Як чернівецький “Журавлик” став рідним для діток переселенців в час війни

Воєнні дії в Україні змінили буденне життя країни у всіх сферах, зокрема й в освітній. Чимало закладів дошкільної освіти не працюють, ті, що продовжують освітню діяльність, – активно включають в освітній процес діток з числа внутрішньо переміщених осіб, консультують їхніх батьків щодо адаптації до нових умов.

Управління Державної служби якості освіти у Чернівецькій області збирає найкращі практики організації освітнього процесу для дітей, родини яких змушені були залишити свої домівки у зв’язку з російською агресією.

Серед закладів дошкільної освіти, що продовжують роботу у звичному (офлайн) режимі – дошкільний навчальний заклад комбінованого типу №44 “Журавлик” м. Чернівці. З моменту введення в Україні воєнного стану заклад прийняв двадцять трьох дітей з числа внутрішньо переміщених осіб.

«Сьогодення внесло корективи в освітянське життя, але незмінним лишилося те, що ми маємо працювати заради наших дітей. Заклад став осередком турботи, психолого-педагогічної підтримки для дітей та їхніх родин, що змушені були виїхати з територій, де велися воєнні дії. Ми залучаємо діток та їхніх батьків до різних програм. Особливу увагу звертаємо на підвищення психолого-педагогічної компетентності наших працівників у роботі з такими категоріями громадян», – відзначила директор закладу Оксана Костянтинівна Донець.

Киянка Земфіра Заїдова, мама 5-річної Софії Заїдової, поділилася своїми враженнями від перебування в закладі дошкільної освіти комбінованого типу №44 “Журавлик”: «Софійці дуже сподобалося у закладі. Відчуття, що вона завжди відвідувала цей садочок. Вихователі одразу знайшли підхід до дитини і процес адаптації минув дуже швидко – за один-два дні. Ми плануємо повертатися до Києва, і Софійка висловила бажання забрати вихователів с собою (сміється).

І мене, і Софійку максимально залучили до освітнього процесу. У групі проводили свято до Дня матері. Моя донечка із захопленням розповідала вдома про традиції відзначання цього дня в Україні, вчила вірші. Я раніше ніколи не бачила у неї такого захоплення, як під час підготовки до цього свята. А ще Софійка за цей час навчилася читати.

З донечкою працювала практичний психолог. Вправи, які виконувалися під час занять, Софійка часто повторювала вдома.

Хочу подякувати вихователям за те, що багато уваги приділяли національно-патріотичному вихованню: моя донька, а відтак і вся сім’я, тепер знає чимало традицій, легенд, народних пісень та ігор.

Ми в родині спілкуємося російською мовою. Першого дня, після відвідування садка, Софійка наголосила: «Я українка і говорю українською». Дякую вихователям, що саме своїм прикладом, увагою, чуйним ставленням допомагають моїй дитині й мені не відчувати дискомфорту через те, що допускаємо помилок, коли говоримо українською».

Киянка Ольга Нікосова, мама 6-річного Романа Нікосова, розповіла свою історію переїзду до Чернівців та відвідування дитячого садка сином.

«Першого дня, коли Ромчик почав відвідувати садок, була тривала повітряна тривога. Коли я забирала його ввечері, син розплакався як побачив мене. Було побоювання, що він більше не захоче йти до садка. Проте наступного ранку він пішов туди із задоволенням. Йому все подобається, а вихователів він називає «мої красуні». Мого сина одразу залучили до всіх заходів і свят, за я дуже вдячна. Він захоплено переповідав вдома про особливості святкування Великодня в Україні, брав активну участь у Святі весни. Діти багато часу проводили на свіжому повітрі, і Ромчик розповідав мені вдома, як корисно багато гуляти, дихати свіжим повітрям, милуватися краєвидами (це нове слово для нього). Під час занять з практичним психологом він навчився релаксувати під музику, і вдома ми з ним часто практикуємо таке. Педагоги постійно консультують нас, вони стали для нас і порадниками, і друзями, майже родиною».

«Зараз, у цей непростий час, ми переживаємо надзвичайно широкий спектр емоцій, іноді їх складно пояснити. Діти так само не завжди можуть зрозуміти, що з ними відбувається, і наше завдання їм в цьому допомогти, – зазначила практичний психолог закладу Олеся Федорівна Макаренко. – Дітки, які були вимушені змінити своє місце проживання через небезпеку (війну, бойові дії), переживають не тільки страх обставин (ситуації), які склалися, але й процес адаптації до нового житла, до нових умов та оточення.

Наш заклад, як і більшість установ Чернівців, відвідують дітки внутрішньо переміщених осіб. Відвідування дітьми дошкільного закладу допомагає цим сім’ям відволіктися, не застрягати в стресовому стані, не зациклюватися на труднощах. І батьки, і діти легше адаптуються на новому місці. Коли діти відвідують дитячий садок і повертаються додому із задоволенням, то й батькам легше зібратися думками та силами, знайти свій внутрішній ресурс.

Тому під час консультування ми радимо батькам для швидшої адаптації дітей частіше гратися в різні ігри, гуляти на свіжому повітрі, дотримуватись здорового харчування та сну, обмежити час на ігри в гаджетах, просто розмовляти та обіймати свої дітей, залучати діток до творчості – ліпити, малювати, конструювати, грати з піском, спробувати максимально наблизити своє буденне життя до звичного», - повідомили БукІнфо в Управлінні Державної служби якості освіти у Чернівецькій області.