речі, у Герцаївському районі ми цього року змогли газифікувати 4 населених пункти, у тому числі Герци. Це реальні результати, у наступному році ми в Герцах побудуємо сучасний Центр зайнятості.

Ведуча: втім, є речі, котрі від вас не залежать. Червень 2010-го. Мабуть місяць, котрий був найважчим у цьому році. Повінь наробила чимало лиха по області. Які райони постраждали найбільше? Чи виплатили компенсації постраждалим? І які висновки були зроблено владою?

Михайло Папієв: була біда, загинуло 4 людини, троє дітей та одна літня бабуся. Збитки від повені складають близько мільярда гривень. Це дороги, мости та мостові переходи, котрі ми втратили. Це 4,5 тисячі постраждалих будинків, багато зруйнованих будинків, городина та худоба постраждала. У нас в області двічі був прем’єр-міністр та перший віце прем’єр-міністр Андрій Клюєв. І хоча це не є обов’язки держави компенсувати втрати, в інших країнах це роблять страхові компанії, втім уряд увійшов у положення людей. На компенсацію було 55 мільйонів гривень, які надійшли в область. І всі, хто був в реєстрі постраждалих отримав компенсацію за втрачене майно та врожай. Так, можна вести розмову чи достатньо цих грошей, до прикладу, за зруйнований будинок була компенсація 100 тисяч гривень. Треба пам’ятати, що Україна не найбагатша країна і обов’язків компенсувати держава перед громадянами немає. До речі, в Румунії, країні, де можна отримати допомогу з ЄС, там виплатила держава усього 1100 євро компенсації. А Україна змогла знайти гроші. І найважливіше, що я вдячний тим людям, які проявили сердобольство та чуйність та перерахували на благодійний рахунок 15 мільйонів 600 тисяч гривень. Я не ділю ті перерахунки, хто перерахував 3 гривні, а хто 100 тисяч гривень. Тому зараз я хочу дуже щиро подякувати тим людям, які не стояли осторонь біди. З державного бюджету на ліквідацію наслідків повені ми отримали 145 мільйонів гривень. Ми на сьогодні не маємо жодного населеного пункту, з яким би у нас не було сполучення. Міст у Горбово за 12 мільйонів ми швидко досить збудували. Також ми будемо в наступному році продовжувати відбудовувати те, що не було зроблено після повені 2008-го року. Тоді взялись за помпезні об’єкти. Той міст у Маршинцях Новоселицького району – його кошторис 165 мільйонів. Для чого таке будувати, поясніть мені? Я говорив з фахівцями, мені сказали, що тимчасовий міст вартує 1 мільйон. Повінь буває раз в три роки. І якщо фактично той міст кожних три роки буде зносити, то цих 165 мільйонів нам би вистачило на 500 років. А ще ж має бути якась економічна окупність. Ці кошти краще було б вкласти на будівництво мосту через Дністер в Атаках.

Ведуча: у липні 2010-го року з карти Чернівецької області починає зникати хутір Хорови на Путильщині. Розкажіть як влада зараз там контролює цю проблему?

Михайло Папієв: там був такий юридичний нюанс. Я його зараз поясню. Коли було прийнято розпорядження Кабінету міністрів про те, що з 22 по 29 червня у нас надзвичайна ситуація загальнодержавного масштабу. Ми тоді підготували реєстр постраждалих об’єктів. Тоді і був зафіксований саме цей період, а зсув у Хоровах почався вже у липні. Тобто, юридично ми не могли цей зсув внести у реєстр. Тоді була створена спеціальна комісія, тоді треба було відселяти людей, платити компенсації…на це пішов час. Але ми цих людей відселили, вони досі перебувають у пансіонаті, їм виплатили компенсацію. Зараз ми шукаємо місця, де б можна було поселити цих людей за ті кошти, що вони отримали, з Вижницької районною радою ми домовляємось про виділення земельних ділянок. У Хоровах немає змісту проводити будівельні роботи, бо там дуже активні ці зсуви, але, на жаль, люди цього не розуміють. Ми будемо допомагати із виділенням земельних ділянок та з будівельними матеріалами, тому дуже прошу людей проявити терпіння, так, я розумію, що це велика біда. Я хочу ще раз наголосити, що в обласному та районному бюджетах на ці роботи таких сум немає. Я вдячний уряду за те, що ми сьогодні не маємо жодної копійки заборгованості перед тими людьми, котрі постраждали від повені.

Ведуча: жовтень 2010-го. Буковина знову готується до виборів. Цього разу місцевих. На арену виходять нові політичні сили. Як почувала себе Партія регіонів на Буковині на фоні нових політичних вливань?

Михайло Папієв: складне запитання ви задали… Ми до виборів готувались, проводили внутрішньопартійні роботи, щоб ми правильно визначились з кандидатами, особливо по мажоритарним округам. Адже, тут партійна приналежність не має першого місця, головне – яка людина і що вона може зробити для громади. Ми достойно спрацювали, до обласної ради пройшло 48 депутатів від ПР зі 103. Це хороший результат. Також звертаюсь до наших опонентів, аби вони згадали ті обіцянки, котрі давали людям. У нас є навіть таке прислів’я, що люди наші голосують вухами. Тому я закликаю тих наших опонентів, які називають себе опозицією, згадати про всі обіцянки: про будівництво соціальних об’єктів, розвитку інфраструктури тощо. Тому я за те, щоб наші політичні сили змагались не в обіцянках, а в звітах по тих справах, котрі вони зробили для людей. Головна ознака цих виборів – вибори пройшли демократично, прозоро.

