21-річний чернівчанин Максим Діновський у складі 8-го ОГШБ знаменитої бригади «Едельвейс» поклав своє життя заради майбутніх поколінь

Максим Діновський. Йому виповнилося лише 21 рік. Але російські вбивці забрали молоде життя, залишивши назавжди пустку та біль у серцях рідних, друзів, знайомих і земляків.

Максим Діновський народився 4 червня 2002 року в Чернівцях. Так склалося, що його з ранніх літ виховувала бабуся Світлана Олександрівна, яка замінила тата і маму. Вона віддавала Максиму всю свою любов та вільний час, дбала і піклувалася про нього завжди.

Про це йдеться на Фейсбук-сторінці “Незабутні: Буковина пам'ятає”

Навчався в Чернівецькій школі №30. Після 9 класу вступив на навчання в Чернівецький професійний ліцей автомобільного сервісу, де опанував фах рихтувальника кузовів та електрозварника ручного зварювання. У 2020 році отримав диплом та почав працювати за спеціальністю.

У квітні 2021 року добровільно підписав контракт і почав служити в Збройних силах України. Був майстром відділення розбирально-складальних робіт у ремонтно-відновлювальному батальйоні управління ВОС-738244А.

У листопаді 2021 року пройшов військові навчання в місті Стрий на Львівщині. Брав участь в АТО на території Донецької та Луганської областей.

Після повномасштабного вторгнення росіян сміливо став на захист України. Служив у різних частинах. Військову справу любив та вважав своїм обов’язком захищати рідну землю.

У квітні 2023 року був у черговій відпустці, яка виявилася останньою. Опісля повернувся на службу в місто Покровськ Донецької області. Пізніше стояв на позиціях у Соледарі, у складі 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону знаменитої бригади «Едельвейс».

Війна обірвала молоде життя 2 липня 2023 року. Захисник загинув під час виконання бойового завдання від прямого влучення з ворожого самохідного міномету у Берестовому Донецької області.

«Максим був не лише моїм улюбленим онуком та опорою, а й надією, моїм життям. Завжди був зі мною, підтримував у будь-якій ситуації, допомагав. Ніколи не скаржився. Був сильним, щирим, добрим, люблячим та турботливим. Мені його дуже не вистачає… Досі не можу повірити, що він відійшов у Небесний легіон. Зі сльозами на очах проходжу повз автовокзал, де зустрічала його та проводжала на службу. Він завжди в моєму серці, душі та думках. Мені він говорив: «Я пішов служити, тому маю йти до кінця, до перемоги, виконати свій чоловічий обов’язок». Мріяв про міцну сім’ю, яку так і не вдалося створити», – розповіла бабуся Світлана Олександрівна.

Поховали Максима Діновського 7 липня 2023 року на Алеї Героїв центрального кладовища рідного міста Чернівці, яке від дуже любив.

Вічна пам'ять та слава Герою!