Слухач: яка у вас програма стосовно соціального житла? Я стою в черзі на житло з 1982 року і працюю вчителькою понад 20 років. Моя квартира малосімейна має 10 квадратних метрів. Яка є програма, можливо, так як Юлія Володимирівна обіцяла, що це буде кредит 2-4%?

Михайло Папієв: як колись обіцяли… я прихильник не обіцяти, а робити. Ніхто не заважав тим, хто обіцяв, робити. Я впевнений, що зрушення будуть, адже зараз є позитивні зрушення в економіці. В березні у нас падіння промислового виробництва складало 81% до відповідного періоду минулого року, тобто -19%. Зараз ми вирівняли ситуацію, і маємо 108,6%. А по Україні ми маємо 105%, тобто це плюс 5% додаткових коштів у державний бюджет. Якщо ці темпи ми збережемо, то зможемо отримати кошти на будівництво соціального житла. Бо це біда, я сам з учительської сім’ї і тому дуже добре знаю та розумію вашу проблему. І ніщо не принижує людей так, як бідність. Я вибачаюсь перед вами, як голова ОДА, що ви в такій ситуації, але ми не будемо нічого обіцяти, ми будемо робити.

Слухач: мій брат не отримав компенсації на картошку після повені в селі Вашківці Вижницький район. Я зверталась, мені сказали, що вже пізно.

Михайло Папієв: такого не може бути. Скажіть прізвище.

Слухач: Бринзей Дмитро Миколайович.

Михайло Папієв: гроші на компенсації є. Я завтра дам завдання, щоб це вирішили і ви до Нового року отримали гроші.

Слухач: я вам дуже вдячна.

Михайло Папієв: давайте, дякувати будете потім. Я сам не люблю входити в Новий рік з боргами. І якщо я дізнаюсь, що в цьому є вина чиясь персональна, то я впевнений, що той чиновник прийде до вас вибачиться перед вами та вашим братом особисто.

Ведуча: які ваші основні завдання на рік 2011-ий?

Михайло Папієв: стабілізація економіки краю – це перше. Щоб ми змогли завершити переговори з інвестором з тим, щоб Буковина, як краю електронної промисловості почав відроджуватись. Ми зараз ведемо переговори про виготовлення в Чернівцях сонячних батарей. Наші попередники втратили такого інвестора, який по сусідству збудував найсучасніший лісопереробний комбінат, в який інвестували 400 мільйонів євро. А все це ми могли мати в нас, в Сторожинецькому районі. Ці революціонери 2005-го року, вони одне казали на майданах, а інше робили – вони такі умови поставили інвестору щодо особистих інтересів (я можу про це говорити, бо я зустрічався з ним особисто) – там на папері було написано кому і скільки він має віднести. Зараз ми ведемо далі ці переговори. Майбутнє України кується не на ринках, хоча я з великою повагою ставлюсь до тих людей, які там опинились з тих чи інших причин. У нас аграрна область, ми маємо можливість стати житницею всього світу, і ми будемо все для цього робити, спокійно та без галасу – так налаштована вся моя команда. Якщо ми хочемо, щоб Буковина була квітучим краємо, то треба збільшувати надходження до бюджетів всіх рівнів. У нас є прекрасні можливості у туристичній галузі. Чому я зараз можу щось обіцяти та робити? Бо є нарешті єдність влади, те, чого давно у нас не було. Я сьогодні, коли звертаюсь до уряду, то знаю, що моє звернення не буде формально розглянуте. Зараз є команда, яка робить все для того, щоб ми йшли до європейських стандартів, щоб ми модернізували країну та економіку. Я хочу, щоб наші люди відчували себе європейцями не по місцю розташування географічно, а по рівню життя. І ми зараз спроможні це зробити. Ми занадто політизована нація. До місцевих виборів не треба відноситись занадто політично. Адже тут проблеми громади, тому потрібно закатати рукави та зайнятись каналізацією, дорогами, водопостачанням тощо. Тому треба, щоб ці речі нас об’єднували

Ведуча: якими будуть ваші побажання нашим слухачам та усім буковинцям?

Михайло Папієв: минає 2010 складний рік, рік політичних змагань. На нас випали випробовування – зокрема повінь. Нам головне, що всі помилки ми визнали та зробили висновки. Головне, щоб ми не на словах, а на ділі піклувались про наших людей. Я бажаю, щоб в 2011 році в кожній родині було тихо, затишно та тепло, щоб лунав дитячих сміх, щоб зростав добробут, щоб зростала довіра людей до влади та щоб кожен був впевнений у завтрашньому дні.


Інформаційна агенція А.С.С.
Партнер програми: БукІнфо (с)